- •Конструкція книги. Основні елементи видань
- •1.1. Книжковий блок і його компоненти
- •1.2. Основні групи комплектування книжкових блоків
- •1.3. Книжкові оправи та обкладинки. Суперобкладинка
- •1.4. Формати паперу і формати видань
- •1.5. Сторінка складання. Формати сторінок складання, їх визначення та розрахунок
- •1.6. Друкарські шрифти. Основні групи та їх характеристики
- •Підрахунок обсягів видань
- •2.1. Система вимірів у поліграфії. Підрахунки обсягів видань і кількості основних матеріалів для виготовлення тиражу
- •Особливості складання і верстання елементів видання
- •4.1. Технологічна специфікація для верстання книг і журналів. Видавнича специфікація
- •4.2. Порядок розташування елементів видань при верстанні
- •4.3. Вимоги до текстового та ілюстративного матеріалу майбутнього видання
- •4.4. Складання і верстання елементів видань
- •4.5. Авантитул
- •4.6. Контртитул
- •4.7. Фронтиспис
- •4.8. Титульний аркуш
- •4.9. Зворот титульного аркуша
- •4.10. Передмова
- •4.11. Вступна стаття
- •4.12. Шмуцтитул
- •4.13. Текстові сторінки видання. Правила переносу з рядка в рядок. Спускова сторінка
- •4.15. Епіграф
- •4.17. Колонтитули, колонлінійки
- •4.18. Сигнатура
- •4.19. Норма
- •4.20. Примітки, зноски і виноски
- •4.21. Простий суцільний текст
- •4.22. Віршований текст
- •4.24. Формульні тексти
- •4.25. Ілюстрації і підрисункові підписи
- •4.26. Таблиці і виводи
- •4.27. Рубрикація, акцетування та виділення в тексті
- •4.28. Цитати
- •4.29. Перерахування
- •4.30. Додатки
- •4.31. Бібліографічні списки
- •4.32. Післямова та заключна стаття
- •4.33. Покажчики
- •Б о ж и к Євгенія Дмитрівна
- •Прийми Любомира Володимировича
- •280015, М.Хмельницький, пр.Миру, 59.
- •4.35. Випускні дані
- •Терміни, які зустрічаються в процесі творення книг
1.6. Друкарські шрифти. Основні групи та їх характеристики
Шрифти — знаки, якими набирають друковані видання; залежно від графічних ознак (контрастність, наявність і форма засічок), вони діляться на п'ять основних груп і одну додаткову.
н н н н н
1 2 3 4 5
Рис. 17. Характерні ознаки основних груп шрифтів
До першої групи належать шрифти з помірною контрастністю між основними та
з'єднувальними штрихами. Засічки в них короткі, вони є одночасно плавним потовщенням основного штриха і наближаються за своєю формою до трикутника.
До другої групи належать шрифти з різко вираженою контрастністю між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки в них довгі, тонкі.
До третьої групи належать шрифти з малою контрастністю між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки наближаються до прямокутної чи трикутної форми.
До четвертої групи належать шрифти майже з повною відсутністю контрастності між основними та з'єднувальними штрихами. Засічки в них прямокутні.
До п'ятої групи належать шрифти з повною відсутністю контрастності між основними та з'єднувальними штрихами. Вони не мають засічок.
До додаткової групи належать шрифти імітаційні (рукописні, машинописні, поліграфічні), які не можуть бути віднесені до перерахованих вище груп.
Традиційна технологія друкарського складання має велику кількість різних шрифтів. З появою комп'ютеризованих видань застосовують комп'ютерні еквіваленти цих шрифтів. Цей процес називається оцифруванням шрифтів.
Кожний шрифт належить до певного шрифтового стилю чи фонту (Юпі). Під фонтом (гарнітурою) розуміють повний набір символів (прописні ірядковілітери, цифри і спеціальні знаки, символи), які відрізняються єдністю розміру, стилю і накреслення.
Рис. 18. Друкарський шрифт і його елементи
А — очко літери (fas of character);
Б — кегельна площадка (em-square);
В — кегль (size);
Г — лінія шрифту (base line);
Д — висота (ріст) прописного знака (cap-);
Е — висота (ріст) рядкового знака (x-height);
Є — міжлітерний проміжок (letterspace);
Ж — напівапрош (side bearing);
І — інтерліньяж (linespace);
1 — основний штрих (stem); 2 — з'єднувальний штрих (hairline); 3 — засічка, сериф (serif); 4 — верхній виносний елемент (ascender); 5 —нижній виносний елемент (descender); 6 — наплив (stress); 7 — внутрішньолітерний проміжок (counter); 8 — овал (oval); 9 — напівовал ( bowl); 10 — кінцевий елемент (terminal); 11 — каплевидний елемент (ball); 12 — крапка (dot); 13 — діакритичний знак (accent).
Для кожного шрифту існує декілька варіантів накреслення: нормальне (plain), курсивне (italik), жирне (bold) і жирне курсивне (bold italik).
Варіанти накреслення шрифту всіх можливих розмірів (кеглів) об'єднуються в одне шрифтове сімейство чи гарнітуру.
Крім вищезгаданих накреслень, існують ще такі широко розповсюджені накреслення, як світле (light), суперсвітле (light), півжирне (demi), наджирне (extra dold), стиснуте (compressed або condensed).
Основним розміром, який характеризує шрифт, тобто розмір літер та інших елементів, є кегль (size), котрий вимірюється в напрямку висоти сторінки складання.
Кегль 72
Основи
Кегль 48
Основи техн
Кегль 36
Основи техніки
Кегль ЗО
Основи техніки тво
Кегль 24
Основи техніки творенн
Кегль 18
Основи техніки творення книги
Кегль 14
Основи техніки творення книги
Кегль 12
Основи техніки творення книги
Кегль 11
Основи техніки творення книги
Кегль 10
Основи техніки творення книги
Кегль 9
Основи техніки творення книги
Кегль 8
Основи техніки творення книги
Кегль 6
Основи техніки творення книги
Кегль 5
Основи техніки творення книго
Рис. 19. Порівняльні характеристики кеглів шрифту гарнітури Times
Розділ 2