- •Конструкція книги. Основні елементи видань
- •1.1. Книжковий блок і його компоненти
- •1.2. Основні групи комплектування книжкових блоків
- •1.3. Книжкові оправи та обкладинки. Суперобкладинка
- •1.4. Формати паперу і формати видань
- •1.5. Сторінка складання. Формати сторінок складання, їх визначення та розрахунок
- •1.6. Друкарські шрифти. Основні групи та їх характеристики
- •Підрахунок обсягів видань
- •2.1. Система вимірів у поліграфії. Підрахунки обсягів видань і кількості основних матеріалів для виготовлення тиражу
- •Особливості складання і верстання елементів видання
- •4.1. Технологічна специфікація для верстання книг і журналів. Видавнича специфікація
- •4.2. Порядок розташування елементів видань при верстанні
- •4.3. Вимоги до текстового та ілюстративного матеріалу майбутнього видання
- •4.4. Складання і верстання елементів видань
- •4.5. Авантитул
- •4.6. Контртитул
- •4.7. Фронтиспис
- •4.8. Титульний аркуш
- •4.9. Зворот титульного аркуша
- •4.10. Передмова
- •4.11. Вступна стаття
- •4.12. Шмуцтитул
- •4.13. Текстові сторінки видання. Правила переносу з рядка в рядок. Спускова сторінка
- •4.15. Епіграф
- •4.17. Колонтитули, колонлінійки
- •4.18. Сигнатура
- •4.19. Норма
- •4.20. Примітки, зноски і виноски
- •4.21. Простий суцільний текст
- •4.22. Віршований текст
- •4.24. Формульні тексти
- •4.25. Ілюстрації і підрисункові підписи
- •4.26. Таблиці і виводи
- •4.27. Рубрикація, акцетування та виділення в тексті
- •4.28. Цитати
- •4.29. Перерахування
- •4.30. Додатки
- •4.31. Бібліографічні списки
- •4.32. Післямова та заключна стаття
- •4.33. Покажчики
- •Б о ж и к Євгенія Дмитрівна
- •Прийми Любомира Володимировича
- •280015, М.Хмельницький, пр.Миру, 59.
- •4.35. Випускні дані
- •Терміни, які зустрічаються в процесі творення книг
4.21. Простий суцільний текст
Простий суцільний текст — це текст, для складання якого достатньо лише однієї гарнітури шрифту і не треба особливих способів верстання.
При наборі та верстанні такого тексту необхідно забезпечити максимальну читабельність тексту, тобто знайти найкращі формат сторінки складання, кегль і гарнітуру шрифту, оптимальну відстань між рядками тексту.
Дуже важливим є правильний вибір пробілів між словами (апрошів) і встановлення абзацних відступів. Абзацні відступи повинні визначатися залежно від ширини сторінки складання (довжини рядка), кегля шрифту, його насиченості,
розміру міжрядкового пробілу.
Чим ширша сторінка складання, тим більшим повинен бути абзацний відступ. Але слід пам'ятати, що дуже великий абзацний відступ порушує графічну цілісність сторінки складання, а дуже малий — сприймається як випадкова нерівність лівого краю сторінки. Один і той же абзацний відступ при світлому широкому шрифті здається меншим, ніж
при густому і насиченому.
Можна рекомендувати такі розміри абзацних відступів залежно від довжини рядка і кегля шрифту:
Таблиця 12
Довжина рядка
|
кегль 8
|
кегль 10
|
кегль 12
|
до 5 кв. від 5 до 7 кв. більше 7 кв.
|
8п. 12 п. 16 п.
|
10 п. 15п.(16п.) 20 п.
|
12 п. 18 п. 24 п.
|
Остаточне рішення щодо абзацного відступу приймає верстальник залежно від вказівок видавництва і загального естетичного вигляду сторінок складання. Якщо видання набирається шрифтами різного кегля на одній сторінці складання, то розмір абзацного відступу в такому випадку повинен бути зорово єдиним, щоб не розбивати без порядку
лівий край сторінки складання.
У випадках, коли потрібне виділення лише першого рядка абзацу, можна перший рядок набирати без відступу від лівого краю складання, а решту рядків з відступом (втяжкою).
Розміри втяжки, залежно від формату сторінки і шрифту, можуть бути різними, але однаковими в межах одного видання чи розділу.
Для збереження чіткості лівого краю сторінки складання застосовують складання без абзацних відступів. При такому наборі потрібно слідкувати, щоб кінцеві рядки абзаців були коротшими від початкових наступного абзацу. Найчастіше застосовують такий вид складання при вільній виключці рядків правого краю сторінки і у виданнях з невеликою кількістю тексту чи з текстом, розчленованим рубриками або пробілами на невеликі частини.
Інколи для додаткового підсилення абзацного відступу перед першим рядком абзацу або на полі поміщають складено-графічні елементи (зірочки, квадрати, крапки і т. п.). Такий спосіб виділення абзацних відступів виправданий у верстанні буклетів, каталогів. Застосовувати такий спосіб у художній літературі неможливо через ускладнення в прочитанні сторінки в цілому.
У деяких виданнях простий суцільний текст верстають окремими рядками. А саме — через середину сторінки проводять умовну вісь і кожний рядок, довільно почленований, поміщають на осі з рівномірними відступами з лівого і правого краю сторінки складання.
Для підкріплення окремих думок у тексті можуть бути цитати — дослівні уривки тексту іншого літературного твору. Цитати позначаються лапками чи виділяються іншим накресленням шрифту тієї ж гарнітури, що й основний текст, з обов'язковим посиланням на джерело. У цитатах можна модернізувати орфографію і пунктац^ю і пропускати слова, при умові, що пропуск буде замінено трикрапкою, а думка автора збережеться.
Повну кінцеву сторінку верстають на 3—4 рядки коротшою, щоб був помітним кінець розділу.