2. Правила ведення банками професійної діяльності з торгівлі цінними паперами

2.1. Правове становище торговця цінними паперами

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками .

Для цієї категорії суб’єктів підприємницької діяльності встановлено особливий правовий режим створення та діяльності, який проявляється у таких вимогах, як:

1) вимога про обмеження видів діяльності (законодавством і статутом торговця цінними паперами обмежується предмет діяльності торговця цінними паперами виключно торгівлею цінними паперами, до якої, згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» відноситься брокерська діяльність, дилерська діяльність, андеррайтинг, діяльність з управління цінними паперами. Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом);

2) вимога про дотримання ліцензійних умов ведення діяльності з цінними паперами, виконання яких підтверджується одержанням ліцензії НКЦПФР. Згідно із ч. 3 ст. 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається НКЦПФР. Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, порядок її видачі та анулювання встановлюються НКЦПФР;

3) щодо організаційної форми (згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками);

4) щодо розміру статутного капіталу: торговець цінними паперами може провадити дилерську діяльність, якщо має сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 500 тисяч гривень, брокерську діяльність - не менш як 1 мільйон гривень, андеррайтинг або діяльність з управління цінними паперами - не менш як 7 мільйонів гривень. Ці вимоги встановлено у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»;

5) щодо взаємної прямої або опосередкованої участі: у статутному капіталі торговця цінними паперами частка іншого торговця не може перевищувати 10 відсотків;

6) щодо торгівельних операцій з певними групами цінних паперів. У ч. 3 ст. 358 ГК України та у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» торговцю цінними паперами забороняється перепродавати (обмінювати) цінні папери власного випуску;

7) щодо обсягів зобов’язань: згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам;

8) вимога щодо особливих форм і порядку подання звітності: згідно з ч. 7 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» торговець цінними паперами зобов'язаний подавати на обрану ним фондову біржу інформацію про всі вчинені ним правочини з цінними паперами в строки і порядку, що визначені правилами фондової біржі. Крім того, встановлено спеціальні форми звітності та періодичність їх подання до НКЦПФР.

Для банків, які на підставі ліцензії НБУ ведуть діяльність з торгівлі цінними паперами, всі вищезазначені вимоги також мають силу.