8.1.Сутність та класифікація управлінських рішень.

Управління соціотехноекономічною системою передбачає цілеспрямований вплив керуючої системи на керовану для забезпечення їхнього взаємного оптимального поточного функціонування та перспективного розвитку.

Забезпечення узаконеного впливу методів менеджменту можливе лише при їх затвердженні відповідними управлінськими рішеннями.

Управлінське рішення – є результатом альтернативної формалізації економічних, технологічних, соціально-психологічних, адміністративних методів менеджменту, на основі якого керуюча система організації безпосередньо впливає на керовану.

З другого боку управлінське рішення це – вольовий акт втручання суб’єкта управління і діяльність об’єкта управління для виходу із певної виробниче - господарської чи іншої ситуації.

Рішення можна розглядати як своєрідну комплексну функцію, котра не фіксується за певними функціональними підрозділами апарату управління чи виконавцем. До цього процесу залучають усіх управлінських працівників, які виконують операції і роботи відповідно до поділу праці в управлінні та місця в управлінській ієрархії.

Управлінське рішення, яке сформувалось як одне з багатьох альтернатив, є певним підсумком управлінської діяльності, результатом обмірковування дій і намірів, спрямованих на реалізацію цілей управління.

Здійснення необхідного управлінського впливу управлінські рішення виконують по каналам прямого зв’язку.

Управлінські рішення є багатоаспектними і містять економічну, соціальну, організаційну, правову, психологічну і педагогічну складові. Щоб бути успішним рішення повинно бути науково обґрунтованим, цілеспрямованим, кількісно та якісно визначеним, правомірним, оптимальним, своєчасним, комплексним, гнучким, повністю оформленим. Зміст управлінського рішення розкривається у керуючій, координуючій та мобілізуючій системі управління виробничо-господарською діяльністю організації. Приймаючи рішення, необхідно забезпечити реалізацію усіх функцій. Недооцінка будь-якої з них призводить до нерозуміння цілей та завдань, непогодженості в діях, безініціативності, а нерідко й до порушення трудової дисципліни.

Управлінські рішення класифікують за багатьма ознаками. Така класифікація дає змогу визначити зміст, роль, місце кожного рішення в управлінні організацією. Управлінські рішення класифікують за сферою охоплення; за тривалістю дії; за рівнем прийняття; за особливостями вирішуваних організацією завдань; за способом обґрунтування; за способом прийняття; за характером.

За сферою охоплення це – загальні рішення ( стосуються всієї організації) та часткові (стосуються окремих підрозділів).

За тривалістю дії це – перспективні рішення (реалізуються протягом тривалого часу понад 1 рік) та поточні.

За рівнем прийняття – рішення які приймаються на низовому, середньому, вищому рівнях.

За особливістю вирішуваних організацією завдань – організаційні запрограмовані рішення (характеризуються незначною кількістю альтернатив або одно варіантністю, приймаються періодично у стандартних умовах); організаційні незапрограмовані рішення; компромісні рішення – покликані врівноважувати протиріччя, що виникають.

За способом обґрунтування це – інтуїтивні рішення; рішення, які ґрунтуються судженнях (думках, міркуваннях, висновках; раціональні рішення ( мають у своїй основі науково обґрунтовані аналітичні процеси). За способом прийняття це – одноособові рішення; колегіальні рішення; колективні рішення. За характером це – економічні рішення; технологічні рішення; соціально-психологічні рішення; адміністративні рішення.