4. Норми годівлі і раціони для коней

Кінь відрізняється від інших тварин тим, що основною його продукцією є м'язова робота. Це визначає особливості травлення й обміну речовин.

Обмін речовин й енергії в коней розрізняється залежно від породи, статі й віку. В однорічних жеребчиків обмін речовин й енергії більш інтенсивний, ніж у кобилок. Підвищена потреба до вмісту поживних речовин у раціоні в жеребців - у періоди підготовки до парування й у парувальний, у кобил - в останні 3 міс. жеребності й у перші 3 місяці лактації, у лошат - у перший рік життя. Коні ваговозних порід з розрахунку на 100 кг живої маси споживають менше (на 6-10%) поживних речовин, ніж коні верхових і рисистих порід. Особливо вимогливі до концентрації поживних речовин у раціоні інтенсивно тренуючі й спортивні коні.

Кінь, як правило, витрачає вуглеводи в перші 3 години роботи, і тому їхня підгодівля під час роботи має особливе значення.

Потреба в протеїні у коней всіх статево-вікових груп складається з витрат на підтримку життя; крім того, у кобил - на ріст плоду, молокоутворення, у молодняку - на приріст живої маси, у жеребців-плідників - на утворення сперми. Важливо враховувати також у раціоні ростучого молодняку вміст лізину.

Для утворення кістково-м'язового апарата коням необхідні в достатній кількості мінеральні речовини й насамперед кальцій і фосфор, співвідношення яких у раціоні повинне бути 1:1 або 1:0,75. Дуже важливо враховувати потребу коней у вітамінах А (ретинолі), D (кальциферолі), Е (токоферолі), В₁ (тіаміні), В₂, (рибофлавіні), В₃ (пантотеновій кислоті), В₄ (холіні), В₅ (нікотиновій кислоті), В₆ (піридоксині), В₁₂ (ціанокобаламіні), Вс (фолієвій кислоті). Особливо це відноситься до лактуючих і жеребних кобил в останні 90 днів жеребності, інтенсивно зростаючому молодняку, тренуючому молодняку й спортивним коням.

При розробці норм годівлі були враховані господарські особливості використання коней різних статево-вікових груп, останні досягнення в області біохімії харчування. Дослідженнями останнього десятиліття встановлена оптимальна потреба коней різних статево-вікових груп у вітамінах і селені. Встановлено, що рівень забезпечення раціонів харчування коней вітамінами повинний бути в 1,5 рази вище в порівнянні із прийнятим до тепер, що знайшло відбиття в уточнених нормах.

Введено нормативи, що визначають кількість сухої речовини, сирого протеїну, лізину, клітковини, макро- і мікроелементів, вітамінів, а також вміст енергії й інших поживних речовин на одиницю сухої речовини.

Оптимальний вміст клітковини в раціонах коней 16% від сухої речовини. Збільшення кількості клітковини понад 16% знижує використання обмінної енергії раціону. Тому запропоновані поправочні коефіцієнти на депресивну дію клітковини. При 17-19% клітковини обмінна енергія буде використана на 92,6%, при 20-25% - на 78,9%, при 30-33% - 75,1% і при 34-37% - на 71,4%. У зв'язку із цим вміст енергії повинен бути збільшений відповідно на 7,4%; 11,7; 21,1; 24,9 й

28,6%. У такій же пропорції повинно бути збільшено й вміст інших поживних речовин.

Нормована годівля молодняку повинна забезпечити його нормальний ріст у перший рік життя він повинен мати живу масу, рівну 56-60% живої маси дорослого коня, у другий рік - 75-85 й у третій - 100%.

Оскільки норми годівлі усереднені, то при користуванні ними необхідно приймати до уваги породу, стать, темперамент тварин, виконувану роботу, збереження живої маси в дорослих коней та її збільшення в молодняку, індивідуальні особливості у використанні кормів.

Основний критерій оцінки раціону коней - зміна в них живої маси й промірів. Тому визначення живої маси у віці 2, 6, 12, 18, 24, 30 міс. у молодняку та в міру споживання (не частіше одного разу у квартал) у дорослих коней - необхідний зоотехнічний захід. Від повноцінності раціону залежать кількість утвореного молока в кобил, працездатність робочих, тренуючих і спортивних коней, інтенсивність росту молодняку. У таблиці 72 наведена потреба жеребців і маток у сухій речовині на 100 кг живої маси та потреба в різних поживних речовинах розраховуючи на 1 кг сухої речовини.

Таблиця 72

Потреба жеребців-плідників і племінних маток рисистих, верхових і ваговозних порід у поживних речовинах

Показники	Жеребці-плідники			Племінні кобили
	передпа-рувальний і парувальний періоди	непару-вальний період	холос-ті		жеребні з 9-го місяця	лакту- ючі
1	2	3	4		5	6
Суха речовина на 100 кг живої маси	2,5	2,2	2.2		2.5	3.0
На 1 кг сухої речовини потрібно:
кормових одиниць	0,8	0,8	0,65		0,7	0,8
ЕКО	0,84	0,75	0,69		0,73	0,84
обмінної енергії, МДж	8.37	7,53	6,88		7,32	8.37
сирого протеїну, г	134	94	100		100	125
перетравного протеїну, г	94	66	70		70	87
лізину, %			0,4		0,45	0,5
сирої клітковини, г	160	180	200		200	180
солі кухонної, г	2,4	2,1	2,3		2,4	2,4
кальцію, г	5	4	4		4,5	5
фосфору, г	4	3	3		3,5	3,5
магнію, г	1	1	1,3		1,3	1,3
заліза мг	80	80	80		80	80
міді, мг	8,5	8,5	8		8,5	9
цинку, мг	32	32	25		30	30
кобальту, мг	0,5	0,2	0,3		0,4	0,4
марганцю, мг	40	30	30		30	40
йоду, мг	0,5	0,2	0,3		0,4	0,4
селену, мг	0,1	0,09	0,09		0,1	0,15
каротину, мг	15	12,3	19,5		22,5	22,5
вітаміни: А (ретинолу), тис. MО	6	5,0	7,8		9	9
Д (кальціферолу), тис. MО	0,72	0,54	0,27		0,6	0,75
Е (токоферолу), мг	54,5	45	30		37,5	37,5
В1 (тіаміну), мг	5,2	3,7	3,7		4,5	4,5
В2 (рибофлавіну), мг	5,2	3,7	3,7		5,2	5,2
1	2	3	4		5	6
В3 (пантотенової кислоти), мг	7,5	7,5	4.5		7.5	7,5
В4 (холіну), мг	240	225	150		150	240
РР (ніацину), мг	12	9,7	9,7		9,7	12
В6 (піридоксину), мг	3,6	2,2	2,1		2,3	3,6
В12 (ціанокобаламіну), мкг	8,3	7,5	7,5		9	9
Вс (фолієвої кислоти), мг	2,1	2,1	1,5		2,1	2,1