- •Т е м а: “Тканини. Цитологія.”
- •Морфофункціональна класифікація епітелію
- •Класифікація сполучної тканини
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: «Кісткова система.»
- •Актуальність теми
- •Лекція № 8 Тема: “м’язева система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Лекція № 9 Тема: “м’язева система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Т е м а: “Залози внутрішньої секреції”
- •Т е м а: “Система крові.”
- •Т е м а: «Серцево-судинна система.»
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Дихальна система.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Обмін речовин і енергії.”
- •Т е м а: «Системи виділення.»
- •Т е м а: “Статева система.”
- •Хмельницький базовий медичний коледж Лекції по анатомії і фізіології
- •М. Хмельницький
Т е м а: “Серцево-судинна система.”
• Процес кровообігу та лімфообігу
• Судини малого кола кровообігу
• Артерії великого кола кровообігу
Актуальність теми
Кровоносна система складається з центрального органа — серця — і з'єднаних з ним замкнутих трубок різного діаметра — кровоносних судин, що утворюють велике, мале та вінцеве коло кровообігу.
По судинах постійно здійснюється доставка і видалення різних речовин, що є необхідною умовою існування живого організму.
Вивчення даної теми необхідне для розуміння тих змін, які виникають унаслідок порушення кровопостачання того чи іншого органа, для розуміння причин змін артеріального пульсу, для надання медичної допомоги при кровотечах.
НАВЧАЛЬНА МЕТА
Знати: судини малого кола кровообігу, артерії великого кола кровообігу.
Уміти: промацувати пульс на променевій артерії, визначати артеріальний тиск.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
Починається мале коло кровообігу у правому шлуночку, з якого виходить легеневий стовбур, спрямований вгору і вліво, його початковий відділ перетинає спереду висхідну частину аорти. Під дугою аорти легеневий стовбур на рівні IV—V грудних хребців поділяється на дві гілки — праву та ліву легеневі артерії. Кожна легенева артерія йде до воріт відповідної легені, у тканині якої відбувається численний поділ до капілярів, де відбувається газообмін. Далі кров потрапляє в посткапіляри, венули, вени. Останні в ділянці воріт утворюють по два стовбури (дві легеневі вени), які впадають у ліве передсердя.
Артерії великого кола кровообігу
Аорта — головна магістральна судина великого кола кровообігу, починається в лівому шлуночку. В аорті виділяють три частини: висхідну, дугу та низхідну.
Висхідна частина починається розширенням у вигляді цибулини. Довжина висхідного відділу біля 6 см, позаду від ручки груднини висхідна аорта без видимої межі переходить у дугу аорти. Висхідна частина аорти дає дві гілки: праву та ліву вінцеві артерії, які кровопостачають серце.
Від дуги аорти відходять три гілки: плечо-головний стовбур, ліва спільна сонна артерія, ліва підключична артерія.
Плечо-головний стовбур на рівні правого груднинно-ключичного суглоба розгалужується на дві гілки: праву спільну сонну артерію і праву підключичну артерію.
Ліва спільна сонна артерія починається безпосередньо від дуги аорти.
Права спільна сонна артерія починається від плечо-головного стовбура.
Кожна спільна сонна артерія лежить у сонному трикутнику і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща розгалужується на дві гілки: зовнішню і внутрішню сонні артерії.
Зовнішня сонна артерія має чотири групи гілок.
Передня група:
• верхня щитоподібна артерія кровопостачає щитоподібну залозу і гортань;
• язикова артерія — язик і під'язикову слинну залозу;
• лицева артерія — піднебіння, мигдалики, підщелепну слинну залозу, підборіддя, нижню губу, верхню губу, медіальний кут ока.
Задня група:
• груднинно-ключично-соскоподібна артерія кровопостачає одноіменний м'яз;
• потилична артерія — потиличну ділянку;
• задня вушна артерія — зовнішнє та середнє вухо. Медіальна група:
• висхідна глоткова артерія кровопостачає глотку, середнє вухо, оболони головного мозку.
