- •Т е м а: “Тканини. Цитологія.”
- •Морфофункціональна класифікація епітелію
- •Класифікація сполучної тканини
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: “Кісткова система.”
- •Т е м а: «Кісткова система.»
- •Актуальність теми
- •Лекція № 8 Тема: “м’язева система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Лекція № 9 Тема: “м’язева система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Т е м а: “Нервова система.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Інформаційний матеріал
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Актуальність теми
- •Навчальна мета
- •Т е м а: “Органи чуття.”
- •Т е м а: “Залози внутрішньої секреції”
- •Т е м а: “Система крові.”
- •Т е м а: «Серцево-судинна система.»
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Актуальність теми
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Серцево-судинна система.”
- •Т е м а: “Дихальна система.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Система органів травлення.”
- •Т е м а: “Обмін речовин і енергії.”
- •Т е м а: «Системи виділення.»
- •Т е м а: “Статева система.”
- •Хмельницький базовий медичний коледж Лекції по анатомії і фізіології
- •М. Хмельницький
Т е м а: “Нервова система.”
• Анатомо-фізіологічні аспекти саморегуляції функцій організму
• Функціональна анатомія головного мозку
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Довгастий мозок і мозковий міст — частина мозкового стовбура, яка входить до складу ромбоподібного мозку. Численні функціональні зв'язки у висхідному та низхідному напрямках і тісний зв'язок з ретикулярною формацією дозволяють ромбоподібному мозку здійснювати інтеграцію та координацію широкого спектра життєво важливих функцій.
Забезпечення сенсорних функцій зумовлено розташуванням у межах ромбоподібного мозку ядер черепних нервів, які здійснюють регуляцію не тільки соматосенсорних, але і вегетативних функцій організму. Тому знання цієї теми дасть змогу студентам вивчити основні клінічні синдроми, особливості перебігу яких пов'язані з локалізацією патологічного вогнища у ромбоподібному мозку.
НАВЧАЛЬНА МЕТА
Знати: розташування, зовнішню та внутрішню будову, функції ромбоподібного мозку.
Уміти: визначати основні анатомічні утвори довгастого мозку, мозкового мосту та мозочка, давати характеристику функцій ромбоподібного мозку.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ
Головний мозок (encephalon) міститься у порожнині черепа. Середня маса головного мозку становить 1100—1800 г, для неї характерні значні індивідуальні коливання (маса мозку, наприклад, у I.С. Тургенева становила 2016 г, Анатоля Франса — 1017 г). Кореляції маси мозку з творчим потенціалом особи не виявлено. Абсолютна маса мозку в жінок на 190—200 г менша від маси мозку в чоловіків.
Головний мозок розвивається з переднього розширеного відділу мозкової трубки, а із заднього відділу утворюється спинний мозок. Спочатку за рахунок перетяжок утворюється три мозкові пухирі: передній, середній і задній (ромбоподібний). У подальшому передній і задній пухирі поділяються на два пухирі, тобто утворюються п'ять мозкових пухирів, які дають початок п'яти відділам головного мозку: кінцевому, проміжному, середньому, задньому і довгастому.
Залишки порожнини мозкових пухирів і нервової трубки утворюють мозкові шлуночки і центральний канал спинного мозку, де міститься спинномозкова рідина. У головному мозку виділяють три великі частини: кінцевий мозок, мозочок і стовбур головного мозку, який включає довгастий, задній, середній та проміжний мозок.
Довгастий мозок
Довгастий мозок (medulla oblongata, s. bulbus, s. myelencephalon) є безпосереднім продовженням спинного мозку в стовбур головного мозку. Він міститься в порожнині черепа на схилі черепа і має форму цибулини (bulbus) завдовжки близько 2,5 см. Верхньою межею є поперечна борозна, яка відділяє довгастий мозок від мосту, а нижньою — місце виходу корінців першої пари шийних спинномозкових нервів, що відповідає рівню великого потиличного отвору.
Зовнішня будова довгастого мозку
Довгастий мозок має передню, задню і дві бічні поверхні, які розділені борознами. Борозни довгастого мозку є продовженнями однойменних борозн спинного мозку. Між передньою серединною щілиною і передньою бічною борозною є випуклі валики — піраміди, які поступово звужуються донизу. Латеральніше від них знаходяться підвищення овальної форми — оливи. На задній поверхні довгастого мозку, по боках від задньої серединної борозни, є ніжний (стрункий) і клиноподібний пучки, які відділені один від одного задньою проміжною борозною. Вищезгадані пучки, розширюючись, утворюють одноіменні горбки. Задня поверхня довгастого мозку бере участь в утворенні дна IV шлуночка.
Внутрішня будова довгастого мозку
У довгастому мозку біла речовина розташована на поверхні, а в середині міститься сіра речовина з утворенням ядер: ядра оливи, ніжне ядро і клиноподібне ядро, ядра сітчастої (ретикулярної) формації, ядра IX—XII пар черепних нервів. Біла речовина представлена короткими і довгими пучками власних волокон, які проходять транзитно через довгастий мозок. Найважливішими утворами білої речовини довгастого мозку є піраміди та присередні петлі. Піраміди утворені аксонами нейронів кори головного мозку. На межі зі спинним мозком 5/6 волокон пірамід перехрещуються з утворенням перехрестя пірамід — переднє рухове (вентральне моторне) перехрестя. Перехрещені аксони спускаються далі по бічних канатиках спинного мозку, а неперехрещені — по передніх канатиках спинного мозку. Присередні петлі представлені аксонами ніжного і клиноподібного ядер, які йдуть від довгастого мозку до таламуса. Волокна присередньої петлі перехрещуються, утворюючи перехрестя петель — заднє чутливе (дорзальне сенсорне) перехрестя.
