Тема 8. Місцеві фінанси Лекція 11. Місцеві фінанси
1.Місцеві бюджети, роль і значення для розвитку територій
2.Система місцевих фінансів України
3.Доходи та видатки місцевих бюджетів, їх структура
4.Бюджетне регулювання
Місцеві бюджети, роль і значення для розвитку територій
В основі визначення місцевих фінансів лежить чіткий розподіл повноважень між державною владою та місцевим самоврядуванням. Розподіл вказаних повноважень визначається теоріями місцевого самоврядування:
Теорія природних прав общини – існують природні права общини на зразок природних прав людини і громадянина. Община, як самоврядний територіальний колектив, є таким же утворенням, що й держава. Місцеве самоврядування має власну компетенцію, а держава може впливати на діяльність територіального колективу через законодавство.
Державна теорія місцевого самоврядування – органи місцевого самоврядування є органами державного управління, перебувають у структурі державної влади та їй підпорядковані. Функції та завдання місцевого самоврядування визначаються державною владою.
Теорія муніципального дуалізму – органи місцевого самоврядування мають власну компетенцію у сфері громадсько – господарських відносин. У сфері політичних відносин місцеві органи перебувають у структурі державної влади та є її представниками на місцевому рівні. Дана теорія набула особливої актуальності з підписанням у 1985 році Європейської хартії про місцеве самоврядування. Характерна для України.
Формування місцевих органів влади та їх фінансів у більшості країн відбулось наприкінці ХVІІІ ст. із виділенням адміністративно – територіальних одиниць у їх складі. У сучасних правових державах світу місцеві органи влади входять до складу загальної системи державного управління, а їхня компетенція визначається центральною владою. В кінці ХІХ ст. у світі виявилась тенденція до зростання державних функцій, які передавались у компетенцію місцевих органів влади. У 1985 році Європейська хартія заклала загальноєвропейські принципи організації місцевого самоврядування. У 1992 році було прийнято Європейську хартію міст, де визначено права громадян міст, зокрема право на безпеку, роботу, житло, свободу пересування, охорону здоров’я, спорт і дозвілля, чисте природне середовище, право на управління містом. Україна у 1996 році підписала Європейську хартію.
Місцеві фінанси – система формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади виконання покладених на них функцій і завдань як власних, так і делегованих державною владою.
В основі розмежування повноважень між державною та місцевою владою лежать принципи:
доцільність;
ефективність;
субсидіарність.
За чинним законодавством до сфери компетенції місцевого самоврядування належать:
соціальне обслуговування;
початкова і середня освіта;
охорона здоров’я;
дорожнє господарство;
благоустрій;
житлово – комунальне господарство;
працевлаштування безробітних;
економічна інфраструктура;
екологічні проблеми;
організація землекористування.
Необхідність існування місцевих фінансів визначається певними причинами:
товарно – грошові відносини;
наявність територіальних колективів;
відокремлення функцій і завдань місцевого самоврядування.
Характерні особливості місцевих фінансів:
виступають підсистемою економічних відносин щодо розподілу та перерозподілу вартості ВВП;
наслідком реалізації таких відносин є формування та використання фінансових ресурсів;
цільовий характер – фінансування функцій і завдань як закріплених, так і делегованих місцевому самоврядуванню.
Значення місцевих фінансів у здійсненні економічної і соціальної політики держави полягає у тому, що:
через місцеві фінанси відбувається перерозподіл значної частини ВВП (біля 18%);
місцеві фінанси є фіскальним інструментом держави, який дозволяє забезпечити доходами місцеві органи влади. Джерелом формування місцевих бюджетів є місцеві податки і збори. Крім податкових надходжень держава використовує міжбюджетні трансферти для вирівнювання дохідної та видаткової частини місцевих бюджетів;
місцеве самоврядування, як і держава, але на місцевому рівні, є суб’єктом, що надає громадські послуги. Держава та місцеве самоврядування розділяють між собою завдання та відповідальність за надання громадянам певних послуг;
місцеві фінанси є інструментом забезпечення економічного зростання держави через капітальні видатки місцевих бюджетів, операції на ринку позикових капіталів, нерухомості, землі тощо.
