- •Т е м а: “Тканини. Цитологія.”
- •Морфофункціональна класифікація епітелію
- •Класифікація сполучної тканини
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: «Кісткова система.»
- •Актуальність теми
- •Лекція № 8 Тема: “м’язева система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Лекція № 9 Тема: “м’язева система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Т е м а: “Залози внутрішньої секреції”
- •Т е м а: “Система крові.”
- •Т е м а: «Серцево-судинна система.»
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Дихальна система.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Обмін речовин і енергії.”
- •Т е м а: «Системи виділення.»
- •Т е м а: “Статева система.”
- •Хмельницький базовий медичний коледж Лекції по анатомії і фізіології
- •М. Хмельницький
Т е м а: “Нервова система.”
• Анатомофізіологічні аспекти саморегуляції функцій організму
• Функціональна анатомія головного мозку
Актуальність теми
Середній і проміжний мозок відносять до поліфункціональних утворень. Ці відділи центральної нервової системи здійснюють як сегментарний, так і надсегментарний механізми регуляції. Без знання будови та закономірностей функціонування основних структур середнього та проміжного мозку не можна зрозуміти механізми рефлекторних реакцій внутрішніх органів на різні подразники внутрішнього та зовнішнього середовища. Ушкодження цих ділянок головного мозку зумовлює важкі ускладнення. Тому знання анатомії і фізіологи цих відділів центральної нервової системи має безпосереднє практичне значення під час вивчення клінічних дисциплін.
Навчальна мета
Знати: розташування, зовнішню та внутрішню будову, функції порожнини середнього та проміжного мозку.
Уміти: визначати відділи головного мозку та пояснити порушення, які виникають при ушкодженні середнього та проміжного мозку.
Інформаційний матеріал
Середній мозок (mesencephalon) розвивається із третього мозкового пухиря і складається з ніжок мозку (pedunculi cerebri) та покрівлі середнього мозку (tectum mesencephali) Порожниною середнього мозку є водопровід, який має довжину близько 2 см і сполучає IV шлуночок з III шлуночком.
Покрівля розміщена на задній поверхні середнього мозку. Поверхневу її частину називають пластинкою покрівлі, яка завдяки поздовжній і поперечній борозні поділяється на два верхні і два нижні горбки. Кожен із них продовжується у відповідні пучки волокон, які мають назву ручки горбків. Ручки горбків продовжуються у проміжний мозок: верхні ручки переходять у бічне, нижні — у присереднє колінчасті тіла.
Ніжки мозку представлені двома масивними валиками які розходяться під гострим кутом і занурюються у речовину півкуль великого мозку. Між ніжками знаходиться міжніжкова ямка, яка вкрита тонкою перетинкою з великою кількістю невеликих отворів для кровоносних судин. Ця перетинка має назву міжніжкової, або задньої пронизаної, речовини.
Внутрішня будова середнього мозку
На поперечному розрізі визначають:
1) пластинку покрівлі;
2) покришка, яка є верхнім відділом ніжок мозку;
3) основу ніжок, які є переднім відділом ніжок мозку. Між основою і покришкою знаходиться чорна речовина,
клітини якої містять меланін. Вважають, що вона координує акти жування і ковтання, регулює м'язовий тонус. Основа ніжок — це біла речовина, тут проходять низхідні провідні шляхи. Покришка ніжок містить сіру і білу речовину. Остання представлена як висхідними, так і низхідними шляхами. Сіра речовина покришки представлена ядрами: червоним ядром (парне), центральною сірою речовиною, яка знаходиться навколо водопроводу мозку, де локалізуються ядра III та IV пар черепних нервів, ядра ретикулярної формації, власні ядра покриву.
Сіра речовина покрівлі середнього мозку утворює ядро нижнього і ядро верхнього горбків.
Між пластинкою покрівлі і мозочком розташовані два тяжі білого кольору — верхні ніжки мозочку, які обмежують з боків верхній відділ ромбоподібної ямки.
Фізіологія середнього мозку
Ядра ніжок мозку беруть участь у регуляції тонусу м'язів і здійсненні установчих рефлексів та рефлексів на випрямлення, завдяки яким можливі стояння та ходіння.
Верхні горбки — первинні зорові центри, де знаходяться центри орієнтувальних зорових рефлексів, центри рефлексів акомодації та конвергенції очей. Нижні горбки — первинні слухові центри, де знаходяться центри орієнтувальних слухових рефлексів.
Проміжний мозок
Проміжний мозок (diencephalon) — відділ головного мозку, який розташований між середнім і кінцевим мозком. Цей відділ головного мозку розвивається із переднього мозкового пухиря.
у ньому виділяють: ділянку зорового мозку (thalamencephalon), яка розташована в дорзальних відділах і філогенетично є більш молодою, та підзоровогорбкову ділянку (hypothalamus), що об'єднує вентральні відділи проміжного мозку і є філогенетично більш старою. Порожниною проміжного мозку є III шлуночок.
До ділянки зорового мозку відносять: власне зоровий горб (thalamus), надталамічна ділянка (epithalamus), заталамічна ділянка (metathalamus).
Зоровий горб, таламус,— парний утвір яйцеподібної форми, в якому розрізняють чотири поверхні:
. верхня — вільна, яка бере участь в утворенні дна центральної частини бічного шлуночка;
• присередня — вільна, яка утворює бічну стінку III шлуночка;
• нижня — зрощена із середнім мозком;
• бічна — зрощена з внутрішньою капсулою мозку.
