7.3. Корми для нутрій і підготовка їх до згодовування

Зернові. Із групи злакових кормів найчастіше для годівлі нутрій використовують ячмінь, кукурудзу, овес, жито.

Доросла нутрія, залежно від фізіологічного стану з’їдає за добу 150-250 г зерна, при одночасному споживанні і інших кормів.

Зерно бобових культур можна включати в раціон нутрій до 30% загальної калорійності. Дорослим нутріям на добу дають по 10-15 г , а 2-6-місячному молодняку – по 5-10 г в середньому на голову. При великих дозах можливі запори, а у вагітних навіть аборти.

Для підвищення перетравності зернових їх згодовують після подрібнення, зволоження або замочування теплою водою. Зерно бобових необхідно проварювати.

Відходи технічних виробництв. В годівлі нутрій найчастіше використовують соняшникову і лляну макуху. Найкраще використовувати макуху з найменшим вмістом клітковини, кількість якої 8-25%, залежно від наявності в ній лузги. Перед введенням в склад раціону, макуху подрібнюють і змішують із зерновими. Щоденна норма, в розрахунку на голову – 20-50 г.

Коренебульбоплоди та овочі . Ці корми згодовують з вересня по квітень. Значне місце в раціоні нутрій займають коренеплоди – буряк кормовий, цукровий та столовий, морква, турнепс, куузіку. Рідше дають овочі – капусту кормову чи білокачанну, салат, щавель, а також баштанні культури, відходи фруктів, гичку коренеплодів.

Раціони з великим вмістом різних соковитих кормів (до 40% загальної поживності) нутрії добре перетравлюють – на 86-98%. Однак вводять їх в кормосуміші в помірній кількості (до 15 %), так як їх обмінна енергія в 1,5 – 2 рази дорожча зернових.

На засвоєння кальцію негативно впливають солі щавлевої кислоти, що містяться в гичці коренеплодів. Тому її згодовують в кількості 1/3 загального об’єму соковитих кормів, крім того на кожні 100-200 г додають 0,5-1 г крейди. Гичка коренеплодів діє послаблююче на шлунок тварин.

Можливий замінник коренеплодів – доброякісна картопля. Її можна вводити в склад раціону по 100-200 г на добу. Картопля може викликати у звірів розлад травлення і навіть отруєння, якщо вона згодовується позеленіла та проросла, в ній може міститися до 0,5% отруйної речовини соланіну. Соланін зникає при проварюванні картоплі. Варену картоплю нутрії поїдають і перетравлюють краще, ніж сиру. Варену картоплю можна використовувати як замінник зерна (за калорійністю в об’ємі половини норми).

Силосовані корми менш придатні. Нутрії їх погано поїдають. Суха речовина доброякісного капустяно-моркв’яного силосу (1:1) перетравлюється лише на 59%. Поживні речовини суміші свіжих овочів у тому ж співвідношенні перетравлюються в 1,5 рази краще. Під впливом силосованого корму у тварин збільшується кислотність у шлунку і знижується резервна лужність крові, що негативно впливає на рівень перетравності.

Соковиті корми згодовують сирими, добре промитими та очищеними від землі та гнилі. Їх ріжуть на куски по 50-150 г. Взимку в холодні дні коренебульбоплоди зберігають так, щоб вони не були мерзлими.

Зелені корми. Для годівлі нутрій можна використовувати майже всі неотруйні рослини , скошені до початку цвітіння або колосіння. Трави, що перестигли і багаті клітковиною, звірі їдять погано, залишається до 70% даного корму.

Найбільш поживними є сіяні бобові (горох, кормові боби, конюшина, люцерна, еспарцет), злакові (ячмінь, кукурудза, жито, суданська трава, сорго) або бобово-злакові суміші. Добре поїдаються і деякі види бур’янів (кульбаба, подорожник, осот польовий , іван-чай). В корми не повинні попадати отруйні або оброблені хімікатами рослини. Для нутрій шкідливі ті ж трави , що і для кролів.

При висушуванні шкідливі властивості більшості трав зникають повністю або частково. Від отруєння частіше нутрії хворіють весною, з початком поїдання молодої трави. В цей період зелену масу вводять обережно (50-100 г на голову на добу), поступово збільшуючи даванку.

На продуктивність звірів позитивно впливають концентратно-трав’яні раціони, в яких бобово-злакові рослини займають 20-30% загальної поживності. Траву дають дорослим нутріям по 300-400 г на добу з розрахунку, що 1/3 частина трави тваринами притоптується і служить підстилкою. Доцільно вводити молоду траву, більш багату поживними речовинами.

