- •Страхування. Основні поняття страхового права.
- •2. Загальна характеристика договору страхування.
- •3. Правовий статус страховика;
- •4. Правовий статус товариства взаємного страхування;
- •5. Співстрахування та перестрахування;
- •6. Страхувальники, вигодонабувачі та застраховані особи;
- •7. Порядок провадження діяльності страховими посередниками.
- •8. Порядок укладення та форма договору страхування.
- •9. Зміст договору страхування.
- •10. Припинення договору страхування. Особливості дострокового припинення договору страхування.
- •11. Особливості майнового страхування;
- •12. Особливості особистого страхування;
- •13. Страхування відповідальності;
- •14. Страхування ризиків.
- •15. Поняття та загальна характеристика договору доручення. Стаття 1000. Договір доручення
- •16. Сторони договору доручення.
- •17. Форма та зміст договору доручення.
- •18. Виконання договору доручення.
- •20. Правове регулювання та сфера застосування договору комісії.
- •21. Сторони договору комісії.
- •22. Форма та зміст договору комісії. Вказівки комітента та правові наслідки відступу від них.
- •23. Виконання договору комісії та прийняття виконання комітентом.
- •24. Відмова комісіонера від виконання договору та скасування договору комітентом та правові наслідки цього.
- •25. Договір субкомісії.
- •26. Особливості правового регулювання та сфера застосування консигнаційних договорів.
- •27. Загальна характеристика агентських договорів.
- •28. Правове регулювання та сфера застосування договорів управління майном.
- •29. Суб’єкти управління майном.
- •30. Істотні умови управління майном.
- •31. Форма та зміст договору управління майном.
- •32. Припинення договору управління майном.
- •33. Відповідальність управителя майна.
- •34. Особливості управління цінними паперами. - хз
- •35. Договір позики: загальна характеристика та сфера застосування.
- •Оплатним або безоплатним (за угодою сторін),
- •Строковим або безстроковим
- •36. Сторони договору позики.
- •37. Порядок укладення та форма договору позики.
- •38. Зміст договору позики. Його виконання
- •39. Оформлення договору позики векселями:
- •Глава V. Про строк платежу
- •Глава IV. Про аваль (вексельне поручительство)(Пложення вищезгад.)
- •Глава VI. Про платіж (Пложення вищезгад.)
- •Глава XI. Про давність
- •40. Укладення договору позики шляхом випуску і продажу облігацій:
- •42. Кредитний договір: загальна характеристика та сфера застосування.
- •За загальною характ-ою:
- •43. Суб’єкти кредитного договору. Загальні та спеціальні вимоги до кредитодавця.
- •44. Порядок укладення та форма кредитного договору. Істотні умови договору.
- •45. Зміст кредитного договору.
- •46. Способи забезпечення кредитних договорів.
- •47. Виконання кредитного договору та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договору.
- •48. Класифікація кредитних договорів.
2. Загальна характеристика договору страхування.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) здійснити страхову виплату другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі страхувальником, на ко¬ристь якої укладено договір страхування (подати допомогу, ви¬конати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачува¬ти страхові платежі у визначені строки та викопувати інші умови договору (ст. 979 ЦК, ст. 16 Закону).
Договір страхування є двостороннім. Сторонами цього договору є страховик та страхувальник, які наділені як правами, так і обов'язками. Страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж, а стра¬ховик - виплатити грошову суму (здійснити страхову виплату) у разі настання страхового випадку. У договорі страхування (у самому тек-сті договору або в додатках до нього) можуть бути зазначені також інші особи (застрахована особа, вигодонабувач), але наявність цих осіб у страховому зобов'язанні ніяким чином не впливає на двосто¬ронній характер договору страхування.
1 Ліцензія на конкретний вид обов'язкового страхування видається, коли страховик має досвід здійснення добровільного страхування не менше ніж два роки, якщо інше не передбачено законодавством. Під досвідом не менше ніж два роки слід розуміти наявність протягом усього зазначеного періоду чинної ліцензії і чинних договорів страхування (п.2.13 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затв. розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 28 серпня 2003 р. № 40).
2 Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, крім наведеного, встановлює також форми типового договору та особливі умови ліцензування обов'язкового страхування.
Договір страхування є оплатним. Страхувальник, сплачуючи страховий платіж, здійснює плату за страхування, оплату наданої страховиком страхової послуги, яка полягає в тому, що страховик бе¬ре на себе ризик настання певної події (страхового випадку), з настан¬ням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Не впливає на оплатний характер договору стра¬хування ненастання страхового випадку протягом чинності договору страхування. У такому разі страховик все ж таки надає страхувальни¬ку страхову послугу, звільнивши страхувальника, наприклад, від не¬безпеки понесекня обумовлених договором втрат.
Договір страхування, за загальним правилом, є реальним. Він, як¬що інше ним не встановлено, набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу (ст. 983 ЦК; ч. З ст. 18 Закону). З наведеної норми випливає, що сторони можуть обумовити момент набрання чинності договором страхування будь-яким іншим моментом, наприклад, в момент досягнення ними згоди за всіма істотними його умовами та (або) підписання тексту договору (або ви-дачі страховиком страхового полісу). У цьому випадку договір стра-хування набирає чинності ще до моменту сплати страхового платежу, і як наслідок цього, обов'язок страховика щодо здійснення страхової виплати при настанні страхового випадку виникає до одержання від страхувальника страхового платежу і не обумовлюється сплатою останнього. При наявності такого погодження сторін договір страху-вання носить консенсуальний характер.
Характерною ознакою договору страхування є непевність виник-нення обов'язку страховика щодо здійснення страхової виплати, що дозволяє віднести договір страхування до ризикових (алеаторних) договорів. Страховик не знає, чи буде він здійснювати страхові виплати, або у крайньому разі не знає часу або суми платежу. Ризик несе також і страхувальник, який, сплачуючи платіж (премію), не знає на¬певно, чи одержить він або призначена ним особа (вигодонабувач) страхову виплату (страхове відшкодування, страхову суму), а якщо я одержить, то чи вигідно йому буде одержання такої страхової виплат ти (страхового відшкодування, страхової суми) при встановленій тривалості внесення платежів (премій)1.