Умовні позначення та скорочення

ЕКО – енергетична кормова одиниця. За одну ЕКО беруть 10 МДж обмінної енергії (ОЕ). 1Дж(джоуль) енергії дорівнює 0,2388 калорії, а 1 кал. дорівнює 4,1868 Дж.

один МДж дорівнює 1 млн.Дж.

ОЕ – обмінна енергія в джоулях (Дж)

СР – суха речовина, СП – сирий протеїн, ПП – перетравний протеїн, СК – сира клітковина, СЖ – сирий жир.

РП – розчинний в рубці протеїн.

НРП – нерозчинний в рубці протеїн.

БЕР – безазотисті екстрактивні речовини. По існуючій схемі зоотехнічного аналізу кормів входять крохмаль, цукор, органічні кислоти, геміцелюлоза, інулін та інші речовини.

%БЕР=100 – %золи - % СК - %СЖ - %СП.

КДК – кислотно-детергентна клітковина. Це фракція корму, яка не розчиняється в кислотному детергенті. Показує кількість важко перетравного матеріалу в кормі. Містить, головним чином, целюлозу, лігнін і кремній. Чим менше в кормі КДК, тим вища перетравність і доступність енергії і поживних речовин грубого корму.

НДК – нейтрально-детергентна клітковина. Це фракція корму, яка не розчиняється в нейтральному детергенті. Показує кількість кліткового матеріалу стінок рослин або структурних волокон в кормі. Містить НДК і геміцелюлозу. Чим менше НДК в кормі, тим більше тварина поїдає грубий (фуражний) корм, тому низький вміст НДК в кормі небажаний.

Детергенти – відмиваючі синтетичні хімічні речовини.

Карбамід чи сечовина – небілкова азотиста сполука, містить 42-46% азоту. Використовується в годівлі великої рогатої худоби і овець в тому разі, коли в раціонах є дефіцит протеїну. Аміак сечовини використовується бактеріями рубця для синтезу амінокислот, а потім білків власного тіла.

ЛЖК – леткі жирні кислоти (оцтова, пропіонова, масляна), що утворюються бактеріями рубця жуйних тварин, є основними в надходженні енергії.

Бета-каротин – провітамін А. 1 мг бета-каротину дорівнює 1,667 МО вітаміну А.

МО – міжнародна одиниця вітамінів А,Д. За одну МО вітаміну А прийнято 0,3 мкг чистого вітаміну А (спирту ретинолу) або 0,6 мкг чистого бета-каротину.

За 1 МО вітаміну Д прийнято 0,025 мкг вітаміну Д₂. За 1 МО вітаміну Е прийнятий 1 мг альфа-токоферолу.

ЖМ – жива маса тварини.

Вітамін В₁ – тіамін, В₂ – рибофлавін, В₃ – пантотенова кислота, В₄ –холін, В₅, або РР – нікотинова кислота, В₆ –піридоксин, В₁₂ – ціанокобаламін, В_с – фолієва кислота або В_9.

ЗНМ – замінник незбираного молока.

рН – показник кислотності або лужності розчину чи речовини. Величина від 0 до(в основному кислоти) до 14 (в основному луги), при нейтральному рН рівному 7,0.

Цеоліти – природні сорбенти, мінеральні туфи, мають поверхнево активну дію в шлунково-кишковому тракті тварин

Бібліографічний список

1. Баканов В.Н., Менькин В.К. Кормление сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1989. – 511 с.

2. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1990. –624 с.

3. Виробництво, зберігання і використання кормів. Посібник /Петриченко В.Ф., Кулик М.Ф., Ібатуллін І.І., Костенко В.М., Скоромна О.І., Макаренко П.С., Кудлай І.М. і інші. – Вінниця “Діло”, 2005. – 471 с.

4. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие / А.П.Калашников, Н.И. Клейменов, В.Н. Баканов и др. – М.: Агропромиздат, 1985. – 352 с.

5. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие 3 изд. перераб. и доп. /Под ред. А.П.Калашникова, В.И. Фисина, В.В.Щеглова, Н.И.Клейменова. – М.: Джангар, 2003. – 456 с.

6. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин /І.І.Ібатуллін, Ю.О.Панасенко, В.К. Кононенко, В.Д. Столюк та ін. – Київ, 2003. – 432 с.

7. Практикум по кормлению сельскохозяйственных животных /Е.А.Петухова, Н.Т.Емелина, В.С.Крылова и др. – М.: Агропромиздат, 1990. – 253 с.

8. Товстик В.Ф. Рибництво. Навчальний посібник. Харків “Еспада”, 2004, 272 с.

9. Шерман І.М., Гринжевський М.В., Желтов Ю.О., Пилипенко Ю.В., Воліченко М.І., Грициняк І.І. Голівля риб. Підручник. – К.: Вища освіта, 2001. – 269 с.

10. Шерман І.М. Ставове рибництво. – К.: Урожай, 1994 – 336 с.