- •Розділ 1. Основи комерційної діяльності підприємства
- •Тема 1.1. Суть, завдання та принципи комерційної діяльності підприємства
- •Зміст, предмет та завдання дисципліни, послідовність вивчення, зв’язок з дисциплінами
- •Зміст і завдання дисципліни
- •Завдання дисципліни
- •Послідовність вивчення, зв’язок з дисциплінами
- •2. Суть комерційної діяльності підприємства
- •3. Суб’єкти та об’єкти комерційної діяльності. Суб’єкти комерційної діяльності.
- •Класифікація суб’єктів комерційної діяльності
- •Об’єкти комерційної діяльності.
- •Класифікація продукції виробничого призначення
- •Блочна систематизація послуг
- •3. Поняття та принципи комерційної діяльності
- •5. Характеристика основних елементів комерційної діяльності
- •6. Фактори, що впливають на комерційну діяльність підприємства
- •Фактори макросередовища комерційної діяльності підприємства.
- •7. Суть та функції комерційної служби підприємства
- •8. Комерційна таємниця
- •Тема 1.2. Комерційні зв’язки підприємства
- •1. Суть господарських зв'язків, їх значення
- •2. Класифікація господарських зв'язків
- •3. Способи пошуку потенційних контрагентів
- •4 . Участь підприємства в ярмарку (виставці)
- •Порядок підготовки та проведення ярмарків
- •Технологія ярмарково-виставкової діяльності
- •Вимоги до презентації товару на ярмарку
- •Організація роботи стенду
- •5. Участь підприємства в оптових аукціонах, біржових торгах
- •6. Організація тендерних торгів
- •Етапи проведення тендерів
- •Процедура підготовки та проведення тендерів
- •Розгляд тендерної пропозиції
- •7. Умови переходу на прямі зв’язки
- •Тема 1.3. Нормативно-правове регулювання комерційної діяльності
- •1. Суть та завдання нормативно-правового регулювання комерційної діяльності підприємств.
- •2. Основні положення Господарського кодексу України, що регулюють комерційну діяльність підприємства
- •Стаття 181. Загальний порядок укладання господарських договорів
- •Стаття 182. Особливості укладання попередніх договорів
- •Стаття 188. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
- •Стаття 189. Ціна у господарських зобов’язаннях
- •Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов’язань
- •Стаття 230. Штрафні санкції
- •Стаття 231. Розмір штрафних санкцій
- •Стаття 263. Господарсько-торговельна діяльність
- •Стаття 297. Предмет агентського договору
- •Стаття 301. Взаєморозрахунки в агентських відносинах
- •3. Основні положення Цивільного кодексу України
- •Стаття 257. Загальна позовна давність
- •Стаття 258. Спеціальна позовна давність
- •Стаття 261. Початок перебігу позовної давності
- •Стаття 638. Укладення договору
- •Стаття 639. Форма договору
- •4. Основні положення Господарського процесуального кодексу України г осподарський процесуальний кодекс n 1799-XII ( 1799-12 ) від 06.11.91 зі змінами та доповненнями
- •Стаття 1. Право на звернення до господарського суду
- •5. Характеристика основних нормативних документів, що регулюють комерційну діяльність підприємства
- •Стаття 5. Захист прав споживачів
- •Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції
- •Стаття 7. Гарантійні зобов’язання
- •Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
- •Стаття 9. Права споживача при придбанні товару належної якості
- •Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)
- •Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію
- •3. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.
- •Стаття 16. Майнова відповідальність за шкоду, завдану дефектною продукцією або продукцією неналежної якості
- •Стаття 21. Порушення прав споживачів
- •Тема 1.4 договори в комерційній діяльності
- •1. Суть і класифікація господарських договорів.
- •2. Порядок вкладання та підписання договорів між підприємствами
- •3 . Зміст договору, характеристика його умов
- •4. Облік виконання договірних зобов'язань.
- •Організація оперативного контролю
- •Картка обліку виконання договору
- •5. Порядок вирішення спірних питань між підприємствами
- •Тема 1.5. Організація перевезень товарно-матеріальних цінностей різними видами транспорту
- •1. Роль транспорту в перевезенні вантажів та його види
- •Класифікація транспортних засобів
- •2. Планування перевезення товарів
- •3. Організація перевезень автомобільним транспортом
- •4. Організація перевезень залізничним транспортом
- •Умови оформлення актів на транспорті
- •5. Технологія розвантажування транспортних засобів, транспортування до місць зберігання
- •6. Транспортно-експедиційне обслуговування підприємств
- •Тема 1.6. Організація складських операцій
- •Види складських приміщень та їх особливості
- •Суть і значення складів
- •2 . Визначення потреби у складах Елементи загальної площі складу
- •Середні норми складської площі камер зберігання на один двовісний вагон запасу товару при висоті укладки
- •5 М (включаючи площу проїздів і проходів)
- •3. Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей за кількістю
- •Документальне оформлення приймання
- •4. Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей за якістю, документальне оформлення приймання. Організація приймання товарів за якістю
- •5. Організація розміщення товарно-матеріальних цінностей на складі
- •Способи розміщення тмц на складі
- •Організація укладання товарів на складі
- •6. Відпуск товарно-матеріальних цінностей в виробництво та на сторону, способи відпуску та документальне оформлення
- •Тема 1.7. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів
- •1. Роль і функції тари та упаковки
- •2. Основи класифікації тари
- •3. Вимоги та якість тари
- •4. Організація тарних операцій
- •5. Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі
2. Класифікація господарських зв'язків
Господарські зв'язки суб'єктів оптового ринку розрізняються за характером і метою, структурою, кількістю учасників, рівнем урегульованості відносин, строками дії, відомчою підпорядкованістю, формою укладання.
