39.Рекомендації щодо теплопостачання, вентиляції і газопостачання житлових будинків з точки зору забезпечення нормальної життєдіяльності людини.

В зв’язку з тим, що існуючі інженерно – технічні рішення по теплопостачанню, вентиляції і газопостачанню квартир не сумісні з умовами фізіолого-біологічного і соціально-гігієнічного комфорту, необхідними для забезпечення нормальної життєдіяльності людини, необхідна не тільки заборона використання побутових газових приладів в будинках більше 9 поверхів, але і:

• відказ від використання побутових газових приладів з відкритим спалюванням газу і прямими викидами продуктів згорання в приміщенні. Всі газові прилади повинні бути обладнанні газопальниковими пристроями для закритого спалювання газу з повним примусовим відводом продуктів згорання в спеціальні димовідвідні канали;

• використання припливно-витяжної вентиляції з механічним приводом, з фільтрацією і збільшенням вологості припливного повітря;

• використання сучасних низькотемпературних систем опалення, обладнаних необхідними електронними і ручними регуляторами режимів роботи.

Слід врахувати також можливість суттєвого погіршення мікроклімату в приміщеннях старих будинків після реалізації заходів по утепленню зовнішніх стін і встановлені герметичних вікон, що як правило, приведе до суттєвого підвищення вологості і включає можливість експлуатації газових приладів.

Слід ввести в практику (як це існує в Німеччині) універсальний питомий показник витрат теплової енергії на опалення будинків, який би вимірювався в . Цей показник визначається кількістю теплоти, яка споживається за весь опалювальний період і віднесений до загальної площі будинку і кількості градусо-діб за опалювальний період.

Наприклад в Німеччині питоме енергоспоживання встановлене нормами складає:

• для старих будинків -95-125;

• для нових будинків, побудованих по нормам до 1995р -47-63;

• для нових енергетичних будинків -16-23;

• для перспективних -6,5-12,5.

Доцільно комплекс енергозберігаючих заходів для кожного конкретного будинку розділити на 3 групи:

• малозатратні, з окупність більше ніж за 5 років;

• заходи із середнім рівнем капіталовкладень із терміном окупності 8-15 років;

• високо затратні, із строком окупності 20-30 років.

Максимальний ефект енергозбереження можна досягнути при послідовній реалізації всього комплексу енергозберігаючих заходів: спочатку мало затратні, потім середньо затратні, і тільки потім високо затратні. При такому підході виникає можливість часткового самофінансування наступних затратних заходів за рахунок економічного ефекту, отриманого від реалізації проведених раніше мало затратних заходів.

Доцільно перейти від існуючих будинків шириною 10-12 м до широко корпусних з шириною до 20 м, це може привести до скорочення тепловтрат на 40-42%. Такий перехід дозволяє перейти до зведення будинків вторинної забудови, які складаються із двох частин:

1) Домінуючої нової

2) підпорядкованій новій старої частини будинку, які об’єднані в єдину архітектурно-будівельну композицію.

Рис. Житловий будинок вторинної забудови

1-монолітна прибудова; 2-фундамент стрічков монолітної прибудови; 3-багатоповерховий широко корпусний дім із монолітного з/б; 4-монолітне перекриття над існуючим домом; 5-монолітний з/б пілон; 6-існуючий дім; 7-стрічковий фундамент існуючого дому; 8-бурно набивна свал під пілон.

При цьому конструктивно нова і стара частина житлового дому вторинної забудови з’єднуються гнучкими зв’язками і «працюють» в нормальному режимі автономно з незалежною передачею навантажень на грант, а архітектурно планувальні рішення обох частин – загальні.

Таким чином, вторинна забудова кварталів застарілих масових серій будинків новими широко корпусними домами вторинної забудови в архітектурному і містобудівельному аспектах повністю поглинає стару забудову з усуненням всіх притаманних їй недоліків.

Систему теплопостачання реконструйованої забудови доцільно передбачати від автономних автоматизованих дахових котелень, працюючих на гарячому і рідкому паливі.

Частину п’ятиповерхівок і будинків меншої поверховості, які не вдається наростити у висоту, можна знести або реконструювати в нежилі будинки з розташуванням в них підприємств соціального і комунально-побутового призначення.