- •1.Система стимулів в сфері енергозбереження в комунальному господарстві України.
- •2.Загальні методи стимулювання енергозберігаючих заходів стосовно цивільних та промислових споруд.
- •3.Вплив наявності (відсутності) коштів на успішність впровадження енергозберігаючих заходів в комунальному господарстві України.
- •4.Геометричні і композиційні рішення будівель.
- •5.Градусо-доби і їх зв’язок з кліматичними зонами України.
- •6. Загальні методи стимулювання енергозберігаючих заходів стосовно цивільних та промислових споруд.
- •7.Зовнішня теплоізоляція стін.
- •8.Монолітні і монолітно-каркасні стіни. Стінові панелі.
- •9.Назвіть основних три показника теплового захисту будівель. Розкрийте їх суть.
- •10.Основні вимоги до теплоізоляційних матеріалів.
- •11.Перевірка зовнішніх огороджуючи конструкцій на паропроникнення.
- •12.Підвищення теплової ефективності будівель шляхом раціонального вибору огороджуючих конструкцій.
- •13.Повітропроникність. Інфільтрація і ексфільтрація повітря і їх вплив на температуру огороджуючи конструкцій.
- •15.Радіаційна температура та її вплив на енергоспоживання будівель.
- •16.Розкрити поняття - показник теплової ефективності будівель.
- •17.Тепловий комфорт. Вплив різноманітних факторів на тепловий комфорт.
- •18.Теплоізоляція стін із середини і зовні приміщення. Особливості, недоліки, переваги.
- •19.Фактори, що визначають енергоспоживання будівель.
- •20.Які параметри клімату враховують при визначенні теплопотреб на опалення? Яку роль в цьому відіграє температура зовнішнього повітря ?
- •21.Які параметри клімату враховують при визначенні теплопотреб на опалення? Яку роль в цьому відіграє вологість і атмосферні опади ?
- •22.Теплоізоляція покрівель і підвалів.
- •Скатний дах
- •23.Теплоізоляція вікон і балконних дверей.
- •24.Вентильована теплоізоляція фасадів.
- •25.Вибір оптимальної товщини повітряного прошарку скло пакету.
- •26.Проблеми повітряного обміну.
- •27.Необхідна площа вікон.
- •28.Енергоефективність систем опалення будинків.
- •29.Експлуатація систем опалення.
- •30.Системи регулювання опаленням будинків.
- •31.Центральне регулювання по температурі приміщень.
- •32.Індивідуальне регулювання температурним режимом в приміщеннях.
- •33.Системи гарячого водопостачання.
- •34.Гаряче водопостачання від опалювального котла.
- •35.Оплата вартості енергії за об’ємом її споживання.
- •36.Гігієнічні проблеми енергопостачання житлових будинків.
- •37.Гігієнічні проблеми енергопостачання висотних житлових будинків.
- •38.Іонізаційний склад повітря.
- •39.Рекомендації щодо теплопостачання, вентиляції і газопостачання житлових будинків з точки зору забезпечення нормальної життєдіяльності людини.
- •1) Домінуючої нової
- •40.Системи водяного опалення.. Переваги, недоліки.
- •41.Підлогове водяне опалення. Переваги, недоліки.
- •42.Повітряне опалення. Переваги, недоліки.
- •43.Променеве опалення. Переваги, недоліки.
- •44.Стіни із застосуванням блоків, цегли і мілких камінців.
- •45.Індивідуальні будинки.
35.Оплата вартості енергії за об’ємом її споживання.
НКРЕ переглянула Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, де передбачила підвищення їх розміру в залежності від об’єму споживання електроенергії.
З початку 2011 року електроенергія для абсолютної більшості споживачів подорожчала на 15 % і на 45% на об'єм споживання понад 150 кВт*годин в місяць, а також понад 250 кВт*годин в місяць для будинків, в яких використовуються кухонні електроплити і електроопалювальні установки.
Таким чином, у більшості споживачів з'явилося бажання не лише заощадити електроенергію, що різко подорожчала, але і укластися в об'єм споживання з низькою вартістю електроенергії.
Споживачі теплової енергії, як правило, не мають можливості регулювання рівня комфорту, за винятком провітрювання для усунення надлишку температури або використання додаткових джерел тепла для компенсації недостатнього опалення. Єдиний шлях полегшення цього процесу для населення – установка лічильників і забезпечення можливості самостійно лімітувати тепло споживання. Також, по аналогії з тарифами на електроенергію, при введенні лічильників можливе введення різних тарифних планів, у яких змінна частка тарифу залежатиме від об’єму споживання. Малий об'єм – «соціальна знижка» за рахунок «заможних». Причому не обов’язково лічильники мають бути домовими. Можна вести груповий облік на тепло розподільних станціях і диференціювати тарифні плани для кварталів або мікрорайонів.
36.Гігієнічні проблеми енергопостачання житлових будинків.
