- •Страхування. Основні поняття страхового права.
- •2. Загальна характеристика договору страхування.
- •3. Правовий статус страховика;
- •4. Правовий статус товариства взаємного страхування;
- •5. Співстрахування та перестрахування;
- •6. Страхувальники, вигодонабувачі та застраховані особи;
- •7. Порядок провадження діяльності страховими посередниками.
- •8. Порядок укладення та форма договору страхування.
- •9. Зміст договору страхування.
- •10. Припинення договору страхування. Особливості дострокового припинення договору страхування.
- •11. Особливості майнового страхування;
- •12. Особливості особистого страхування;
- •13. Страхування відповідальності;
- •14. Страхування ризиків.
- •15. Поняття та загальна характеристика договору доручення. Стаття 1000. Договір доручення
- •16. Сторони договору доручення.
- •17. Форма та зміст договору доручення.
- •18. Виконання договору доручення.
- •20. Правове регулювання та сфера застосування договору комісії.
- •21. Сторони договору комісії.
- •22. Форма та зміст договору комісії. Вказівки комітента та правові наслідки відступу від них.
- •23. Виконання договору комісії та прийняття виконання комітентом.
- •24. Відмова комісіонера від виконання договору та скасування договору комітентом та правові наслідки цього.
- •25. Договір субкомісії.
- •26. Особливості правового регулювання та сфера застосування консигнаційних договорів.
- •27. Загальна характеристика агентських договорів.
- •28. Правове регулювання та сфера застосування договорів управління майном.
- •29. Суб’єкти управління майном.
- •30. Істотні умови управління майном.
- •31. Форма та зміст договору управління майном.
- •32. Припинення договору управління майном.
- •33. Відповідальність управителя майна.
- •34. Особливості управління цінними паперами. - хз
- •35. Договір позики: загальна характеристика та сфера застосування.
- •Оплатним або безоплатним (за угодою сторін),
- •Строковим або безстроковим
- •36. Сторони договору позики.
- •37. Порядок укладення та форма договору позики.
- •38. Зміст договору позики. Його виконання
- •39. Оформлення договору позики векселями:
- •Глава V. Про строк платежу
- •Глава IV. Про аваль (вексельне поручительство)(Пложення вищезгад.)
- •Глава VI. Про платіж (Пложення вищезгад.)
- •Глава XI. Про давність
- •40. Укладення договору позики шляхом випуску і продажу облігацій:
- •42. Кредитний договір: загальна характеристика та сфера застосування.
- •За загальною характ-ою:
- •43. Суб’єкти кредитного договору. Загальні та спеціальні вимоги до кредитодавця.
- •44. Порядок укладення та форма кредитного договору. Істотні умови договору.
- •45. Зміст кредитного договору.
- •46. Способи забезпечення кредитних договорів.
- •47. Виконання кредитного договору та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договору.
- •48. Класифікація кредитних договорів.
23. Виконання договору комісії та прийняття виконання комітентом.
Загальна спрямованість дій комісіонера виражається в укладенні правочинів на умовах, найбільш вигідних для комітента. При виконанні своїх обов'язків комісіонер має суворо дотримуватись вимог комітента до вчинення правочину, проте лише якщо такі вимоги зафіксовані у договорі комісії. Якщо зазначені вимоги у договорі відсутні, комісіонер має виконувати свої обов'язки згідно звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
Результатом належного виконання комісіонером своїх обов'язків може стати укладення правочину на умовах, які є більш вигідними для комітента порівняно з тими, які були визначені договором (наприклад, продаж майна комітента за більшою ціною, ніж ціна, визначена у договорі, або купівля майна за ціною, меншою за встановлену комітентом). В таких випадках закон виходить не з мети заохочення комісіонера шляхом надання йому права на додаткову винагороду, а стає на позицію охорони інтересів комітента, встановлюючи, що уся додатково одержана вигода належить комітентові.
Прийняття комітентом виконання за договором комісії
1. Комітент зобов'язаний:
1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії;
2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки.
Прийняття кредитором належного виконання від боржника є його обов'язком, що вміщений ЦК у загальних положеннях про зобов'язання (ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 613 ЦК), відтак посилання на аналогічне зобов'язання у пункті першому частини першої коментованої статті є по суті непотрібним дублюванням зазначеної загальної норми.
Другим обов'язком комітента при прийнятті від комісіонера виконання є обов'язок оглянути майно - предмет правочину, що придбане комісіонером за завданням комітента і є його власністю, на предмет відповідності його вимогам комітента та (або) вимогам, що звичайно ставляться до якості та інших характеристик майна такого роду. Якщо комітент не виявив недоліки в процесі огляду майна або не заявив про них негайно комісіонерові, він зберігає можливість повідомити комісіонера про них протягом тридцяти днів від дня отримання звіту комісіонера (ч. 2 ст. 1022 ЦК).
24. Відмова комісіонера від виконання договору та скасування договору комітентом та правові наслідки цього.
Комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.
Комісіонер, який відмовився від договору комісії, повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента.
У разі відмоіви комісіонера від договору котиісії комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.
1. Комісіонер на відміну від комітента не може вільно і безпідставно відмовитися від виконання взятого доручення. Він вправі це зробити тільки за наявності певних обставин: укладення договору без указівки строку, а також в інших випадках, передбачених законом та договором. Таке обмеження комісіонера пов'язане з намаганням захистити права комітента, адже ніяких заходів відповідальності, крім покладання на комісіонера обов'язку відшкодувати збитки за відмову від виконання договору, комітент застосувати не може. На відміну від комітента, комісіонер у всіх випадках повинен сповістити про свою відмову від виконання договору комісії не пізніше, ніж за тридцять днів. Договором може бути встановлений і більш тривалий термін для повідомлення про розірвання договору комісії. У разі відмови комісіонера від договору комітент зобов'язаний виплатити комісіонеру комісійну винагороду і відшкодувати понесені витрати за правочини, зроблені до припинення договору, а комісіонер зобов'язаний вжити заходів, що забезпечують схоронність майна комітента.
2. Комітент, зі своєї сторони, в межах п'ятнадцяти днів з дня одержання відмови комісіонера від виконання договору, зобов'язаний розпорядитися майном, тобто дати комісіонеру вказівки про те, куди і яким чином йому слід передати майно, під загрозою його продажу комісіонером або здачі на зберігання третім особам за рахунок комітента.