Б о ж и к Євгенія Дмитрівна

ТРОЯНДА ДЛЯ РОВЕСНИКА

Оповідання, новели, повісті

Художнє оформлення

Прийми Любомира Володимировича

Редактор Дмитро Сапіга

Художній редактор Богдан Пікулицький

Технічний редактор Віра Франчу

Коректор Євдокія Русин

Здано на складання 05.09.97. Підписано до друку 03.03.99.

Формат84х1081/32. Папір офсетн. N01. Гарнітура Vremya.

Офсетний друк. Умов. друк. арк. 11,76. Умов. фарб.-відб. 11,87.

Обл.-вид. арк. 11,45. Тираж 2000 пр. Замовлення 2344.

Видавництво "Каменяр". 290006 Львів, Підвальна, 3

Віддруковано з готових діапозитивів у друкарні видавництва “Поділля”

280015, М.Хмельницький, пр.Миру, 59.

Рис. 38. Варіант верстання випускних даних

В окремих випадках найбільш важливі частини змісту виносять на зовнішні елементи видання або на титульний аркуш, при цьому не виключаючи ці елементи з загального змісту, який розташований на початку чи в кінці видання.

В кінці видання зміст може бути розміщений на будь-якій сторінці, після нього верстають лише випускні дані.

Для виділення головних рубрик можна застосовувати різноманітні накреслення шрифтів, а також іншу гарнітуру за умови, що характер цього шрифту композиційне узгод­жений з зовнішнім та внутрішнім оформленням видання. 2к-00

Застосовуючи шрифти різної насиченості та накреслення для підпорядкування рубрик, слід уникати зайвої строкатості, що негативно позначається на сприйнятті тексту змісту.

4.35. Випускні дані

Випускні дані — основні дані про видання. Вони містять в собі дані про осіб, які підготували і видали книгу. Для книжкових видань — це прізвища, імена і по батькові всіх авторів, прізвища редакторів, коректора, дати підписання книги до складання і до друку, кількісні показники видання (формат паперу, частка аркуша, обсяг вдрукованих і обліково-видавничих аркушах, тираж). Окрім того подають також повну назву і адресу видавництва й друкарні, номер замовлення.

Випускні дані найчастіше набирають шрифтами 6 кг., їх можна заверстувати на окрему сторінку чи, набравши на повний формат, розмістити під тонкою лінійкою внизу сторінки, можна перенести на зворот титула.

Розташовуючи випускні дані на окремій сторінці, можна верстати їх на оптичному центрі, набравши блоком чи окремими рядками на формат від 2 1/2 до 4 кв., залежно від формату видання. У художніх виданнях випускні дані підпо­рядковують загальному принципові оформлення.

Терміни, які зустрічаються в процесі творення книг

Абзац — частина тексту. Найменша рубрикаційно-композицій-на одиниця твору, позначена пробілом на початку першого рядка — абзацним відступом.

Абзацний відступ — пробіли на початку першого рядка абзацу; за правилами складання — однаковий для тексту в межах одного видання.

Авантитул — перша сторінка книжкового блока при наявності У виданні контртитула чи фронтисписа. Тут можуть бути помі­щені видавнича марка, марка серії, останнім часом — назва видання або прізвище автора, епіграф, посвята, гасло. Може бути названий фортитулом чи вихідним листком.

Автор — творець художнього або науково-популярного твору чи наукового дослідження.

Авторська правка — правка, відмінна від попереднього оригі­налу, внесена автором чи упорядником твору у верстку.

Авторський аркуш — одиниця виміру літературного твору, яка дорівнює

40 000 знаків, включаючи пропуск між словами, або 700 рядкам віршованого тексту чи 3000 см2 ілюстративного матеріалу.

Авторський покажчик — допоміжний алфавітний покажчик, який являє собою перелік авторів творів, згадуваних у тексті видання.

Акцентування — виділення в тексті наголошених голосних літер знаками-акцентами.

Акциденція — малі складені друкарські форми: бланки, рахун­ки, анкети, атестати, адреси, запрошення, афіші, газетні та журнальні оголошення,

квитки і т. п.

Акцидентні шрифти — шрифти, які використовуються в акци­дентному наборі (поліграфічні, декоративні, мальовані).

Алфавітний покажчик — будь-який покажчик, організований за алфавітним принципом.

Альбом — книжкове видання, основу якого складає відтворен­ня карт, малюнків, креслень, фотографій з коротким роз'ясню­ючим текстом.

