- •Розділ 1. Основи комерційної діяльності підприємства
- •Тема 1.1. Суть, завдання та принципи комерційної діяльності підприємства
- •Зміст, предмет та завдання дисципліни, послідовність вивчення, зв’язок з дисциплінами
- •Зміст і завдання дисципліни
- •Завдання дисципліни
- •Послідовність вивчення, зв’язок з дисциплінами
- •2. Суть комерційної діяльності підприємства
- •3. Суб’єкти та об’єкти комерційної діяльності. Суб’єкти комерційної діяльності.
- •Класифікація суб’єктів комерційної діяльності
- •Об’єкти комерційної діяльності.
- •Класифікація продукції виробничого призначення
- •Блочна систематизація послуг
- •3. Поняття та принципи комерційної діяльності
- •5. Характеристика основних елементів комерційної діяльності
- •6. Фактори, що впливають на комерційну діяльність підприємства
- •Фактори макросередовища комерційної діяльності підприємства.
- •7. Суть та функції комерційної служби підприємства
- •8. Комерційна таємниця
- •Тема 1.2. Комерційні зв’язки підприємства
- •1. Суть господарських зв'язків, їх значення
- •2. Класифікація господарських зв'язків
- •3. Способи пошуку потенційних контрагентів
- •4 . Участь підприємства в ярмарку (виставці)
- •Порядок підготовки та проведення ярмарків
- •Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- •Вимоги до презентації товару на ярмарку
- •Організація роботи стенду
- •5. Участь підприємства в оптових аукціонах, біржових торгах
- •6. Організація тендерних торгів
- •Етапи проведення тендерів
- •Процедура підготовки та проведення тендерів
- •Розгляд тендерної пропозиції
- •7. Умови переходу на прямі зв’язки
- •Тема 1.3. Нормативно-правове регулювання комерційної діяльності
- •1. Суть та завдання нормативно-правового регулювання комерційної діяльності підприємств.
- •2. Основні положення Господарського кодексу України, що регулюють комерційну діяльність підприємства
- •Стаття 181. Загальний порядок укладання господарських договорів
- •Стаття 182. Особливості укладання попередніх договорів
- •Стаття 188. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
- •Стаття 189. Ціна у господарських зобов’язаннях
- •Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов’язань
- •Стаття 230. Штрафні санкції
- •Стаття 231. Розмір штрафних санкцій
- •Стаття 263. Господарсько-торговельна діяльність
- •Стаття 297. Предмет агентського договору
- •Стаття 301. Взаєморозрахунки в агентських відносинах
- •3. Основні положення Цивільного кодексу України
- •Стаття 257. Загальна позовна давність
- •Стаття 258. Спеціальна позовна давність
- •Стаття 261. Початок перебігу позовної давності
- •Стаття 638. Укладення договору
- •Стаття 639. Форма договору
- •4. Основні положення Господарського процесуального кодексу України г осподарський процесуальний кодекс n 1799-XII ( 1799-12 ) від 06.11.91 зі змінами та доповненнями
- •Стаття 1. Право на звернення до господарського суду
- •5. Характеристика основних нормативних документів, що регулюють комерційну діяльність підприємства
- •Стаття 5. Захист прав споживачів
- •Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції
- •Стаття 7. Гарантійні зобов’язання
- •Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
- •Стаття 9. Права споживача при придбанні товару належної якості
- •Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)
- •Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію
- •3. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.
- •Стаття 16. Майнова відповідальність за шкоду, завдану дефектною продукцією або продукцією неналежної якості
- •Стаття 21. Порушення прав споживачів
- •Тема 1.4 договори в комерційній діяльності
- •1. Суть і класифікація господарських договорів.
- •2. Порядок вкладання та підписання договорів між підприємствами
- •3 . Зміст договору, характеристика його умов
- •4. Облік виконання договірних зобов'язань.