Кінцеві гілки:
• поверхнева скронева артерія лежить у скроневій ямці і кровопостачає лобову, тім'яну ділянки, обличчя, орбіту, скроневу ділянку, привушну слинну залозу, зовнішнє вухо;
• верхньощелепна артерія — зовнішнє вухо, барабанну порожнину, оболони головного мозку, нижню щелепу, нижні зуби, жувальні м'язи, щічний м'яз, верхню щелепу, верхні зуби з пародонтом, носову порожнину, піднебіння. Внутрішня сонна артерія віддає наступні гілки:
• очну артерію — проходить через зоровий канал в орбіту кровопостачає: кон'юнктиву, повіки, сльозову залозу, м'язи ока' сітківку, очне яблуко, носову порожнину та оболони головного мозку, спинку носа;
• передню артерію мозку, що кровопостачає головний мозок, бере участь у формуванні артеріального кола головного мозку (кола Віллізія);
• середню артерію мозку — мозок;
• задню сполучну артерію — це анастомоз — сполучає внутрішню сонну артерію із задньою артерією мозку;
• передню артерію судинного сплетення — спускається в шлуночки мозку.
Підключична артерія — парна. Ліва підключична артерія починається від дуги аорти, права підключична артерія — від плечо-головного стовбура.
Підключична артерія віддає наступні гілки:
• хребтову артерію — проходить через отвори поперечних відростків шийних хребців, через великий потиличний отвір у порожнину черепа, кровопостачає спинний мозок, мозочок. На межі довгастого мозку з мостом права і ліва хребтові артерії зливаються й утворюють основну артерію, яка лежить на передній поверхні мосту і кровопостачає: мозочок, праве і ліве внутрішнє вухо, міст. На межі мосту із середнім мозком основна артерія розгалужується на задні артерії мозку, які кровопостачають мозок і беруть участь у формуванні артеріального кола мозку (кола Віллізія). Артеріальне коло мозку утворене артеріями з басейну двох внутрішніх сонних артерій та двох підключичних артерій, зокрема його утворюють дев'ять артерій: передня артерія мозку (парна), передня сполучна артерія — анастомоз між передніми артеріями мозку (непарна), середня артерія (парна), задня сполучна артерія (парна), задня артерія мозку (парна);
• щитошийний стовбур кровопостачає щитоподібну залозу, трахею, гортань, глибокі м'язи шиї, м'язи плечового пояса, бічний трикутник шиї;
• внутрішня грудна артерія по передній стінці грудної клітки спускається в грудну порожнину і кровопостачає: передні частини міжребрових проміжків, молочну залозу, трахею, тимус, перикард, плевру, діафрагму, піхву прямого м'яза живота;
• реброво-шийний стовбур — глибокі м'язи спини в ділянці шиї, задні частини І та II міжребрових проміжків;
• поперечна артерія шиї, яка огинає шию, кровопостачає: ромбоподібний м'яз, м'яз-підіймач лопатки, м'язи плечового
Підключична артерія продовжується у пахвову артерію.
Пахвова артерія лежить в одноіменній порожнині, проектується по передньому краю волосяного покриву пахвової ямки, кровопостачає поверхневі грудні м'язи, м'язи спини, м'язи плечового пояса, плечовий суглоб. Пахвова артерія віддає наступні гілки: найвищу грудну артерію, грудонадплечову (грудоакроміальну) артерію, бічну грудну артерію, передню огинаючу артерію плеча, задню огинаючу артерію плеча, підлопаткову артерію.
Пахвова артерія продовжується в плечову артерію.
Плечова артерія лежить у медіальній двоголовій борозні (в нижній третині якої її можна перетиснути); проектується від переднього краю волосяного покриву пахвової ямки до середини ліктьової складки. Вона кровопостачає м'язи плеча, ліктьовий суглоб.