Альбомний спуск — розташування сторінок друкарської фор­ми, при якому спинка видання розміщується при короткій стороні сторінки.

Анотація — коротка узагальнююча характеристика книги, яка розкриває її зміст, художню цінність та читацьке призначення.

Апарат книги — доповнюючі тексти у виданні для створення читачеві сприятливих умов для користування книгою.

Апрош — відстань між літерами чи словами на відбитку.

Безгранковий метод — порядок видання, при якому друкарня отримує від видавництва оригінал, підготовлений до складання і верстання одночасно, при цьому виготовляє повну верстку.

Білий рядок — відступ, утворений пропуском, який дорівнює висоті рядка шрифту заданого кегля.

Бітовий аркуш — паперовий аркуш, віддрукований з одного боку.

Бібліографічне посилання — посилання на джерело, з якого запозичено наведені дані чи текст.

Боковий — перша чи крайня ліва текстова графа таблиці чи виводу. Інколи боковиком називають дрібні ілюстрації, винесені на поля книги.

Бордюрні лінійки — лінійки, створені за методом рапорту при повторенні складених чи готових спакованих елементів; вони застосовуються для обрамлення тексту чи ілюстрації.

Брошура — невеликого обсягу друковане видання, яке містить не менше 6 і не більше 48 сторінок в м'якій паперовій обкладинці чи без неї.

Брошурувальні процеси — процеси отримання зшитків, комп­лектування блока і його скріплення, покриття обкладинкою і обрізування.

Буклет — видання, віддруковане на одному аркуші паперу, сфальцьоване в декілька паралельних згинів без шиття і без розрізання.

Варіанти оформлення видання — рекомендовані розміри сто­рінок складання і розкладка полів для певних груп видань.

s.a.v.

Вгін — ліквідування короткого кінцевого рядка абзацу, яке досягається шляхом зменшення пропусків (апрошів), заміни чи вилучення слів у попередніх рядках набраного тексту.

Верстання — монтаж сторінок книги, журналу чи газети за визначеним розміром з тексту, ілюстрацій та інших елементів, потрібних для видання.

Верстка — коректурний відбиток зверстаного складання.

Верхня лінія шрифту — умовна лінія, яка твориться верхнім краєм основної частини очка літер.

Вклейка — окремий ілюстративний відбиток, вклеєний між сторінками книги і за змістом поєднаний з даним текстом.

Внакидку — вид шиття для брошур через згин спинки, коли дротяні скоби загинаються всередині зшитка.

Внутрішнє поле — не зайнята текстом внутрішня бокова частина сторінки до корінця, тобто згину сфальцьованого листа.

Воборку — верстання ілюстрацій, ширина яких менша, ніж сторінка складання, з заповненням набором місць, які залиша­ються при монтажі ілюстрації.

Вокабула — заголовок статті словникового видання.

Видрук — видання самостійного характеру з своєю нумера­цією випусків, надруковане на сторінках іншого періодичного видання.

Впідверстку — розміщення частини складання тексту, ілюст­рацій, таблиць безпосередньо за попереднім набором.

Врозріз — вид верстання, при якому ілюстрація, таблиця зверху та знизу, але не з боків, закриті текстом.

Врознім — вид шиття, яке провадиться через згин спинки дротяними скобами, кінці яких загинаються зовні зшитка.

Вставка — додавання нового тексту, зробленого автором чи редактором у коректурі.

Вступна стаття — частина довідково-допоміжного апарату книги, розміщена перед основним текстом і за змістом й призна­ченням близька до передмови.

Вивід — зведення чи цифрові дані, розташовані колонками без прографки лінійками, як правило, шрифтами меншого кегля.

Вигонка рядка — утворення додаткового рядка в абзаці шляхом збільшення апрошів між словами в останніх рядках, вставляння нових слів, заміни довшими чи додаванням нових.

Виділення - оформлені особливими складено-графічними засобами літери, слова або речення.

Виключка рядків — доведення рядків до повного формату шляхом рівномірного збільшення чи зменшення апрошів.

Висота вічка - розмір вічка літери від верхніх до нижніх засічок.

Висячий рядок — кінцевий рядок абзацу, розміщений першим вверху сторінки; або початковий рядок абзацу, розміщений ос­таннім, тобто нижнім, рядком на сторінці.

Вихідні дані — розміщені на титульному аркуші чи обкладинці книги дані.

