Глава V. Про строк платежу

33. Переказний вексель може бути виданий строком:

- за пред'явленням;

- у такий-то час від пред'явлення;

- у такий-то час від складання;

- на визначений день.

Переказні векселі, де зазначено інше призначення строку або послідовні строки платежу, є недійсними.

34. Переказний вексель строком за пред'явленням оплачується при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явленим до платежу протягом одного року від дня його складання. Векселедавець може скоротити цей строк або обумовити строк більш тривалий. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Векселедавець може встановити, що переказний вексель строком за пред'явленням не може бути пред'явленим до платежу раніше визначеного строку. В цьому разі строк для пред'явлення починається з цього строку.

35. Строк платежу за переказним векселем, складеним у такий-то час від пред'явлення, визначається або датою акцепту, або датою протесту.

При відсутності протесту недатований акцепт вважається стосовно акцептанта зробленим в останній день строку, передбаченого для пред'явлення до акцепту.

36. Термін платежу за переказним векселем, виданим строком на один або кілька місяців від складання або від пред'явлення, настає у відповідний день того місяця, в якому платіж повинен бути здійснений. У разі відсутності в даному місяці відповідного дня, строк платежу настає в останній день цього місяця.

Якщо переказний вексель виданий строком на півтора місяця або на кілька місяців з половиною від дня складання або від пред'явлення, то належить спочатку відраховувати повні місяці.

Якщо строк платежу призначено на початок, середину (середина січня, середина лютого тощо) або на кінець місяця, то під цим розуміють перше, п'ятнадцяте і останнє число місяця.

Вираз "вісім днів" або "п'ятнадцять днів" означає не один або два тижні, а строки в повні вісім або п'ятнадцять днів.

Вираз "півмісяця" означає строк у п'ятнадцять днів.

37. Якщо переказний вексель підлягає оплаті у визначений день у якому-небудь місці, де застосовують інший календар, ніж у місці видачі, то строк платежу вважається призначеним за календарем місця платежу.

Якщо в місці видачі і в місці платежу за переказним векселем, виставленому строком у такий-то час від складання, діють різні календарі, то встановлюється відповідно до дня видачі дата за

календарем місця платежу і, в залежності від цього, визначається строк платежу.

Терміни на пред'явлення переказних векселів обчислюються згідно з правилами, викладеними у попередньому абзаці.

Ці правила не застосовуються, якщо якесь застереження, зроблене у переказному векселі, або навіть просто зміст документа вказують на намір прийняти інші правила.

В) вексельне поручительство – аваль:

Аваль - вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов'язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням, оформляється на векселі або на алонжі, підписується авалістом. (ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (Положення, п.1.2))

Аваль може надаватися у конкретній формі, якщо він пишеться на векселі як запорука, і у прихованій, якщо має вигляд гарантійного листа або напису гаранта, котрий є однією із зобов'язаних за векселем осіб. При цьому поручительство аваліста, з одного боку, означає гарантійне підтвердження вчасності сплати вексельної суми, а з іншого, є різновидом операцій страхування ризику, тому що банк або інший аваліст стає відповідальним за несплату цієї суми боржником. Беручи на себе таку відповідальність, аваліст, особливо коли ним є комерційний банк, може вимагати належного забезпечення.

Види авалю можуть бути різними. Зокрема, різноманітні підходи до класифікації авалю застосовуються у Женевській системі вексельного права.

по-перше, залежно від специфіки авалістів розрізняють банківські та небанківські авалі. Банківські авалі трапляються найчастіше, оскільки відомий і стабільний комерційний банк своїм гарантійним написом підвищує надійність векселя, рівень довіри до нього, а отже в цілому покращує його оборотність. Дієвими є також авалі небанківських установ, якщо вони надані авторитетними і ефективними фірмами та підприємствами;

• по-друге, існують авалі підписувачів, тобто осіб, задіяних у векселі, та авалі сторонніх осіб. Залежно від впливовості цих авалістів також суттєво підвищується ліквідність векселя та його курсова вартість на фондовому ринку;

• по-третє, можна розрізняти аваль узагалі, або аваль за векселедавця, який пишеться на титульному боці векселя, і аваль вибірковий, що надається за конкретну особу. Він переважно розмішується на окремому додатковому документі;

• по-четверте, залежно від місця розміщення самого напису можна виокремити аваль лицевий, аваль зворотний, аваль на алонжі та аваль на окремому документі, не пов 'язаному з векселем;

• по-п'яте, можна класифікувати аваль постійний, що надається за векселедавця і платника як постійних векселезобов'язаних осіб, і аваль змінний, який робиться за кожного окремого індосанта, котрі замінюють один одного як векселетримачі. Найуживанішим є аваль, що надається за платника (векселедавця у простому векселі).