1.3. Книжкові оправи та обкладинки. Суперобкладинка

Книжкові оправи діляться на типи (номери) за конструкцією (цільна чи складена, тверда чи м'яка, обрізна чи з кантом) і за зовнішнім матеріалом (картон, папір з покривним шаром, технічна чинатуральна тканина, шкіра, пластмаса).

Рис. 2. Конструкція оправи: а — суцільнокрита; б — складена

Тепер застосовуються такі типи (номери) оправ:

№ 5 — складена, з кантами, тверді сторонки покриті папером, спинка — тканиною;

№ 6 — цільнокрита, гнучка з кантами чи без них;

№ 7 — цільнокрита, тверда з кантами, часто з прямим корінцем (картонний відстав), покриття може бути тка­ниною чи синтетичним матеріалом або папером (масою не менше 100 г);

№ 8 — складена, тверда з кантами, деталі оправи можуть бути покриті двома різними покривними матеріалами;

№ 9 — всі види синтетичних оправ, які не мають відстава і приклеюються до корінця блока.

Книги в оправах розраховані на довгий термін корис­тування.

Складені книжкові оправи, виготовлені з використанням паперового покриття і тканинної спинки, застосовуються для підручників, окремих видань художньої літератури, книг для дітей, вчених записок та праць інститутів.

Ціл ьнокриті оправи на тканинній основі дістали поширен­ня при виготовленні передплатних видань художньої літера­тури, альбомів, енциклопедій та інших книг, розрахованих на довгий термін користування.

Цільнокриті оправи, покриті папером і завчасно задруко-вані шрифтовим чи ілюстративним зображенням з припресу-ванням прозорої полімерної плівки, використовуються для видання великими тиражами дитячої, художньої літератури, а також мистецьких книг і альбомів.

Книжкові обкладинки № 1, № 2, № 3, № 4 застосовуються для покриття брошур. Види покриття брошур можуть бути: вкладанням в обкладинку, покриття обкладинкою звичайне, криття врозпуск і покриття з кантом.

Вкладанням в обкладинку (внакидку) випускаються видання обсягом до 68 сторінок при папері вагою 1 м² менше 80 г і до 52 сторінок — при папері від 80 г і більше. Неповні частини друкованого аркуша при комплектуванні вкладан­ням повинні накидатися на повний зошит. Внутрішній зошит обов'язково залишається повним.З усіх видів криття брошур основним є криття врозпуск, при якому на обкладинці роблять чотири рубчики і приклею­ють її не тільки до корінця, а й до першої сторінки блока.

Рис. 4. Види покриття книжкових обкладинок:

№ 1 — вкладання в обкладинку, № 2 — криття звичайне,

№ 3 — криття врозпуск, №4 — криття з кантами

Обкладинка з кантами використовується лише для мало-обсягових (до 5—6 аркушів) та малотиражних рекламно-довідкових брошур.

Розміри приклейки обкладинки до першої та останньої сторінок блока при критті врозпуск — 5—7 мм з обов'язко­вим закривання дроту чи кінців ниток холостих стібків при шитті на ниткошвейних машинах.

В обкладинках випускають книги, розраховані на корот­кий термін використання при інтенсивному користуванні або на середній термін використання при малій інтенсивності користування, а також невідповідальні видання індиві­дуального користування.

Суперобкладинка — елемент зовнішнього оформлення книги, який являє собою прямокутний аркуш паперу, що за висотою дорівнює висоті оправи чи обкладинки і несе додаткову інформацію (текст, зображення) та обгортає книгу. За шириною суперобкладинка ширша за оправу чи обкладин­ку на ширину, достатню для загину під них.

Частини суперобкладинки, що завертаються (загинають­ся) під оправу чи обкладинку, називаються клапанами. Клапани часто оформляються текстом чи ілюстраціями. Первісна функція суперобкладинки -- захист книги від пошкоджень і забруднення — зберігається і сьогодні, але її інформативне та естетичне завдання переважає.

Відносна самостійність суперобкладинки стосовно оправи дозволяє оформляти її багатше. На ній розміщують інформа­цію про саму книгу, про серію книг, про видавництво та його діяльність, про автора і т. ін., що робить суперобкладинку важливим засобом реклами. На естетику суперобкладинки і її роль у книжковому ансамблі впливають рекламна функ­ція, цільність поверхні, яка дозволяє зробити єдине компо­зиційне вирішення, можливість п'ятичастинного членування (дві сторонки, спинка і два клапани), тонкість і гнучкість паперу. Деколи використовують внутрішній бік суперобкла­динки. Додатково суперобкладинку лакують або наклеюють на неї прозору плівку, що підвищує міцність і покращує її естетичні якості.