- •Організація оперативного контролю
- •Картка обліку виконання договору
- •5. Порядок вирішення спірних питань між підприємствами
- •Тема 1.5. Організація перевезень товарно-матеріальних цінностей різними видами транспорту
- •1. Роль транспорту в перевезенні вантажів та його види
- •Класифікація транспортних засобів
- •2. Планування перевезення товарів
- •3. Організація перевезень автомобільним транспортом
- •4. Організація перевезень залізничним транспортом
- •Умови оформлення актів на транспорті
- •5. Технологія розвантажування транспортних засобів, транспортування до місць зберігання
- •6. Транспортно-експедиційне обслуговування підприємств
- •Тема 1.6. Організація складських операцій
- •Види складських приміщень та їх особливості
- •Суть і значення складів
- •2 . Визначення потреби у складах Елементи загальної площі складу
- •Середні норми складської площі камер зберігання на один двовісний вагон запасу товару при висоті укладки
- •5 М (включаючи площу проїздів і проходів)
- •3. Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей за кількістю
- •Документальне оформлення приймання
- •4. Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей за якістю, документальне оформлення приймання. Організація приймання товарів за якістю
- •5. Організація розміщення товарно-матеріальних цінностей на складі
- •Способи розміщення тмц на складі
- •Організація укладання товарів на складі
- •6. Відпуск товарно-матеріальних цінностей в виробництво та на сторону, способи відпуску та документальне оформлення
- •Тема 1.7. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів
- •1. Роль і функції тари та упаковки
- •2. Основи класифікації тари
- •3. Вимоги та якість тари
- •4. Організація тарних операцій
- •5. Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі
2. Планування перевезення товарів
При виборі рухомого складу для перевезень тих чи інших вантажів потрібно вирішити кілька взаємозв'язаних завдань:
визначення виду транспорту;
вибір типу транспортного засобу (визначення спеціалізації);
підбір транспортного засобу за вантажопідйомністю.
На першому етапі беруть до уваги інформацію про характерні особливості перевезень вантажів окремими видами транспорту і переваги та недоліки конкретних видів транспорту відносно інших.
Для прийняття рішення також враховують характер руху потоків вантажів на різних стадіях товаропросування. При організації оптових перевезень вантажів, під час яких необхідно переміщувати на значні відстані великі партії товарів вузької номенклатури, найбільш раціональним є використання залізничного транспорту. І, навпаки, коли товари перевозяться на незначні відстані у велику кількість розосереджених пунктів призначення більше підходить використання автомобільного транспорту.
При виборі виду транспорту потрібно враховувати наступні фактори:
надійність дотримання графіка доставки;
час (тривалість) доставки;
вартість перевезення тощо.
Прийняте рішення щодо виду транспорту має бути доповнене вибором типу транспортного засобу та рішенням щодо доцільності його спеціалізації.
Під час планування перевезень важливим завданням є планування потреби в кількості транспортних засобів.
Потреба в автомобілях для перевезення окремих видів вантажів визначається за формулою:
,
де АЗАГ – загальна кількість автомобілів;
QЗАГ – загальна кількість вантажу, що підлягатиме перевезенню;
QА – добова продуктивність автомобіля.
Добова продуктивність автомобіля розраховується наступним чином:
- у разі перевезення за лінійними маршрутами
,
- у разі перевезення за кільцевими маршрутами
де ТРМ – плановий час роботи автомобіля („перебування в наряді”), год;
ВН – нормативна вантажопідйомність автомобіля, тонн;
КВ.Н.В. – коефіцієнт статичного використання номінальної вантажопідйомності автомобіля, од.
L – відстань від вантажовідправника до вантажоодержувача, км;
V – середня швидкість руху автомобіля на маршруті, км/год.;
ТН.Р. – час простою автомобіля під навантаженням і розвантаженням, хв.;
ΔТРЗ – різниця між часом роботи вантажоодержувачів і часом протягом якого завозяться товари, год.;
S – загальна довжина одного маршруту (відстань перевезення), км;
ТЗ – час на заїзд у проміжні пункти, хв.;
КЗ – загальна кількість заїздів автомобіля за один рейс.
3. Організація перевезень автомобільним транспортом
Основними документами, які оформляються на перевезення вантажів автотранспортом, є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.
Безпосередньо перевезення вантажу покладається на водія автомобіля, а його супровід та охорона вантажу в дорозі — на експедитора, з яким укладається договір про особисту матеріальну відповідальність. Проте досить часто в господарській практиці мають місце випадки, коли функції експедитора за додаткову оплату виконує водій автомобіля, а в деяких випадках експедирування вантажів можуть здійснювати інші посадові особи вантажовідправника або вантажоодержувача, наприклад товарознавці.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Вантажовідправник повинен виписати товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів у кількості, не меншій ніж 4 примірники, засвідчити їх підписом і за необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною експедитор (водій) підписує всі її примірники. Перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий — передається експедитором (водієм) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби — печаткою або штампом), передаються перевізнику.
У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перелічувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж. У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником.
Основними етапами технологічного процесу перевезення вантажів автомобільним транспортом є:
• приймання вантажу до перевезення;
• маркування і пломбування вантажу;
• завантаження автомобіля;
• оформлення документації;
•здійснення процесу перевезення і доставки вантажу одержувачеві;
• розвантаження автомобіля;
• приймання вантажу одержувачем;
• проведення розрахунків за перевезення вантажу.