У передній частині верхньої поверхні таламуса знаходиться передній горбок, а в задній частині — стовщення, яке називається подушкою. На межі присередньої і верхньої поверхонь знаходиться мозкова смуга таламуса, що продовжується в трикутник повідців (утвір епіталамуса).
Таламус являє собою значне скупчення сірої речовини мозкового стовбура. На розрізах видно, що вся сіра речовина за допомогою мозкових пластинок білої речовини поділяється на групи: передню, центральну, задню, присередню, вентролатеральну, які виконують різні функції.
Метаталамус — утворений парними утворами, які мають назву бічних і присередніх колінчастих тіл. Присереднє колінчасте тіло більше від бічного і має форму витягнутого валика, який розташований між верхніми горбками середнього мозку і подушкою таламуса і за допомогою ручок з'єднується з нижніми горбками середнього мозку. Бічне колінчасте тіло розташоване під подушкою таламуса, воно складається із шарів білої і сірої речовини, які чергуються між собою.
Епіталамус — складається з утворень, які розташовані над таламусом: епіфіз, або шишкоподібне тіло, повідці, трикутник повідців, спайка повідців, задня епіталамічна спайка.
Гіпоталамус — складається з наступних утворень: сірого горба, лійки, нейрогіпофіза, кінцевої пластинки, зорового перехрестя, сосочкових тіл і власне гіпоталамічної ділянки.
Сірий горб — лежить між зоровим перехрестям та сосочковими тілами. Це непарне порожнисте випинання нижньої стінки III шлуночка, яке складається із тонкої пластинки сірого кольору, верхівка якого поступово стоншується і переходить у лійку, остання переходить у гіпофіз. Сірий горб і лійка утворені пластинкою сірої речовини, яка допереду поступово переходить у кінцеву (термінальну) пластинку.
Зорове перехрестя складається головним чином із волокон зорових нервів, при неповному перехресті яких утворюється пластинка чотирикутної форми. Її задні кути продовжуються в зорові шляхи, які огинають ніжки мозку і закінчуються в бічних колінчастих тілах, подушці та верхньому горбку покриву середнього мозку. Всі ці структури належать до підкіркових зорових центрів.
Сосочкові тіла — утворення, розміщені між ніжками мозку, у товщі яких містяться скупчення сірої речовини: присередні та бічні сосочкові ядра, які вкриті шаром білої речовини. Відростки клітин, що входять до складу ядер, утворюють пучки, які йдуть до таламуса та до ядер середнього мозку.
У власне гіпоталамічній ділянці знаходиться скупчення понад ЗО ядер. Нервові клітини ядер гіпоталамуса здатні утворювати секрет (нейросекрет). Відростки цих клітин утворюють гіпоталамо-гіпофізарний пучок, який закінчується в задній частці гіпофіза, куди транспортується секрет гіпоталамуса.
Фізіологія проміжного мозку
Гіпоталамус бере участь у регуляції обміну речовин, функцій органів травлення та кровообігу, підтриманні постійної температури тіла, формуванні багатьох поведінкових реакцій, пристосуванні організму до різних умов існування тощо.
Через таламус проходять усі сенсорні сигнали, за винятком нюхових, які йдуть до кори. У таламусі завершується підкіркове оброблення висхідних аферентних сигналів, відбувається часткова оцінка їхньої значущості для організму, завдяки чому лише частина інформації звідси надходить до кори великого мозку.
III шлуночок — порожнина проміжного мозку, має вигляд вертикальної щілини і сполучається з бічними шлуночками через міжшлуночкові отвори Монро, а також з IV шлуночком через водопровід. III шлуночок має шість стінок:
• дві бічні є присередніми поверхнями обох таламусів;
• нижня стінка утворена гіпоталамусом, передніми частинами ніжок мозку та задньою пронизаною речовиною;
• верхня — судинним сплетенням, яке продукує спинномозкову рідину, склепінням мозку, мозолистим тілом;
• передня — тонкою кінцевою пластинкою та стовпцями склепіння мозку;
• задня — задньою мозковою спайкою та спайкою повідців.
Ретикулярна формація, або сітчасте утворення (formatio reticularis),— складається з нервових клітин і нервових волокон з численними зв'язками між клітинами і простягається від довгастого до проміжного мозку (деякі дослідники вважають, що в спинному мозку також є утворення, які можуть бути віднесені до ретикулярної формації). Через нервові волокна вона має зв'язок з різними відділами головного і спинного мозку. До ретикулярної формації підходять колатеральні волокна від аферентних (висхідних) провідних шляхів. У свою чергу від ретикулярної формації ідуть нервові волокна до низхідних і висхідних провідних шляхів. Встановлено, що ретикулярна формація впливає на різні функції організму. Свій вплив на організм вона здійснює не безпосередньо, а через інші відділи головного і спинного мозку, змінюючи їхній функціональний стан. Так, наприклад, імпульси, які надходять із ретикулярної формації до кори головного мозку, підвищують її активність. У свою чергу активність самої ретикулярної формації підтримується за допомогою впливу кори головного мозку й інших відділів нервової системи, а також гуморальними чинниками (наприклад, гормон адреналін підвищує функціональний стан ретикулярної формації).
Л Е К Ц І Я № 14