- •Т е м а: “Тканини. Цитологія.”
- •Морфофункціональна класифікація епітелію
- •Класифікація сполучної тканини
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: «Кісткова система.»
- •Актуальність теми
- •Лекція № 8 Тема: “м’язева система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Лекція № 9 Тема: “м’язева система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Т е м а: “Залози внутрішньої секреції”
- •Т е м а: “Система крові.”
- •Т е м а: «Серцево-судинна система.»
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Дихальна система.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Обмін речовин і енергії.”
- •Т е м а: «Системи виділення.»
- •Т е м а: “Статева система.”
- •Хмельницький базовий медичний коледж Лекції по анатомії і фізіології
- •М. Хмельницький
Лекція № 9 Тема: “м’язева система.”
Процес руху
М'язи нижньої кінцівки
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Анатомія м'язів нижньої кінцівки визначається їхніми головними функціями: локомоторною, ресорною та опорною. У ділянці таза та стегна знаходяться топографічні утворення, через які проходять великі судини та нерви, а також є "слабкі місця", де найчастіше виникають грижі. Знання анатомії м'язів, топографічних утворень необхідні студентам для вивчення хірургії, лікувальної фізкультури, неврології.
НАВЧАЛЬНА МЕТА
Знати: м'язи нижньої кінцівки, розташування, функції, топографічні утворення нижньої кінцівки.
Уміти: визначати за місцем розташування основні групи м'язів, вирішувати практичні завдання щодо функцій м'язів нижньої кінцівки й основних рухів у суглобах.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
М'язи нижньої кінцівки поділяють на м'язи тазового пояса та м'язи вільної нижньої кінцівки.
М'язи тазового пояса:
• клубово-поперековий м'яз — (лат. т. iliopsoas) починається двома м'язами: клубовим м'язом, який лежить у клубовій ямці, і великим поперековим м'язом, який починається від поперекових хребців. Обидва м'язи з'єднуються в клубово-поперековий, що виходить через м'язову лакуну і прикріплюється до малого вертлюга стегнової кістки.
Функція: згинає стегно, при фіксованих кінцівках згинає тулуб;
• великий сідничний м'яз — (лат. т. gluteus maximus) починається від зовнішньої поверхні клубової кістки, задньої поверхні крижової кістки та куприка, прикріплюється до сідничної горбистості стегнової кістки.
Функція: розгинає стегно, при фіксованих кінцівках розгинає тулуб;
• середній сідничний м'яз — (лат. т. gluteus medius) лежить під попереднім м'язом, починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки, прикріплюється до великого вертлюга стегнової кістки.
Функція: відводить стегно;
• малий сідничний м'яз — (лат. т. gluteus minimus) знаходиться під середнім сідничним м'язом, починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки, прикріплюється до великого вертлюга стегнової кістки.
Функція: відводить стегно;
• м'яз-натягувач широкої фасції — (лат. т. tensor fasciae latae) починається від верхньої передньої ості та гребеня клубової кістки, переходить у клубово-великогомілковий тракт і прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки.
Функція: згинає стегно;
• грушоподібний м'яз — (лат. т. piriformis) починається на тазовій поверхні крижової кістки, виходить з порожнини таза через великий сідничий отвір і прикріплюється до великого вертлюга стегнової кістки.
Функція: обертає стегно назовні (супінація);
• внутрішній затульний м'яз — (лат. т. obturatorius internus) починається від внутрішнього краю затульного отвору, проходить через малий сідничий отвір і прикріплюється до великого вертлюга стегнової кістки.
Функція: обертає стегно назовні (супінація);
• близнюкові м'язи: верхній близнюковий м'яз — (лат. т. gemellus superior) починається від ості сідничої кістки,
• нижній близнюковий м'яз — (лат. т. gemellus inferior) від сідничого горба; обидва м'язи прикріплюються до великого вертлюга стегнової кістки.
Функція: обертають стегно назовні (супінація);
• зовнішній затульний м'яз — (лат. т. obturatorius externus) починається від зовнішнього краю затульного отвору і прикріплюється до великого вертлюга стегнової кістки.
Функція: обертає стегно назовні (супінація);
• квадратний м'яз стегна — (лат. т. quadrateus femoris) починається від сідничого горба і прикріплюється до великого вертлюга стегнової кістки.