Закладають траву в годівниці вдень або звечора один раз на добу. Бажано перед згодовуванням її промити від куряви. Від мокрої зелені у нутрій не буває здуття шлунково-кишкового тракту. Пров’ялену траву вони їдять неохоче.

Грубі корми. До них відносять сіно, сінаж, сінне і трав’яне борошно, гіллячковий корм. В цих кормах багато клітковини (20-30%), яку нутрії погано перетравлюють. Тому грубі корми дають в невеликій кількості - 5-15% від поживності раціону – 10-20 г на голову молодняку і 30-50 г дорослим нутріям.

Добре використовувати трав’яне чи сінне борошно. Згодовують його в складі мішанок або гранульованого комбікорму в кількості 10-20% маси сухої речовини. При збільшенні до 25-30% перетравність раціону зменшується на 9-10%. На раціонах, збалансованих за основними поживними речовинами та енергією нутрії можуть добре рости і розмножуватись без грубих кормів.

Корми тваринного походження. Нестача в раціонах повноцінного білку негативно відображається на здоров’ї поголів’я , особливо самок. Вони погано запліднюються, часто абортують, загризають приплід, приплід народжується слабким, відстає від здорових ровесників в розвитку і в рості, має низьку якість шкіра.

Ці корми додають в склад мішанок, їх можна вводити до 25% калорійності раціону. Однак ці корми мають високу вартість, тому їх замінюють білковими кормами рослинного , мікробіологічного походження.

Кормові дріжджі згодовують нутріям в сирому вигляді. Щенятам і дорослим особинам дають по 5-15 г дріжджів на добу. Якщо в раціонах наявні (згідно норми) білкові корми рослинного (зерно бобових) і тваринного походження, то включення дріжджів не обов’язкове.

Комбікорми. Найбільш раціонально згодовувати всі корми, що використовуються для нутрій в складі комбінованих сумішок. Нутріям краще згодовувати спеціальний комбікорм, що готують за рецептом К-91-1. Склад комбікорму, % за масою : ячмінь – 45, кукурудза – 40, шрот соняшниковий – 8, рибне борошно – 6,9, крейда кормова – 0,5, сіль кухонна – 0,5.

При утриманні нутрій без приміщень, з водою для купання, витрати комбікормів-концентратів на голову за добу за віковими групами слідуючі, г : у віці 2 міс. – 75 - 80, 3 міс. – 95 - 100, 4 міс. – 110 - 115, 5 міс. – 130 - 135, 6 - 7 міс. –145 - 155, 8 - 9 міс. – 160 - 170.

Молоді самки в період парування і першої половини вагітності отримують 160-180 г, другої половини – 180 - 200 г комбікорму.

На цьому ж рівні, як правило, залишається даванка корму лактуючим нутріям. З урахуванням кількості і віку щенят в гнізді даванку можна збільшувати або зменшувати, із розрахунку 20-60 г корму на 1 голову молодняку на добу. В приміщеннях з регульованим мікрокліматом при утриманні нутрій з невеликими вигулами, без басейнів для купання приведені вище норми зменшують на 10-20%.

Щоб отримати шкірки більшого розміру , тобто вирощувати тварину до 6-7 місячного віку, необхідно витрачати 45-51 кг корму (половину поїдає щеня, половину – його батьки.

Рибне борошно та інші корми тваринного походження можна замінювати макухою, кормовими дріжджами, БВД, зерном з включенням кісткового борошна чи крейди - 1-2г на 100 г концентратів. Правда , при цьому в них знижується рівень протеїну, а споживання корму збільшується на 5-7%, що економічно вигідно. Гранули повноцінних кормів для нутрій повинні мати товщину 10-12 мм, крихкість не більше 5% та об’ємну масу 0,6-0,7 кг/л.

При сухому типі годівлі тварини цілодобово забезпечуються чистою питною водою, згідно ГОСТ 2874-54 “Вода питна”.

Зберігають гранульовані корми в мішках чи насипом (що менш бажано), в затемненому сухому складському приміщенні до 3 місяців, а в умовах ферми – не більше10 днів.

В зв’язку з тим, що комбікормів, приготовлених за спеціальними рецептами завжди не вистачає, часто нутрій годують сумішками, призначеними для інших сільськогосподарських тварин. Із них найбільш придатні тільки ті, що містять невелику кількість сирої клітковини – комбікорми для свиней і телят. Корм вважається недоброякісним, якщо має запліснявілий, гнилісний запах, вражений шкідниками, має значні домішки землі, солі.