Мозковий міст
Міст (pons) має вигляд поперечно розташованого валика білого кольору, який зверху межує із середнім мозком, знизу — з довгастим, а по боках переходить у середні ніжки мозочка, які занурюються в його товщу.
Задня поверхня мозкового мосту бере участь в утворенні дна IV шлуночка. Міст має довжину 25—ЗО мм. По серединній лінії передньонижньої поверхні мосту проходить основна борозна, де лежить базилярна (основна) артерія.
Внутрішня будова мосту
На поперечному зрізі мосту видно, що він складається із передньої, або вентральної, частини і меншої, дорзальної, або покришки. Межею між ними є товстий пучок волокон, які йдуть поперечно і належать до провідних шляхів слухового аналізатора — трапецієподібне тіло, у ділянці останнього знаходяться його переднє та заднє ядра.
Передня і задня частина мосту утворені сірою і білою речовинами, однак у передній частині переважає біла речовина, яка складається із поздовжніх і поперечних волокон, серед яких містяться власні ядра мосту. У покришці мосту знаходиться біла речовина, яка представлена пучками волокон, але їх значно менше, ніж у передній частині, і сіра речовина У вигляді скупчення — ядер. До ядер покришки відносять ядра ретикулярної формації, V—VII черепних нервів, верхніх олив.
Фізіологія довгастого мозку і мосту
Довгастий мозок і міст виконують рефлекторну та провідникову функції. Остання зумовлена тим, що через довгастий мозок і міст проходять висхідні (аферентні) та низхідні (еферентні) шляхи. По нервових волокнах цих шляхів імпульси передаються зі спинного мозку в головний, а з головного у спинний. Є також провідні шляхи, які з'єднують ядра довгастого мозку і мосту з іншими відділами ЦНС.
Ядра довгастого мозку і мосту пов'язані між собою і функціонально є центрами різних рефлекторних актів. Через довгастий мозок здійснюються наступні рефлекси: серцево-судинні, які регулюють діяльність серця і кровоносних судин; дихання; травні (ссання, ковтання, слиновиділення тощо); захисні (чхання, кашлю, блювання тощо); установчі рефлекси, які забезпечують тонус м'язів, необхідний для підтримання пози; лабіринтні рефлекси, які сприяють правильному розподілу м'язового тонусу між окремими групами м'язів.
Мозочок
Мозочок (cerebellum) розташований позаду від довгастого мозку та мосту. У ньому виділяють дві півкулі та черв'як, на поверхні яких виявляють різні за глибиною щілини, які поділяють мозочок на значну кількість часток та часточок. Мозочок складається із сірої та білої речовини. На поверхні мозочка сіра речовина утворює суцільний шар — кору мозочка, яка має тришарову будову (молекулярний, гангліозний та зернистий шари). Під корою міститься біла речовина, а всередині — ядра (зубчасте, кульоподібне, коркоподібне, ядро вершини). Розташування білої речовини щодо кори мозочка нагадує розгалуження дерева і отримало назву "дерево життя" (ця картина виявляється на сагітальному розрізі мозочка). Мозочок за допомогою трьох пар ніжок з'єднується зі стовбуром мозку; нижні — з'єднують мозочок із довгастим мозком, середні — із мостом, верхні — із середнім мозком.
У мозочку сконцентровані центри несвідомої координації рухів тіла та рівноваги, крім того, він підтримує тонус м'язів, тут знаходяться підкіркові центри вегетативної нервової системи.
При ушкодженні мозочка спостерігаються різноманітні порушення рухових функцій, які залежать від локалізації, ступеня ушкодження тощо:
• атаксія — порушення координації рухів, що характеризується втратою узгодження між скороченням м'язів-синергістів та м'язів-антагоністів;
• астенія характеризується м'язовою слабкістю і швидким настанням утоми м'язів;
• дистонія — порушення тонусу м'язів;
• дисметрія — порушення амплітуди рухів;
• інтенційний тремор проявляється тремтінням м'язів під час виконання довільних рухів та ін.
При ушкодженні мозочка виникають також запаморочення, деякі вегетативні порушення.
Шлуночок
IV шлуночок є похідним заднього мозкового пухиря. У зв'язку з цим його порожнина з'єднується з центральним каналом спинного мозку і водопроводом середнього мозку. Нижня стінка — ромбоподібна ямка (назва походить від форми) є дном IV шлуночка, вона утворена задньою частиною мосту і довгастого мозку та обмежена верхніми і нижніми ніжками мозочка. На ромбоподібну ямку проектуються ядра V—XII пар черепних нервів. Медіально проектуються рухові ядра, латерально — чутливі, між ними — вегетативні. Верхня стінка, або покрівля, утворена двома пластинками, які мають назву верхнього та нижнього мозкових парусів. Нижній мозковий парус вистелений листком судинної оболони головного мозку, судини якої утворюють судинне сплетення IV шлуночка. Вважають, що судинне сплетення продукує спинномозкову рідину.
Л Е К Ц І Я № 13