6. Годівля кролів

6.1. Особливості травлення кролів та потреба їх у поживних речовинах

Кролі є типовими рослиноїдними тваринами , які поїдають багато грубих та об’ємистих кормів, тому органи травлення в них добре пристосовані до перетравлювання цих кормів.

Зволожена і частково перетравлена кормова маса з ротової порожнини через стравохід потрапляє в шлунок. Шлунок у кроля має місткість 180-200 мл. В шлунку корм знаходиться 7-8 год. Шлунковий сік має високу перетравну спроможність і підвищену кислотність, значно вищу, ніж у інших травоїдних тварин. Довжина кишок у 9-10 разів перевищує довжину тіла: тонка кишка має довжину 3-4 м, а товста – 130-150 см. З тонкої кишки хімус потрапляє в товсту, до складу якої входить відділ сліпої, ободової і прямої кишок. Мішкоподібна сліпа кишка в 10 раз перевищує місткість шлунка. У відділі сліпої кишки є мікроби, які виділяють ферменти, що перетравлюють клітковину. У кроленят товста кишка розвинена слабо, тому вони гірше перетравлюють рослинні корми. Крім того в перші 10-20 днів після відсаджування у кроленят значно знижуються кислотність і перетравна спроможність соків, тому треба бути обережними у виборі раціону у перші дні після відлучення, особливо раннього. При згодовуванні недоброякісних кормів у сліпій кишці відбуваються гнильні і зброджувальні процеси, які особливо в молодняку можуть призвести до здуття та загибелі тварин.

У кролів розвинуте явище копрофагії ( поїдання м’якого калу, виділеного вночі). Нічний кал містить 35% сирого протеїну, 18 – клітковини, багато мікроелементів і вітамінів групи В. Отже, копрофагія є своєрідним пристосуванням кролів, яка забезпечує додаткове надходження в їхній організм деяких життєво важливих вітамінів і підвищує коефіцієнт перетравності кормів.

За здатністю перетравлювати поживні речовини кормів кролі відрізняються від інших сільськогосподарських тварин. Органічну речовину грубих кормів кролі перетравлюють краще, ніж свині, але поступаються перед жуйними, а органічну речовину концентратів, трав і соковитих кормів кролі перетравлюють так само, як жуйні, або ще краще. Клітковину і жир кролі перетравлюють краще, ніж свині, а безазотисті екстрактивні речовини – гірше. Хоч клітковина перетравлюється кролями в невеликих розмірах, вона має велике значення в регулюванні процесів травлення та в бактеріальному синтезі деяких життєво важливих речовин, особливо вітамінів групи В, тому вміст її в раціонах контролюють. Оптимальним вважається вміст сирої клітковини в раціонах дорослих кролів 15-20% у сухій речовині, для самок під час лактації – 10-15, молодняку – 12-15.

Потребу кролів у перетравному протеїні на 0,1 ЕКО або на 1 МДж обмінної енергії вважають оптимальною: для сукрільних і лактуючих кролиць – 12,4-17,1г, молодняку до 4 міс. – 16-17, для ремонтного молодняку і самок в непарувальний період – 10,5-14,3 г.

Нормування мінерального живлення передусім передбачає регулювання рівня кухонної солі. Її добова потреба для кроленят – 0,5-1,0 г; дорослих кролів – 0,8–1,5; сукрільних та лактуючих кролиць – відповідно1,2-1,5 та 2,0 – 2,5 г.

Орієнтовна потреба в кальції та фосфорі становить відповідно 1% та 0,2 – 0,3% від сухої речовини раціону.

Слід зважити на те, що у кролів кальцій всмоктується досить інтенсивно, а його надлишок істотно впливає на їх забезпеченість фосфором і магнієм. Оптимальним є відношення кальцію до фосфору у раціонах кролів 1,0 : 1,0 – 1,5 : 1,0. Джерелом кальцію є трава і сіно бобових (конюшини, люцерни та ін.), фосфору - корми тваринного походження (сухе молоко чи молочні відвійки, м’ясо-кісткове борошно ) .

Відомо, що в організмі кролів синтезується певна кількість вітамінів групи В, вітамінів К і С. Найбільш чутливі вони до нестачі вітамінів А, Д, Е, В₁₂. Потреба в каротині молодняку становить 1,5 – 3мг; дорослих тварин у період спокою –1,8 – 1,2 ; лактуючих - 3,0 мг на одну голову за добу. Добова потреба кролів у вітаміні D – близько 100 МО, а у вітаміні Е – 1,5 –2 мг з розрахунку на 1 кг живої маси .