Вичитка — вичитування оригіналу рукопису перед здаванням його до складання і верстання з метою виявлення орфографічних і пунктуаційних помилок: встановлення однотипності написан­ня слів, скорочень, одиниць вимірів, виявлення пропущених слів, суттєвих і стилістичних помилок і т. п.

Виноска — поміщена після тексту книги чи статті затекстова примітка чи затекстове бібліографічне посилання, пов'язане з текстом цифровим порядковим номером чи зірочкою по верхній лінії шрифту.

Втяжка — складання на зменшений формат для виділення тієї чи іншої частини тексту.

Гарнітура — повний комплект шрифтів різних накреслень та кеглів, але єдиних за характером рисунка.

Глуха верстка - спосіб верстання з оборкою ілюстрації текстом з усіх чотирьох боків.

Глухий покажчик - покажчик термінів, імен, географічних назв і т. п. без визначення і пояснення.

Головка — верхня частина таблиці чи виводу, яка містить в собі заголовки окремих граф чи колонок.

Гранка — стовпчик рядків складання довільної довжини. Також і відбиток складання, з якого після коректури виклеюють макет.

Додатковий текст — текстовий матеріал, який, поміщений у книзі, але не входить в її основний текст.

Дублікат - копія чистого рукопису (заголовків, таблиць, формул, зносок і т. п.), які при певному виді складання мають бути набрані іншим шрифтом чи іншими засобами.

Ємність друкованого аркуша — насиченість друкованого арку­ша друкованими знаками; вона залежить від площі друкованого аркуша, кегля і характеру шрифту, щільності складання.

Ємність шрифту — кількість знаків, які поміщаються в рядку визначеного формату.

Правка — всілякі зміни при виправленні складеного тексту проти рукопису чи проти попередньої верстки.

Примітки — додаткові пояснення чи'зауваження до основного тексту.

Пробіл, пропуск — проміжок між літерами і словами в дру­карському наборі.

Пробний відбиток — перший контрольний відбиток, отрима­ний з друкарської машини чи верстата.

Прографка — одна із основних складових частин таблиці, що утворюється вертикальними лінійками, які розділяють графи.

Проформа — зразок таблиці з лінійками, який друкується не повністю, а лише з заголовком і початком лінійок прографки.

Процент використання паперу — процентне відношення площі сторінки складання до площі дообрізної книжкової сторінки.

Рантова лінійка —лінійка, яка дає на відбитку дві паралельні лінії: одну товщу, а іншу — тоншу.

Рапорт — елемент орнаменту, який повторюється.

Розмітка — система умовних знаків, а також процес нанесення цих знаків і конкретних письмових вказівок на оригіналі, якими потрібно керуватися при виготовленні складання і верстання.

Розкладка — на віддрукованому аркуші певне взаємовідношен­ня формату сторінки складання і формату книжкової сторінки.

Розрядка — засіб виділення частини тексту з усієї маси скла­дання засобом апрошів (пробілів між літерами).

Рубрика — заголовок частини, глави, розділу, набраний шриф­тами, які мають відмінність від основного.

Рубрикація — поділ книги на розділи, частини, глави, парагра­фи чи інші менші складові елементи, які мають заголовковий напис — так звану рубрику. Під рубрикацією розуміють систему заголовків видання.

Рукопис — авторський текст, поданий до видавництва (машино­писний текст, розклейка попереднього видання, текст, написа­ний від руки, та інші чіткі текстові відбитки).

Рядкомір — лінійка з поділом на квадрати, цицеро, корпус, петит, нонпарель, а також сантиметри і міліметри.

Серія — ряд самостійних творів, об'єднаних тематично, заду­мом, з загальною назвою серії в однотиповому оформленні.

Сигнальні примірники — перший, пробний примірник книги з віддрукованого тиражу, який подають друкарні у видавництво для підписання до випуску в світ, тим самим дозволяючи виготов­лення і здачу тиражу.

Сигнатура — порядковий номер друкованого аркуша в книзі чи журналі, який ставиться під останнім рядком в лівому кутку першої і третьої сторінки кожного аркуша для контролю пра­вильності фальцювання.

Сканер — оптичний пристрій, який вимірює коефіцієнт відо­браження ділянок сторінки і перетворює цю інформацію в цифрове зображення.

Сканування — процес обрахунку зображення по крапках з паперового оригіналу чи плівки і ввід його в цифровій формі в комп'ютер.

Складання — формування сторінок при ручному та лінотип­ному способах складання.