Гілки плечової артерії: глибока артерія плеча, м'язові гілки, верхня ліктьова колатеральна артерія, нижня ліктьова колатеральна артерія, ліктьова і променева артерії.
Ліктьова артерія лежить в одноіменній борозні передпліччя, проектується від середини ліктьової складки до горохоподібної кістки, кровопостачає м'язи передпліччя, ліктьовий та променево-зап'ясткові суглоби, кисть.
Гілки ліктьової артерії: ліктьова поворотна артерія; загальна міжкісткова артерія, яка поділяється на передню і задню міжкісткові артерії, які беруть участь у формуванні тильної артеріальної сітки зап'ястка; м'язові гілки; тильна зап'ясткова гілка — бере участь у формуванні тильної артеріальної сітки зап'ястка; долонна зап'ясткова гілка; глибока долонна гілка — анастомоз — замикає глибоку долонну дугу, утворену променевою артерією; поверхнева долонна дуга лежить під долонним апоневрозом, вона утворена ліктьовою артерією і поверхневою гілкою променевої артерії, від неї відходять спільні пальцеві артерії, які кровопостачають пальці.
Променева артерія лежить у променевій борозні передпліччя, проектується від середини ліктьової складки до пульсової точки, кровопостачає м'язи передпліччя, ліктьовий та променево-зап'ясткові суглоби, кисть.
Гілки променевої артерії: променева поворотна артерія; м'язові гілки; долонна зап'ясткова гілка; тильна зап'ясткова гілка — бере участь у формуванні тильної артеріальної сітки зап'ястка; поверхнева долонна гілка — анастомоз — замикає поверхневу долонну дугу, утворену ліктьовою артерією; перша тильна п'ясткова артерія — проходить через "анатомічну табакерку", розгалужується на три тильні пальцеві артерії, які кровопостачають тильну поверхню І та половини II пальців; головна артерія великого пальця — розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії; глибока долонна дуга розташована на основі п'ясткових кісток під сухожилком м'язів. Вона утворена променевою артерією і глибокою долонною гілкою ліктьової артерії, які на рівні головних п'ясткових кісток впадають у спільні пальцеві артерії.
Низхідна частина аорти
Низхідна частина аорти простягається від IV грудного до IV поперекових хребців, це найбільший відділ аорти, міститься в грудній порожнині (заднє середостіння), потім через аортальний розтвір діафрагми проходить у черевну порожнину, таким чином низхідна частина аорти поділяється на грудну і черевну частини.
Грудна частина аорти знаходиться на рівні IV—XII грудних хребців. Гілки грудної частини аорти поділяються на парієтальні та вісцеральні.
І. Парієтальні гілки:
• задні міжреброві артерії — проходять між зовнішніми та внутрішніми міжребровими м'язами в борозні ребра (по нижньому краю ребра), кровопостачають задні частини міжребрових проміжків, м'язи спини;
• підреброві артерії — кровопостачають одноіменні м'язи, задні частини міжребрових проміжків;
• верхні діафрагмові артерії — кровопостачають діафрагму. II. Вісцеральні гілки:
• стравохідні — кровопостачають стравохід;
• бронхіальні — бронхи і легені;
• перикардіальні — перикард;
• середостінні — середостіння.
Черевна частина аорти знаходиться на рівні XII грудного — IV поперекового хребців. Гілки черевної аорти поділяються на парієтальні, вісцеральні парні та вісцеральні непарні.
Парієтальні гілки:
• нижні діафрагмові артерії — кроволостачають діафрагму, надниркові залози верхньою наднирковою артерією;
• поперекові артерії — задню стінку черевної порожнини;
• серединна крижова артерія — крижову кістку, куприк та прилеглі м'язи.
Парні вісцеральні гілки:
• середня надниркова артерія — кровопостачає надниркові залози;
• ниркова артерія — нирку, надниркові залози через нижню надниркову артерію;
• яєчкова артерія — яєчко, придаток яєчка; яєчникова артерія в жінок кровопостачає яєчник, маткову трубу.
