7. Годівля нутрій

7.1.Біологічні особливості нутрій

Нутрії – напівводяні, теплолюбиві представники гризунів. Жива маса дорослих особин – 5-7 кг, зустрічаються і до 16 кг. Самці більші за самок на 10-15%.

Шлунок однокамерний, об’ємом 500 см³ і складає 20% загального шлунково-кишкового тракту. Довжина кишечнику 6-7 м. Основна частина корму знаходиться у шлунково-кишковому тракті 60-70 годин (у молодняку –24-30 год.). В кормових масах шлунку і кишечнику багато води – 85-95% (у сільськогосподарських тварин –70-80%), що зв’язано з особливостями живлення цього напівводяного гризуна. Кормові маси, рухаючись по кишечнику , попадають в сліпу кишку, де з допомогою ферментів, проходить розщеплення сирої клітковини. Але через невелику кількість мікроорганізмів в сліпій кишці сира клітковина погано перетравлюється.

В нижньому відділі товстої кишки всмоктується вода і формуються калові маси. За добу доросла тварина виділяє до 250 г екскрементів, 300-600 см³ сечі .

7.2. Потреба нутрій в енергії та поживних речовинах

В різні фізіологічні періоди оптимальний рівень перетравного протеїну в раціонах нутрій повинен бути 11-12% сухих речовин, або 13-17% обмінної енергії, а валового протеїну – 14-16%.

Потреба в перетравному протеїні дорослих холостих особин невелика – 16-20 г на голову за добу, або 2,5-3 г з розрахунку на 100 ккал. Цю кількість можна забезпечити травою луків літом, або кормовим буряком зимою (200 –250 г) та концентратами (переважно зерновими) – 150-200 г.

В сезон розмноження дози протеїну збільшують. Добова потреба в ньому в цей час зростає в 1,5 рази – до 25-35 г на голову , або до 3,5-4,5 г на 100 ккал (на добу для самки – 500-550 ккал).

Відлученим від самок 2-6-місячним молодим нутріям перетравного протеїну потрібно 11-23 г на голову за добу, або 3,5-4,5 г на 100 ккал обмінної енергії.

На відміну від м’ясоїдних звірів потреба нутрій в жирі невелика – не більше 6-9% обмінної енергії, або 3-4% сухих речовин. Збільшення в раціонах жиру більше цієї кількості не дає позитивних наслідків на підвищення молочності самок, позитивно не впливає на інтенсивність росту підсисного молодняку, на якість шкірок. Знижуються відтворювальні функції.

В раціонах нутрій обов’язково повинні бути вуглеводи. В зимових і літніх раціонах безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) повинно бути 82-75% сухих речовин корму, або 79-68% загальної обмінної енергії. В середньому тварина повинна споживати за добу 130—170 г БЕР.

Нутрія, маючи простий однокамерний шлунок не може використовувати сиру клітковину в значних кількостях. Потреба клітковини у нутрій у 2 рази менша, ніж у кролів, але і в малих дозах вона необхідна для нормального травлення. Клітковина розрихлює корм, робить його більш доступним для травних соків, нормалізує перистальтику кишечнику.

Молодняку до 5 – місячного віку сирої клітковини потрібно 5-8% сухої речовини кормосуміші, більш старшим тваринам – 9-11%.

Із мінеральних речовин найбільше значення в годівлі нутрій мають кальцій, фосфор, натрій, хлор, залізо, мідь і інші. Кальцій і фосфор складають біля 75% всіх макроелементів в тілі тварин і в основному знаходяться в кістковій тканині, в співвідношенні 2:1. Чудові їх джерела – рибне, м’ясо-кісткове, кісткове, трав’яне борошно, трава.

У травоїдних тварин, у тому числі і у нутрій, більшість водорозчинних вітамінів синтезуються мікроорганізмами в товстому відділі кишечнику, а жиророзчинні – надходять в основному з кормом. Найчастіше дефіцит вітамінів А і Д проявляється зимою і рано навесні. Достатньо включити в раціон хорошого трав’яного борошна чи зеленого корму, щоб забезпечити нормальний рівень необхідних нутріям вітамінів.

В різні фізіологічні періоди (спаровування, вагітність, лактація) вводять в раціон вітамінно-мінеральні премікси 0,5-1% маси сухих речовин раціону.