За характером і метою господарські зв'язки можуть бути суто економічними і соціальна спрямованими. Метою суто економічних зв'язків є забезпечення пріоритетності економічних інтересів суб'єктів ринку, тобто отримання максимального прибутку. Об'єктами таких зв'язків виступають товари та послуги, сфери ринкового впливу, технології тощо. За своїм змістом ці зв'язки можуть бути власне комерційними, коопераційними, інтеграційними, технологічними тощо.
Метою соціальна спрямованих зв'язків (характерних для соціально-етичного маркетингу) є забезпечення пріоритетності інтересів суспільства і лише відтак підприємця. Такі зв'язки орієнтовані на впровадження екологічно чистих виробництв, формування духовності членів суспільства, збереження його здоров'я, розвиток культури нації.
За своєю структурою господарські зв'язки можуть бути простими і складними.
Система простих господарських зв'язків передбачає просування товарів чи послуг від виробників до роздрібних торговельних підприємств без участі посередників. Така система зв'язків забезпечує тісний контакт зі споживачами і дає вичерпну інформацію щодо їх потреб. Разом з тим, вона вимагає від виробника створення розгалуженої системи управління реалізацією товарів і, відповідно, великих затрат, що не завжди оправдані. Такі зв'язки встановлюються, як правило, під час реалізації товарів, які швидко псуються, та товарів простого асортименту.
Система складних господарських зв'язків виникає за умов використання у взаєминах між виробниками і роздрібними торговельними підприємствами послуг незалежних посередників. Ними можуть бути великі та малі оптові підприємства та організації, дистриб'ютори, дилери, брокери та інші суб'єкти оптового ринку. За кількістю посередників розрізняють одно-, дво- і багатоланцюгові зв'язки. За збільшення кількості посередників знижується ефективність впливу торгівлі на виробництво щодо зміни асортименту товарів, підвищення їх якості, дорожчає процес товаропросування, уповільнюється оборотність товарів. Тому такі зв'язки налагоджуються, як правило, тільки по товарах складного асортименту. Існуючі недоліки, притаманні торгівлі на сучасному етапі розвитку економіки, в багатьох випадках викликані складністю структури господарських зв'язків.
За кількістю учасників господарські зв'язки діляться на прямі та опосередковані. Під прямими зв'язками розуміють взаємовідносини підприємств-виробників або виробничих об'єднань безпосередньо з роздрібними торговельними підприємствами. Опосередкованими називаються господарські зв'язки, в яких беруть участь три і більше учасників, в тому числі оптові підприємства і організації.
За рівнем регульованості ринкових відносин розрізняють:
господарські зв'язки, які виникають у сфері відносин щодо виробництва, обміну, споживання товарів пій повним або частковим регулюванням з боку держави шляхом розміщення державного замовлення, застосування системи дотацій, фондування, лімітування, контролю, обмеження цін ( сфера таких зв'язків постійно звужується в міру просування до ринкових відносин);
- господарські зв’язки, які виникають в процесі вільного суто ринкового вибору постачальників і покупців в умовах вільного ціноутворення.
За строками дії виділяються умовно-постійні (строк дії яких, як правило, більше року) та оперативні (разові).
За відомчою підпорядкованістю розрізняють міжсистемні і внутрісистемні господарські зв'язки. При міжсистемних господарських зв'язках взаємовідносини щодо поставок товарів і послуг встановлюються між підприємствами та організаціями, які належать різним міністерствам і відомствам. До таких зв'язків, зокрема, відносять зв'язки вихідних баз промисловості з підприємствами споживчої кооперації. Внутрісистемні господарські зв'язки встановлюються між підприємствами одного міністерства чи відомства, наприклад, між міжрайбазами та споживчими товариствами.
За формами укладання розрізняють господарські зв'язки, укладені шляхом підписання єдиного документа (договору, контракту, угоди), обміну телефонограмами, телетайпограмами тощо.
Наявність на ринку значної кількості суб'єктів та встановлення між ними чисельних господарських зв'язків вимагають встановлення єдиних правил їх гри на ринку, тобто єдиних підходів до регулювання взаємодії суб'єктів на ринку.