Для забезпечення збереження вантажу та раціонального використання вантажопідйомності транспортного засобу і об'єму його кузова вантажовідправник зобов'язаний до прибуття автомобіля під завантаження підготувати вантаж до перевезення. З цією метою вантажі укладаються в справну транспортну тару, визначену стандартами, ТУ, договором тощо, а на кожне вантажне місце наноситься маркування. У разі неправильного укладання та упакування товарів або ж при використанні тари, яка не відповідає фізико-хімічним властивостям товарів, майнова відповідальність за пошкодження чи втрату товару покладається на вантажовідправника. У разі, коли передбачається перевезення одним автомобілем товарів для кількох вантажоодержувачів, вантажі мають бути відповідно згруповані.
Час прибуття автомобіля під завантаження відраховується з моменту подання водієм подорожнього листа в пункті завантаження, а час прибуття автомобіля під розвантаження— з моменту подання ним же товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. На виконання завантажувальних і розвантажувальних робіт виділяється час, який визначається за основними нормами часу простою автомобіля під завантаженням і розвантаженням, установленими залежно від маси вантажу і типу кузова автомобіля. При виконанні цих операцій традиційно додержуються практики, відповідно до якої завантаження вантажів у кузов автомобіля, їх закріплення, накривання та ув'язування виконуються вантажовідправником, а вивантаження вантажів з кузова автомобіля, знімання кріплень та покриттів — вантажоодержувачем; до обов'язків водія входить перевірка відповідності укладання і закріплення вантажу в кузові автомобіля вимогам безпеки руху і забезпечення збереження транспортного засобу. У разі виявлення недоліків щодо укладання чи закріплення вантажу, які загрожують збереженню вантажу, водій повинен повідомити вантажовідправника з метою ліквідації виявлених відхилень (порушень).
Завантаження автомобіля має здійснюватися до повного використання об'єму його кузова, але при цьому забороняється перевищувати вантажопідйомність автомобіля. У разі перевезень легковагових вантажів вантажовідправник повинен використовувати можливості для підвищення рівня використання автомобіля (наприклад, за рахунок нарощування його бортів).
Важливою умовою підготовки вантажів до перевезення є визначення їх кількості, насамперед маси. Визначення маси вантажу проводиться засобами вантажовідправника спільно з представником автотранспортного підприємства. У разі перевезень вантажів у критих автомобілях (з кузовом типу «фургон») і причепах, контейнерах, цистернах, опломбованих вантажовідправником, масу вантажу визначає він сам.
Завантаження (а також розвантаження) вважається закінченим після вручення водієві оформлених товарно-транспортних накладних.
У пункті призначення вантажі повинні здаватися вантажоодержувачеві за масою і кількістю місць у тому самому порядку, в якому вони приймалися від вантажоодержувача. Вантаж у пункті призначення має видаватися тільки тому представникові вантажоодержувача, який указаний у товарно-транспортній накладній. У разі прибуття вантажів у справних автомобілях, причепах, контейнерах, цистернах з непошкодженими пломбами відправника, вони видаються без перевірки маси, якісного стану вантажу і кількості вантажних місць. Також можуть здаватися без перевірки маси навальні або насипні вантажі, які прибули в пункт призначення без ознак нестачі, але це можливе лише в разі відсутності у вантажоодержувача автомобільної ваги. У разі перевезення тарно упакованих і поштучних вантажів їх видають на основі перевірки за участі представника автотранспортного підприємства маси і стану вантажу тільки кожного пошкодженого місця. Для цього пошкоджені місця розкривають і перевіряють вантаж за товарно-транспортними накладними.
Перевірку маси, кількості місць і якісного стану вантажу за участі представника вантажовідправника обов'язково потрібно проводити в разі:
прибуття вантажу в несправному кузові транспортного засобу або в справному кузові, але з пошкодженими пломбами чи з пломбами іншої вантажної станції;
прибуття вантажів з обмеженими термінами зберігання з порушенням термінів доставки цього вантажу або встановленого транспортного режиму під час транспортування;
прибуття вантажу, який завантажувався автотранспортним підприємством;
видавання вантажу зі складу транспортного підприємства.
За підсумками приймання вантажів у разі виявлення нестачі, псування або пошкодження вантажу оформляється відповідний акт, про що робиться запис у товарно-транспортній накладній. Якщо ж відхилень від товарно-супровідних документів не виявлено, то факт отримання вантажу підтверджується підписом матеріально відповідальної особи і печаткою (штампом) вантажоодержувача в 3 примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких повертаються водієві (експедиторові).
Розвантаження автомобіля, як правило, проводиться силами і засобами вантажоодержувача. Після вивантаження товару вантажоодержувач повинен очистити кузов автомобіля, а після перевезення вантажів з обмеженими термінами зберігання, сирих тваринних продуктів, тварин, птиці — промити (пропарити, продезинфікувати) кузов або ж оплатити ці роботи в разі здійснення їх підприємством транспорту.