6. Склад лексики із стилістичного погляду:

а). Нейтральні слова (ніс) та емоційні (рубильник, шнобель, носюра).

б). Професійно-виробнича лексика. Професіоналізми – це слова, притаманні певній професії.

в). Науково-технічна. Терміни – це слова що вживаються для точного означення поняття. Виділяють такі групи термінологічної лексики:

• Математична;

• Фізична;

• Лінгвістична;

• Літературознавча;

• Філософська, політична;

• Політико-економічна;

• Фінансова;

• Біологічна;

• Технічна;

• Музична;

• Військова;

• Морська;

• Медична;

• Шахова тощо.

г). Офіційно-ділова.

r). Емоційно забарвлена (арго, сленг, жаргонізми, вульгаризми, згрубілі слова, просторічні тощо).

д). Розмовно-побутова лексика.

е). Діалектна (місцева говірка).

7. Фразеологізми (стійкі сполуки слів). Наприклад, п’ятами накивати, пекти раків, на всі заставки, байдики бити, молоти язиком.

Джерела виникнення фразеологізмів:

• Виробничо-професійна діяльність людини (грати першу скрипку – з мови музикантів, тріщить по швах – з мови кравців, відстрілятися – з мови військових тощо);

• Вислови видатних людей («Не менше стало злих людей, хоч і зреклися Духа злого» - Гете.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - Панас Мирний.

«А судді хто?» - О. Грибоєдов тощо);

• Переклади іншомовних фразеологічних зворотів (бути не в своїй тарілці – з французької; тут собака зарита – з німецької);

• Античність (прокрустове ложе; розрубати гордіїв вузол; прийшов, побачив, переміг тощо);

• Біблія (Альфа й Омега; око за око; битися до першої краплі крові; випити чашу до дна; Содом і Гоморра; берегти, як зіницю ока; заблудла вівця; вавілонське стовпотворіння; блудний син; страшний суд тощо);

• УНТ (ні Богу свічка ні чорту кочерга; як не з’їм, то понадкушую; ні рак ні жаба; пекти раків; прийти на рогах; молоти язиком тощо).

• Чимало фразеологізмів утворилося від назв частин людського тіла, предметів назв тварин, рослин явищ природи психічних та фізичних станів людини, її переживань вірувань, звичаїв, обрядів (не клади пальця в рот; ходити догори ногами; схиляти чоло; аж шкіра болить; кому весілля, а курці смерть);

• Спостереження людини над життям. Спочатку такі вислови вживалися у прямому значенні, а згодом стали набувати переносного, узагальненого значення (наложити на себе руки; щоб тебе курка вбрикнула; як мокра курка).

До фразеологізмів належать і такі стійкі словосполучення, в яких елемент образності майже або зовсім стерся. Їх завдання - якомога точніше і стисліше передавати певні відношення. Вони, як правило, вживаються в діловій і науковій мові: вивести на орбіту; справа честі; холодна війна; бути на чолі. Недоречність вживання цих висловів у побуті використовується для створення гумористичного ефекту («В тебе на Перше травня музики немає. І виходить відрив від народних мас»). Поза офіційною мовою ці словосполучення вживаються як штампи і використовуються для відтворення чиєїсь «штампованої» мови: «Зараз чиновник замислюється, як йому «на даному етапі» на місці своєму втриматися» (М.Стельмах).

Кількість офіційно-ділових і публіцистичних фразеологізмів за радянського періоду значно збільшилася у розмовній мові, а це позначилося і на художній літературі: «Так минуло літо. Зачервоніли дерева в парках і на проспектах… У цей час у бригаді сталася радісна подія – колектив вирішив боротися за звання кращого…».

Однією з поширених помилок при користуванні фразеологізмами є таке їх уведення в текст, при якому вислів руйнується, втрачає свою образність, своє переносне значення і починає сприйматися буквально: «Сміх Варвари ріже вухо панів» («фальшиво, неприємно звучати» сприймається буквально – «відрізати вуха»).

Не слід перевантажувати свою мову фразеологізмами, бо це робить її надто «кучерявою»: «Бачу своїми невсипущими очима непорядок. Як можуть роками бухгалтери сидіти сидьма на одному місці і не тягти все, що погано лежить? Їм же вірити не можна ні на шеляг! Розігнати! І почалося. Женуть, аж пил стовпом стоїть…» (з газети).

Не всі фразеологізми прикрашають мову і збагачують її.

У діловому спілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів’я, приказки вживаються здебільшого в усному мовленні. В окремих випадках вони використовуються як розгорнені синоніми до відповідних слів. Але зловживання штампованими канцелярськими зворотами типу „загострити питання”, „на сьогоднішній день" тощо недоречне. У письмовому діловому мовленні, зокрема в офіційних документах, уживання фразеологізмів (ще й емоційно забарвлених) не допускається, а штампованих - не бажане.

Література:

Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови у двох частинах, видання друге, випр. – К.: Радянська школа, 1961,с. 19 – 88.

Паламар Л.М. Мова ділових паперів. – 3-тє вид., перероб. І допов. – К., 1998, с.

Зубков М.Г. Мова ділових паперів.-Х.: Майдан, 2002, с. 17-19, 33-34, с. 251-255 (передивитися, взяти до уваги)

Глущик С.В. Сучасні ділові папери.-К.: А.С.К., 2003, с. 45-49.

Мацько Л.І. Українська мова у двох частинах (посібник для вступників до вузів).-К.: Либідь, 1992, І частина, с. 9-10.