Непарні вісцеральні гілки:
черевний стовбур розгалужується на три гілки:
• ліва шлункова артерія йде по малій кривині шлунка, кровопостачає шлунок і черевну частину стравоходу стравохідними гілками;
• селезінкова артерія — селезінку, шлунок, великий сальник;
• спільна печінкова артерія розгалужується на дві гілки: власну печінкову артерію і шлунково-дванадцятипалу артерію. Власна печінкова артерія кровопостачає шлунок, віддаючи до малої кривини шлунка праву шлункову артерію, жовчний міхур — міхуровою артерією, входить у ворота печінки і кровопостачає печінку. Шлунково-дванадцятипала артерія кровопостачає шлунок, великий сальник, підшлункову залозу і дванадцятипалу кишку;
2) верхня брижова артерія кровопостачає підшлункову залозу, дванадцятипалу кишку, поперечну ободову кишку, висхідну ободову кишку, сліпу кишку, клубово-сліпокишковий кут, апендикс, порожню, клубову кишки;
3) нижня брижова артерія кровопостачає низхідну ободову кишку, сигмоподібну кишку, верхню третину прямої кишки.
На рівні IV поперекового хребця черевна аорта поділяється на праву спільну клубову артерію і ліву загальну клубову артерію. Кожна з них поділяється на внутрішню та зовнішню клубові артерії.
Внутрішня клубова артерія кровопостачає стінки й органи Порожнини малого таза, гілки її поділяються на парієтальні та вісцеральні.
Парієтальні гілки:
• клубово-поперекова артерія;
• латеральні крижові артерії;
• верхня сіднична артерія;
• затульна артерія;
• нижня сіднична артерія.
Вісцеральні гілки:
• пупкова артерія;
• нижня міхурова артерія;
• середня прямокишкова артерія;
• маткова артерія в жінок;
• внутрішня статева артерія.
Зовнішня клубова артерія розгалужується на: м'язові гілки, нижню надчеревну, глибоку огинаючу клубову артерію.
Зовнішня клубова артерія виходить через судинну лакуну і продовжується в стегнову артерію.
Гілки стегнової артерії: глибока артерія стегна, поверхнева надчеревна (епігастральна) артерія, поверхнева огинаюча клубова артерія, зовнішня статева артерія, низхідна артерія коліна.
Стегнова артерія продовжується в підколінну артерію.
Підколінна артерія лежить у підколінній ямці, проектується по діагоналі підколінної ямки, розгалужується на гілки: присередню і бічну верхні артерії коліна, присередню і бічну нижні артерії поліна, середню артерію коліна, присередню і бічну литкові артерії, передню і задню великогомілкові артерії.
Передня великогомілкова артерія кровопостачає: колінний суглоб, передню групу м'язів гомілки, присередню та бічну кісточки, гомілково-стопний суглоб. Безпосереднім продовженням цієї артерії є тильна артерія стопи.
Задня великогомілкова артерія кровопостачає: колінний суглоб, бічну групу м'язів гомілки, бічну кісточку, бічною задньою кісточковою артерією задню групу м'язів гомілки, присередню кісточку, гомілково-стопний суглоб, підошву, утворюючи підошовну дугу, підошовну поверхню пальців. Найбільша з гілок задньої великогомілкової артерії — малогомілкова артерія.
Рух крові по судинах
Рух крові по судинах зумовлений ритмічною роботою серця, яке виконує роль насоса, що перекачує кров. Оскільки кровоносні судини являють собою систему замкнутих трубок, то рух крові до судинах підпорядковується законам гідродинаміки, тобто законам руху рідини.
Рух рідини по системах замкнутих трубок залежить:
• від тиску на початку та в кінці трубки (цей чинник сприяє руху рідини);
• від опору в цій трубі (цей чинник перешкоджає руху рідини).