Граничною формою розвитку децентралізації енергопостачання багатоповерхових житлових будинків є система, яка базується на розміщенні індивідуального теплогенератора. В кожній окремій квартирі, що дозволить максимально реалізувати переваги такого підходу в плані розумного поступлення енергії для створення комфорту і економічності. Разом з тим робота теплогенератора в квартирі може негативно вплинути на мікроклімат внутрішніх приміщень. Нейтралізація такого впливу потребує використання нових інженерних рішень.
Житлові будинки країн СНД, як правило підключені до систем централізованого теплопостачання і обладнанні побутовими газовими плитками (будинки до 9 поверхів). Як показали дослідження при горінні природного газу в пальниках побутових газових плит на кухнях відбувається суттєва зміна як фізичних, так і хімічних властивостей повітряного середовища не тільки в приміщеннях кухонь, але і в житлових кімнатах. Зміна фізичних параметрів повітря (t, вологості і рівня аероіонізації), а також хімічні властивості (забруднення повітря токсичними продуктами згоряння при одночасному зниженні вмісту кисню) залежать від тривалості горіння газу і навантаження газових пальників. Після горіння газу в двох конфорках газової плити на протязі 1 години t повітря в приміщенні квартири зростає на 2-3 град, а після роботи плити > 3 год t повітря в кухні може зрости на 10-16 град. Прицьому суттєво зростає і відносна вологість повітря (на 8-10%).
При відкритому горінні газу в побутових плитках як правило, виділяються продукти неповного згоряння, найбільш токсичним з яких є чадний СО, який може привести до хронічної інтоксикації людини. Виникають стійкі головні болі, які не піддаються медикаментозному лікуванню; інтелектуальна апатія; коли скарги зводяться до зниження енергії, ініціативи і послабленню пам’яті. Скарги на швидку втомлюваність, особливо при фізичному навантаженні, болі в серці і порушення сну.
Гранично допустима концентрація СО в побутових приміщеннях складає 2 мг/м3 . В той ж час виміри показам, що середнє значення концентрації СО при горінні газу в побутових газових плитках на протязі 1 год взимку в кухнях досягає 29,8 мг/м3, в передпокої – 21,4 мг/м3, в кімнатах – 20,3 мг/м3. Влітку при відкритих вікнах концентрація СО в кухнях - 9,3 мг/м3, передпокої – 5,4 мг/м3, кімнатах - 4,5 мг/м3.
Після двох часового горіння газу середня концентрація СО зимою в кухнях 56,8 мг/м3, передпокої - 39,5 мг/м3, кімнатах - 34,9 мг/м3; влітку – 26,7 мг/м3;21,4; і 18,4 мг/м3 відповідно.
Кількість СО в ваннах кімнатах, обладнаних колонками для нагрівання води відводом продуктів згорання через димохід, доходе до 250 мг/м3. В типових ізольованих квартирах після 6 год горіння газу в плитках вміст СО в приміщенні ставав життєво небезпечним, і знаходиться в такій атмосфері при відсутності вентиляції не можна.
Відкривання квартирок і дверей при роботі побутових газових приладів, а особливо наскрізне провітрювання відіграє велику роль в очищенні повітряного середовища кухонь і інших приміщень від токсичних продуктів згоряння. Одначе, слід пам’ятати, що забруднення атмосфери в промислових центрах України продуктами згоряння нафтових моторних полів досягне високого рівня і таке «провітрювання» не досягає своєї мети. З вулиці попадає в приміщення не тільки СО,NO,але і свинцеві з’єднання , бензапирена - одного з найсильніших канцерогенів, вони піднімаються вгору і попадають в квартири верхніх поверхів.
До цього додається іще одна обставина. Як показами дослідження, штукатурка і інші будівельні матеріали адсорбують оксиди вуглецю, азоту і інші газоподібні токсичні речовини до виникнення рівноваги концентрацій з оточуючим середовищем. При припиненні горіння газу в побутових приладах відбувається зворотній ефект – десорбція токсичних з’єднань із стінових покрить і з поверхні предметів обстановки.
Примітивні способи вентиляції типу місцевих відсосів (зонти над кухонними газовими плитами) не можна вважати ефективними в зв’язку з непостійністю їх роботи. Виміри показами, що швидкість потоку повітря з продуктами згорання, від газової плити складає на рівні витяжного вентиляційного отвору біля 1м/с,в той час як розрахункова швидкість в жалюзній решітці стандартного розміру не перевищує 0,5 мг/м3.
Досліди показали, що після дозованого спалювання газу в двох конфорках газової плити на протязі 1год при закритих дверях в кухні концентрація СО в квартирах обладнаних механічною системою припливної вентиляції, перевищувала значення гранично допустимої концентрації в кухні – в 7,4 рази, спальні – в 3 рази, залі в 4 рази. В той час як при відсутності припливної механічної вентиляції концентрація перевищувала гранично допустиму концентрацію в кухні в 15,5 р, спальні – в 11 раз і в залі –в 8 раз.
Після півгодинного провітрювання через квартирки після припинення спалювання газу залишкова концентрація СО в приміщеннях складала від 3 до 5 мг/м3.