Функція: обертає стегно назовні (супінація). М'язи вільної нижньої кінцівки
М'язи стегна. Передня група:
• чотириголовий м'яз стегна — (лат. т. quadriceps femoris) починається 4 головками: прямий м'яз стегна — (лат. т. rectus femoris) від нижньої передньої ості клубової кістки, бічний широкий м'яз— (лат. т. vastus lateralis), присередній широкий м'яз — (лат. т. vastus medialis), проміжний широкий м'яз— (лат. т. vastus intermedius): — від шорсткої лінії стегнової кістки; прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки.
Функція: розгинає гомілку, прямий м'яз стегна бере участь у згинанні стегна;
• кравецький м'яз — (лат. т. sartorius) починається від верхньої передньої ості клубової кістки; прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки.
Функція: згинає стегно в кульшовому суглобі і згинає гомілку в колінному суглобі.
Задня група:
• півсухожилковий м'яз — (лат. т. semitendinosus) починається від сідничого горба і прикріплюється до великогомілкової кістки.
Функція: розгинає стегно і згинає гомілку;
• півперетинчастий м'яз — (лат. т. semimembranosus) починається від сідничого горба; прикріплюється 3 пучками, формуючи "глибоку гусячу лапку": один пучок приєднується до великогомілкової колатеральної зв'язки, другий — утворює косу підколінну зв'язку, третій — прикріплюється до великогомілкової кістки.
Функція: розгинає стегно і згинає гомілку;
• двоголовий м'яз стегна — (лат. т. biceps femoris) починається двома головками: довгою — від сідничого горба, короткою — від стегнової кістки; прикріплюється до головки малогомілкової кістки.
Функція: розгинає стегно і згинає гомілку.
Медіальна група.
М'язи цієї групи починаються від лобкової кістки; прикріплюються до стегнової кістки; виконують приведення стегна. До медіальної групи відносять такі м'язи:
гребінний м'яз — (лат. т. pectineus),
• довгий привідний м'яз — (лат. т. adductor longus),
• короткий привідний м'яз — (лат. т. adductor brevis),
• великий привідний м'яз — (лат. т. adductor magnus),
стрункий (ніжний) м'яз. — (лат. т. gracilis).
М'язи гомілки.
Передня група:
• передній великогомілковий м'яз — (лат. т. tibialis anterior) починається від бічного виростка і бічної поверхні великогомілкової кістки і прикріплюється до присередньої клиноподібної кістки й основи І плеснової кістки.
Функція: розгинає стопу (ставить стопу на п'ятку);
• довгий розгинач пальців — (лат. т. extensor digitorum longus) починається від бічного виростка великогомілкової кістки, передньої поверхні малогомілкової кістки і прикріплюється до основ середніх і дистальних фаланг II—V пальців;
Функція: розгинає II—V пальці, розгинає стопу;
• довгий розгинач великого пальця — (лат. т. extensor hallucis longus) лежить між попередніми м'язами, починається від передньої поверхні малогомілкової кістки і прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця.
Функція: розгинає великий палець, бере участь у розгинанні стопи.
Латеральна група:
• довгий малогомілковий м'яз — (лат. т. fibularis longus; m. peroneus longus) починається від головки і бічної поверхні малогомілкової кістки і прикріплюється до основи І та II плеснових кісток.
Функція: пронує стопу, підіймаючи її латеральний край;
• короткий малогомілковий м'яз — (лат. т. fibularis brevis; m. peroneus brevis) починається від бічної поверхні малогомілкової кістки; прикріплюється до основи V плеснової кістки.
Функція: підіймає бічний край стопи.
Задня група:
• триголовий м'яз литки — (лат. т. triceps surae) починається 3 головками: бічною і присередньою головками від виростків стегнової кістки і камбалоподібним м'язом від задньої поверхні великогомілкової кістки і прикріплюється масивним п'ятковим (ахілловим) сухожилком до п'яткового горба п'яткової кістки.
Функція: згинає стопу (ставить стопу на пальці);
• підошвовий м'яз — (лат. т. plantaris) починається від бічного надвиростка стегнової кістки і прикріплюється до п'яткового горба.
