- •Страхування. Основні поняття страхового права.
- •2. Загальна характеристика договору страхування.
- •3. Правовий статус страховика;
- •4. Правовий статус товариства взаємного страхування;
- •5. Співстрахування та перестрахування;
- •6. Страхувальники, вигодонабувачі та застраховані особи;
- •7. Порядок провадження діяльності страховими посередниками.
- •8. Порядок укладення та форма договору страхування.
- •9. Зміст договору страхування.
- •10. Припинення договору страхування. Особливості дострокового припинення договору страхування.
- •11. Особливості майнового страхування;
- •12. Особливості особистого страхування;
- •13. Страхування відповідальності;
- •14. Страхування ризиків.
- •15. Поняття та загальна характеристика договору доручення. Стаття 1000. Договір доручення
- •16. Сторони договору доручення.
- •17. Форма та зміст договору доручення.
- •18. Виконання договору доручення.
- •20. Правове регулювання та сфера застосування договору комісії.
- •21. Сторони договору комісії.
- •22. Форма та зміст договору комісії. Вказівки комітента та правові наслідки відступу від них.
- •23. Виконання договору комісії та прийняття виконання комітентом.
- •24. Відмова комісіонера від виконання договору та скасування договору комітентом та правові наслідки цього.
- •25. Договір субкомісії.
- •26. Особливості правового регулювання та сфера застосування консигнаційних договорів.
- •27. Загальна характеристика агентських договорів.
- •28. Правове регулювання та сфера застосування договорів управління майном.
- •29. Суб’єкти управління майном.
- •30. Істотні умови управління майном.
- •31. Форма та зміст договору управління майном.
- •32. Припинення договору управління майном.
- •33. Відповідальність управителя майна.
- •34. Особливості управління цінними паперами. - хз
- •35. Договір позики: загальна характеристика та сфера застосування.
- •Оплатним або безоплатним (за угодою сторін),
- •Строковим або безстроковим
- •36. Сторони договору позики.
- •37. Порядок укладення та форма договору позики.
- •38. Зміст договору позики. Його виконання
- •39. Оформлення договору позики векселями:
- •Глава V. Про строк платежу
- •Глава IV. Про аваль (вексельне поручительство)(Пложення вищезгад.)
- •Глава VI. Про платіж (Пложення вищезгад.)
- •Глава XI. Про давність
- •40. Укладення договору позики шляхом випуску і продажу облігацій:
- •42. Кредитний договір: загальна характеристика та сфера застосування.
- •За загальною характ-ою:
- •43. Суб’єкти кредитного договору. Загальні та спеціальні вимоги до кредитодавця.
- •44. Порядок укладення та форма кредитного договору. Істотні умови договору.
- •45. Зміст кредитного договору.
- •46. Способи забезпечення кредитних договорів.
- •47. Виконання кредитного договору та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договору.
- •48. Класифікація кредитних договорів.
34. Особливості управління цінними паперами. - хз
35. Договір позики: загальна характеристика та сфера застосування.
Стаття 1046. Договір позики 1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. За загальною характеристикою договір позики є:
реальним - вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК).
Оплатним або безоплатним (за угодою сторін),
Одностороннім - Обов'язки за договором позики виникають лише для однієї сторони - позичальника. Отримавши у власність передані позикодавцем гроші або речі, визначені родовими ознаками, позичальник зазвичай стає зобов'язаним повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості
Строковим або безстроковим
Строковим - передбачає конкретний строк повернення отриманої позичальником позики, безстроковим - якщо строк виконання позичальником зобов'язання не визначений або визначений моментом вимоги позикодавця. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або він визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом ЗО днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено договором.
Сфера застосування - Договір позики є підставою і правовою формою регулювання позикових відносин, які передбачають передачу однією стороною у власність іншій стороні грошей або речей, визначених родовими ознаками, під зустрічне зобов'язання повернути в майбутньому таку саму кількість грошових коштів або речей того ж роду та такої ж якості. Позикові відносини зумовлені характером обов'язку боржника у грошовому зобов'язанні, що існує між позикодавцем і позичальником. Позика — це зобов'язання, у якому гроші є засобом передання і накопичення заборгованості. У цьому випадку гроші не виконують функцію платежу на її погашення. Договір позики вважається основною підставою виникнення позикових відносин. Подібні позиковим відносини виникають і в деяких інших випадках (при видачі чека і векселя, оформленні державної позики і облігації, вчиненні банківських розрахункових операцій). Однак вексельні зобов'язання, емісія облігацій і державних (комунальних) позик, інші подібні боргові зобов'язання є позиковими лише у певній мірі. На них поширюються загальні правила позики з урахуванням особливостей таких кредитних відносин. На позикові відносини слід поширювати положення законодавства про захист прав споживачів у разі визнання сторін договору позики споживачами та надавачами цього виду послуг. У цьому випадку застосуванню підлягають передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» .(джерела правового регулювання)
36. Сторони договору позики.
Сторонами договору є позикодавець та позичальник.
ЦК не містить обмежень в регулюванні питання про суб'єктний склад договору позики. У ролі позикодавця та позичальника можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи, держава та інші публічно-правові утворення, тобто договір позики як універсальний договір може обслуговувати як побутові потреби, так і підприємницькі цілі.
Однак слід враховувати, що згідно зі ст. 4 Закону України від 12 серпня 2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закону) надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, до яких належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізінгові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Отже, юридичні особи та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності не можуть систематично надавати грошові кошти у позику. Однак поняття систематичності стосовно цих відносин законодавством не визначене. Крім того, надавати кошти у позику за рахунок залучених коштів мають право лише кредитні установи на підставі відповідної ліцензії (ч. З cm. 5 Закону).