У живому організмі під час скорочення серце під тиском нагнітає кров до артерій. Енергія тиску, яка надана крові, витрачається залежно від руху її по кровоносних судинах. Більшa частина цієї енергії використовується на тертя частинок крові між собою та об стінки судини. Найбільший тиск крові у початкових відділах великого кола кровообігу (так, в аорті він дорівнює 150 мм рт. ст.), а найнижчий — у кінці його (у верхній і нижній порожнистих венах тиск менший за атмосферний). Тому основною причиною руху крові по кровоносних судинах є різниця тиску крові у різних відділах судинної системи.
Рух крові по венах, окрім різниці тиску, зумовлений також присмоктувальною дією грудної порожнини, скороченням скелетних м'язів, наявністю клапанів у венах.
Кров викидається у велике та мале коло кровообігу окремими порціями під час систоли шлуночків, але по кровоносних судинах рухається безперервною течією. Неперервність течії крові зумовлена тим, що стінки артерії еластичні. Під час систоли кров, яка викидається, тисне на стінки артерій і вони розтягуються. Під час діастоли шлуночків кров із серця в судини не потрапляє, тиск на їхні стінки знижується, стінка артерій унаслідок своєї еластичності повертається в попереднє положення, чинить тиск на кров, проштовхуючи її. Завдяки цьому кров рухається безперервно.
Виділяють об'ємну та лінійну швидкість крові. Об'ємна швидкість кровотоку — це кількість крові, що тече через поперечний переріз судини за одиницю часу. Об'ємна швидкість кровотоку в будь-якому відділі кровоносного русла однакова. Лінійна швидкість кровотоку — це швидкість руху крові по судинному руслу, вона в різних відділах кровоносної системи різна і залежить від загальної площі перерізу судин. Чим більша загальна площа перерізу судин, тим менша лінійна швидкість току крові. Тому в аорті, площа поперечного перерізу судин якої становить 2,5 см2, лінійна швидкість найбільша — 0.5 м/с, а в капілярах сумарна площа поперечного перерізу дорівнює 2500 см2, тому лінійна швидкість кровотоку найменша і становить біля 0,5 мм/с.
Артеріальний тиск
Кров, яка циркулює по судинах, чинить на їх стінки тиск. Тиск, створюваний під час систоли, називається систолічним Максимальним), а тиск, що реєструється під час діастоли, називається діастолічним (мінімальним). Різниця між максимальним і мінімальним тиском називається пульсовим тиском.
Величина систолічного тиску залежить від серцевого викиду, а діастолічного — від периферійного опору судин, об'єму циркулюючої крові, її в'язкості.
Величина кров'яного тиску є важливою характеристикою діяльності серцево-судинної системи. У медичній практиці зазвичай вимірювання кров'яного тиску проводять на плечовій артерії. Величину артеріального тиску можна виміряти двома методами — прямим, або кривавим (використовують під час великих операцій, наприклад, на серці), та непрямим (використовують аускультативний метод Короткова).
Пульс
Під час викидання з серця нової порції крові виникає ударна хвиля, яка поширюється через кров і стінку артерій на периферію, цей удар має назву пульсу.
Пульс можна промацати в ділянках, де артерії розташовуються поверхнево, шляхом притиснення їх до кісток. У медичній практиці зазвичай пульс промацують на променевій артерії в нижньому відділі передпліччя (можливе промацування й інших артерій: поверхневої скроневої, спільної сонної, тильної артерії стопи тощо). Під час промацування пульсу визначають частоту, ритмічність, напруження та інші його властивості. На великих венах поблизу серця також можна спостерігати пульсацію. Походження венного пульсу пов'язано з тим, що під час систоли шлуночків відтік крові з вен у серце припиняється. Ці періодичні затримки відтоку крові спричинюють переповнення вен і зумовлюють їхню пульсацію.
Л Е К Ц І Я № 23