Функція: згинає гомілку і стопу;
• підколінний м'яз — (лат. т. popliteus) починається від бічного виростка стегнової кістки і прикріплюється до задньої поверхні великогомілкової кістки.
Функція: згинає гомілку, при зігнутому коліні обертає гомілку всередину;
• довгий м'яз-згинач пальців — (лат. m. flexor digitorum longus ) починається на задній поверхні великогомілкової кістки і прикріплюється до основи дистальних фаланг II—V пальців.
Функція: згинає І—V пальці, згинає стопу;
• довгий м'яз-згинач великого пальця — (лат. m. flexor hallucis longus ) починається від малогомілкової кістки і прикріплюється до дистальної фаланги великого пальця.
Функція: згинає великий палець, бере участь у згинанні стопи;
• задній великогомілковий м'яз — (лат. m. tibialis posterior ) починається від бічного виростка і задньої поверхні великогомілкової кістки, від задньої поверхні малогомілкової кістки і прикріплюється до кісток заплесна та основи IV плеснової кістки.
Функція: згинає стопу, супінує стопу.
Останні чотири м'язи — це глибокі м'язи задньої групи.
М'язи стопи.
Тильні м'язи:
• короткий м'яз-розгинач пальців — (лат. m. extensor digitorum brevis ) розгинає пальці;
• короткий м'яз-розгинач великого пальця — (лат. m. extensor hallucis brevis ) розгинає великий палець.
Підошвові м'язи.
М'язи присередньої групи:
• відвідний м'яз великого пальця — (лат. m. abductor hallucis);
• короткий м'яз-згинач великого пальця; (лат. m. flexor hallucis brevis);
• привідний м'яз великого пальця— (лат. m. adductor hallucis).
М'язи бічної групи:
• відвідний м'яз мізинця — (лат. m. abductor digiti minimi);
• короткий м'яз-згинач мізинця — (лат. m. flexor digiti minimi brevis);
• протиставний м'яз мізинця — (лат. m. opponens digiti minimi).
М'язи середньої групи:
• короткий м'яз-згинач пальців — (лат. m. flexor digitorum brevis);
• квадратний м'яз підошви — (лат. m. quadratus plantae)згинає пальці;
• чотири червоподібні м'язи — (лат. mm. lumbricales );згинають проксимальні фаланги і розгинають середні та дистальні фаланги II—V пальців;
• три підошвові міжкісткові м'язи — (лат. mm. interossei plantares ) приводять II—V пальці;
• чотири тильні міжкісткові м'язи — (лат. mm. interossei dorsales ) відводять II—V пальці.
Топографічна анатомія нижньої кінцівки
Нижня кінцівка спереду відмежовується лінією, яка проходить по пахвинній зв'язці, позаду — лінією, що йде вздовж гребеня клубової кістки.
На нижній кінцівці виділяють такі ділянки: сідничну, кульшового суглоба, стегна, колінного суглоба, гомілки, гомілково-стопного суглоба, стопи.
Важливими топографічними утвореннями є стегновий канал та підколінна ямка.
У нормі стегнового каналу не існує, і виникає він тільки в разі утворення стегнових гриж. Є лише стегнове кільце, розміщене в присередньому куті судинної лакуни, обмежене латерально стегновою веною, спереду і зверху — пахвинною зв'язкою, присередньолакунарною зв'язкою, ззаду і знизу — гребінною зв'язкою. Якщо кільце надмірно широке, то органи черевної порожнини можуть виходити через нього й утворювати стегнову грижу. Грижа зумовлює утворення стегнового каналу, стінками якого латерально буде стегнова вена, ззаду — глибокий листок широкої фасції стегна, спереду — пахвинна зв'язка і поверхневий листок широкої фасції стегна. Вихідним отвором стегнового каналу служить підшкірний розтвір.
Підколінна ямка за формою нагадує ромб. Вона обмежена зверху двоголовим м'язом стегна та півперетинчастим і півсухожилковим м'язом, а знизу — присередньою і бічною головками литкового м'яза. Це анатомічне утворення виповнено жировою тканиною, в якій розміщені судинно-нервовий пучок та лімфатичні вузли.
Л Е К Ц І Я № 10