Законодавством визначено фінансово – економічну базу місцевого самоврядування. Нею є природні ресурси, які знаходяться у розпорядженні місцевої влади та приносять доходи від їх використання; місцеве господарство, комунальна та інша власність, що є джерелом одержання доходів місцевого самоврядування для задоволення соціально – економічних потреб населення, а також фінансові ресурси (місцеві бюджети, цільові фонди місцевого самоврядування, валютні фонди місцевих рад, кошти територіально – громадського самоврядування).
В Україні видами місцевих бюджетів є:
бюджет територіальної громади;
бюджет АРК;
бюджети областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, районів у містах, селищ та сіл.
Рис.1. Місце та значення місцевих фінансів в економічній системі держави
У Бюджетному кодексі визначено низку концептуальних положень місцевих фінансів, зокрема:
розподіл доходів і видатків між бюджетами різних рівнів забезпечується переліком закріплених та регулюючих доходів, а також розмежуванням функцій держави за різними рівнями влади;
розрахунок бюджетних трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів проводиться з метою вирівнювання соціально – економічного розвитку регіонів і збалансування їхніх бюджетів;
за наявності дефіцитів місцевих бюджетів місцева влада має право здійснювати місцеві запозичення;
у складі місцевих бюджетів формується бюджет розвитку, джерела формування та напрями використання якого затверджується місцевими органами влади.
Зміст місцевих фінансів розкривається в їх функціях, які вони виконують.
Функціями місцевих фінансів є:
розподільча, яка випливає з економічної суті місцевих фінансів і відображає процеси розподілу і перерозподілу ВВП у розрізі окремих адміністративно – територіальних одиниць. У процесі таких відносин відбувається формування, розподіл і використання частини централізованих фондів фінансових ресурсів для забезпечення коштами органів місцевого самоврядування;
стимулююча полягає у створенні сприятливих умов для зацікавлення місцевих органів влади в отриманні та збільшенні додаткових надходжень до місцевих бюджетів; заходження до перевиконання запланованих показників та ефективного використання фінансових ресурсів. Реальним втіленням стимулюючої функції є порядок формування власних доходів місцевих бюджетів, самостійність у визначенні джерел додаткових надходжень та використанні додатково залучених коштів;
контрольна проявляється через діяльність органів місцевого самоврядування у процесі складання проектів місцевих бюджетів, їх розгляду й затвердження, перевірки повноти надходження доходів та ефективності їх використання, складання звітів про виконання бюджетів. Сфера дії контрольної функції не обмежується лише місцевими бюджетами. Вона включає контроль за використанням цільових фондів фінансових ресурсів у складі місцевих бюджетів місцевої влади та місцевого майна.
Принципами організації місцевих фінансів є:
обов’язкове розмежування функцій і повноважень між державною владою і органами місцевого самоврядування;
чіткий поділ доходних джерел і видатків між державним та місцевими бюджетами;
визначення власних доходів місцевих бюджетів;
самостійність у формуванні та використанні фінансових ресурсів;
державна підтримка не самодостатніх територіальних громад, проведення їх фінансового вирівнювання;
стимулювання збільшення доходів усіх бюджетів;
раціональне та економне використання матеріальних та фінансових ресурсів;
здійснення постійного контролю за використанням коштів;
гласність і відкритість;
залучення громадськості до прийняття рішень у сфері місцевих фінансів.
В Україні система місцевих фінансів досі перебуває на стадії свого становлення і розвитку. Україна потребує реформування системи державного управління, адміністративною реформою, реформою системи місцевого самоврядування, адміністративно – територіального устрою, податкової і бюджетної систем України, створення відповідних інститутів у сфері місцевих фінансів.