Специфікація видавнича — супроводжуючий оригінал видання документ, в якому подані всі вказівки для відтворення оригіналу у вигляді друкованого видання, а саме технічні умови для скла­дання, особливостей верстання, друку і палітурних процесів.

Спинка — корінець оправи видання — місце згину та скріплен­ня сторінок чи зшитків книги.

Спуск — незадрукована частина початкової сторінки видання чи окремого розділу від верху сторінки до початку тексту, яка на всіх початкових сторінках видання повинна бути однаковою.

Середник — пробіл між колонками в дво- чи багатоколонному наборі.

Стопа — міра паперу, яка дорівнює 1000 листів.

Сторонка — кусок картону, який за форматом дещо перевищує формат книги і є основою твердої палітурки.

Суперобкладинка — паперова обгортка оправи чи обкладинки книги.

Таблиця — текстовий чи цифровий матеріал, розташований колонками і відокремлений один від одного лінійками.

Текст — основна частина літературного твору без рисунків, креслень, графіків, таблиць, виводів і т. п.

Текстовий процесор — програма для набирання тексту, яка дозволяє формувати сторінки складання, міняти накреслення і розмір шрифту і робити виключку рядків.

Технічне редагування — підготовка відредагованого видання до виробництва і контроль за всіма стадіями його виробництва.

Технічний рисунок — науково-пізнавальна ілюстрація, при­значення якої — дати певні конкретні відомості із галузі науки і техніки.

Титульні шрифти — друкарські шрифти, які застосовують для складання заголовків у книгах, журналах, а також тексту обкла­динок і титульних аркушів.

Тупий рядок — перший рядок абзацу, набраний без відступу, або останній рядок, який має повний формат.

Тупа лінійка — лінійка з жирним вічком.

Умовний друкований аркуш — одиниця для співставлення кількості продукції різних форматів, а також для виміру складання.

Файл — назва об'єкту з картотеки інформації і комп'ютера.

Фізичний друкований аркуш — одиниця виміру обсягу друкова­ного видання. Один фізичний аркуш дорівнює половині паперо­вого аркуша стандартного формату.

Фільтр — комп'ютерна програма, яка переводить файл з одного формату в інший.

Форзац — подвійний сфальцьований в один згин аркуш паперу, поміщений між сторонками оправи і блоком книги, який слу­жить для з'єднання книжкового блока з кришкою та захисту першої й останньої сторінок видання від забруднення.

Формат видання — розміри готового обрізаного і зброшурова­ного друкованого видання.

Формат сторінки складання — ширина і висота сторінки скла­дання без колонцифри, але з колонтитулом на сторінці книги, журналу.

Фортитул — термін, що вживається замість авантитула.

Фронтиспис — ілюстрація, розташована перед титульним аркушем на лівій сторінці. Головним чином, це портрет автора або ілюстрація символічного характеру, яка відноситься до всього твору або найбільш важливого моменту, про який йдеться в ньому.

Хвіст — нижнє зовнішнє поле сторінки, а також нижній край

книги та нижня частина таблиці.

Художнє редагування — розробка проекту оформлення, підбір художників, контроль оформлення і ілюстрування, виготовлен­ня макетів, контроль друку.

Цинкографія — спосіб виготовлення друкарських форм для високого друку з шрифтових і півтонових рисунків за допомогою фотокопіювання і кислотного травлення.

Частка аркуша — час непарної, і другої, наступної, — парної.

Чотиризгинне фальцювання — фальцювання з 2-сторінкового аркуша, яке виконується в чотири згини.

Чистий аркуш — один з перших відбитків, віддрукований після закінчення всіх підготовчих робіт, перші відбитки тиражу.

«Чужий шрифт» — літери іншої гарнітури, які помилково потрапили до складання.

Шапка — заголовок, розташований на рівні верхнього краю сторінки. Може бути використаний замість титула чи шмуцтиту-ла в малообсягових виданнях.

Широкі шрифти — шрифти, у яких ширина вічка переважає

висоту.

Шмуцтитул — додатковий титул, який може бути використа­ний як титул, розділ, том, частина. Інколи багатоілюстрований.

Шрифт друкарський — комплект літер з буквами того чи іншого алфавіту з усіма характерними для нього знаками і

цифрами.

Штрихове кліше — друкарська форма високого друку, за допомогою якої передають на папір штрихове зображення.

Ювілейне видання — видання, приурочене до певної святкової і ювілейної дати.

Яруси — частини складних головок таблиць.

S.A.V.