Розгляд тендерної пропозиції

Усі постачальники, що подали тендерні пропозиції, або їх уповно­важенні представники мають бути допущенні замовником торгів до участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій.

Для розкриття тендерних пропозицій постачальників наказом го­лови тендерного комітету призначається спеціальна комісія з представни­ків тендерного комітету.

Замовник торгів може просити постачальників розтлумачити тен­дерні пропозиції з тим, щоб полегшити їх розгляд, оцінку та зіставлення.

Він може розглядати тендерну пропозицію тільки тоді, коли вона відповідає всім вимогам, викладеним у тендерних документах. Замовник торгів не акцептує тендерної пропозиції:

а) якщо постачальник, який подав тендерну пропозицію, не відпо­відає кваліфікаційним вимогам;

б) якщо постачальник, який подав тендерну пропозицію, не пого­джується з виправленням виявленої замовником торгів арифметичної по­милки.

Замовник торгів визначає переможця торгів на основі таких крите­ріїв:

а) найнижча ціна за умови забезпечення необхідної економічності та ефективності продукції;

б) найвигідніша економічно тендерна пропозиція з урахуванням різ­ них критеріїв її оцінки: ціни, дати поставки, поточних витрат, ефективнос­ті витрат, якості, естетичних і функціональних характеристик, екологічної чистоти, технічних відмінностей, після продажного обслуговування проду­кції тощо. При цьому замовник торгів повинен зазначити в тендерних до­кументах або відповідному додатку всі критерії, які він має намір застосо­вувати для переможця торгів.

В умовах тендерних документів повинно передбачатися обов'язкове підписання постачальником у разі визначення його переможцем торгів договору на закупівлю, складеного у письмовій формі згідно з поданою тендерною пропозицією. Замовник торгів і переможець торгів розпочи­нають підготовку до укладення договору на закупівлю після відправлення переможцю торгів повідомлення про акцепт його тендерної пропозиції.

7. Умови переходу на прямі зв’язки

У сучасних умовах основною формою оптових закупівель товарів є оптові закупівлі товарів на основі прямих зв'язків.

Під прямими договірними зв'язками розуміють безпосередні комерційні відносини міме підприємствами-виробниками товарів та послуг і їх споживачами (роздрібними торговельними підприємствами, підприємст­вами громадського харчування тощо).

Встановлення прямих зв'язків під час закупівель товарів означає відмову від послуг посередницьких структур, зайвих проміжних ланок, що сприяє прискоренню процесу товаропросування, зменшенню затрат на його здійснення, ефективнішій взаємодії між попитом і пропозицією.

Формування ринкових відносин привело до суттєвого збільшення надходження товарів у роздрібні торговельні підприємства безпосередньо від виробничих підприємств за рахунок скорочення їх надходження від оптових баз та інших комерційних посередників. Це пояснюється тим, що підприємства роздрібної торгівлі за прямими договірними зв'язками з ви­робниками товарів мають більше доходів, ніж під час поставок товарів че­рез оптову ланку. Ефективність прямих зв'язків виражається в закупівлі товарів у виробників за більш низькими цінами за рахунок скорочення кі­лькості посередників і, відповідно, зменшення величини торговельних надбавок, що встановлюються кожним посередником.

Прямі договірні зв'язки підприємств торгівлі з виробничими під­приємствами є найбільш раціональними (а інколи і єдино можливими щодо швидкопсувних товарів) для поставок товарів простого асортименту, які не вимагають відповідного підсортування на оптових базах.

За певних умов прямі зв'язки ефективні і для поставок деяких не­продовольчих товарів. За прямих договірних зв'язків укріплюються ділові контакти працівників торгівлі і промисловості. Комерсанти мають можли­вість у безпосередніх переговорах узгоджувати розгорнутий асортимент за видами, артикулами, фасонами, моделями, більш глибоко вникати в пи­тання технології виробництва, підказувати робітникам промислових підприємств можливості вдосконалення асортименту товарів, підвищення їх якості тощо. Для промислових підприємств такі зв'язки дозволяють опе­ративно переглядати і впроваджувати нові моделі, вносити в процесі ви­робництва корективи в номенклатуру, матеріали і фурнітуру виробів.

В кожному конкретному випадку необхідно визначати можливість переходу на прямі зв'язки. Адже економічно прямі зв'язки є прийнятними лише тоді, коли оптовими поку­пцями є великі підприємства, обсяг замовлень яких дозволяє виробникам зосередитися на виробництві, а не вирішувати питання збуту, а роздріб­ним торговцям - одержувати товари в належному асортименті з необхід­ною частотою.