29.Експлуатація систем опалення.

Опалення в будинку можу бути постійним або періодичним. При періодичному опаленні цикл зміни t град.С в житлових будинках відповідає графіку на рис. 36

Рис. 36. Добовий цикл зміни t при періодичному опаленні

Рис. 37. Споживання теплоти при періодичному опаленні.

де t_П – тривалість перехідного режиму опалення; t_У – усталений режим; t_О – тривалість відключеного стану опалення.

Цей цикл складається як мінімум з трьох частин:

І – початок роботи системи опалення (період нагрівання), коли темп. підвищується від мін гранично допустимої до комфортної;

ІІ – час усталеного режиму (t в приміщенні підтр. на сталому, комфортному рівні);

ІІІ – час, на протязі якого приміщення не опалюється і темп. падає від t₂ до t₁.

Із діаграми споживання теплоти (рис. 37) видно, що при періодичному опаленні тепловий потік на початку циклу більший ніж під час усталеного режиму, що необхідно для швидкого підйому температури.

Таким чином можна констатувати, що питому енергоємність опалення в житлових будинках і ще більше суспільних (університети, школи, кінотеатри) спорудах можна суттєво знизити шляхом застосування автоматичних систем керування режимів зниження теплової потужності опалення в неробочий час, вихідні дні, вночі, у період відсутності мешканців або персоналу.

Середня зовнішня t опалення на протязі опалювального сезону для більшості районів України близька до 0 ^оС, для Києва –1,1 ^оС. Це дає підстави взяти в якості вихідного значення для нестаціонарного опалення (встановити) можливість тимчасового пониження t до +10 град.С. Якщо відключити опалення в будинку в 18 год при t_ОП=0 ^оС, то темп. в приміщенні до 2 год ночі впаде до +10 ^оС. В цей час в систему на 10-15 хв. подається теплоносій, щоб підняти темп. до +11 ^оС, після чого опалення знову відключається на 45..60 хв. В такому режимі опалення працює до 6 год ранку, коли його треба включити для безперервного опалення. До 9 год ранку t_ВП=18 ^оС. При використанні такої системи опалення теплоспоживання вдається понизити на 18-20 %.

Потенціал енергозбереження завдяки програмному регулюванню теплоспоживання будівель досить великий. Відомо, що на 1 млн. м.кв. загальної площі житлових будинків при використанні програмного регулювання можна зекономити більше 2 тис. ГДж енергії (приблизно 500 тис Гкал). Для України, де міський житловий фонд складає 580 млн.м.кв., як показали розрахунки, тільки засобами програмного регулювання тепла можна зекономити приблизно 1,5 ГДж в рік (0,36 млн. Гкал). Це майже 1,7 млн. т у.п. Витрати на переобладнання теплових пунктів на програмне регулювання тепла окупляться за 2 роки.

30.Системи регулювання опаленням будинків.

Задачею будь-якої системи, яка регулюється, є підтримання постійності будь-якого фізичного параметра або його зміну у відповідності з існуючою програмою. В системах опалення цими параметрами зазвичай є t_ВП всередині приміщення і температури теплоносія.

В системах централізованого теплопостачання теплове навантаження регулюється централізовано в залежності від температури зовнішнього повітря шляхом зміни температури теплоносія. При такому регулюванні неможливо врахувати індивідуальні бажання споживачів, бажаючих мати свій мікроклімат. Тому при тимчасовому потеплінні це приведе до перегріву приміщень, і єдиний спосіб зниження температури – це відкриття вікон.

Обладнавши тепловий пункт будинку місцевою системою регулювання можна буде прийняті до уваги перераховані випадки. Але в нинішніх умовах господарювання надія на високу ефективність такого підходу досить мала.

Якщо недавно вважалося, що значна частина теплової енергії витрачається даремно в період так званої зрізки опалювального графіка, тобто весною і восени, коли в теплових мережах підтримувалася більш висока, ніж вимагалося для опалення, температура води з тим, щоб забезпечити потреби гарячого водопостачання. В ситуації паливного «голоду», теплопостачальні організації працюють без зрізки графіку, ігноруючи потреби гарячого водопостачання. Крім того, опалювальний сезон починається на 1-3 тижні пізніше і закінчується раніше. Це означає, що значна частина резерву енергозбереження на практиці реалізується адміністративними методами. В цих умовах масова автоматичних регуляторів розходу тепла очікуваного результату.

До того ж українському централізованому опаленню характерно адміністративне обмеження і найбільших розрахункових значень температури води на рівні 120 ^оС (замість 150 ^оС), а нижня зрізка встановлювала температура в подаючому трубопроводі на рівні 70 ^оС, навіть тоді, коли за графіком вимагалася нижча температура.

Тому на центральне регулювання в індивідуальних теплових пунктах (ІТП) бідинків, під’єднаних до централізованого теплопостачання, не варто покладати великі надії в частині підтримання потрібних t води в холодну пору року, поки теплоцентралі знаходяться в кризовому стані.