Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Штукатур_білети.docx
Скачиваний:
206
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
6.22 Mб
Скачать

2. Способи заповнення проміжків між корбкою та стіною.

Дверний отвір заповнюється коробкою з одним дверним полотном або двома. Найчастіше в коробці встановлюють дві палітурки. Коробка займає тільки частинe товщини стіни в отворі. Частини товщини стіни, що залишилися, з внутрішньою і зовнішньої сторони називають укосами. Коли дверний отвір заповнюється двома коробками, які ставлять усередині отвору на деякій відстані друг від друга, то простір між коробками називається заглушки|.

Після установки коробок між ними і стіною залишається зазор, який заповнюють паклею або закладають пінно-поліуретаном|. Паклю заздалегідь обробляють на пасмі і змочують в рідко розведеному |гіпсовому розчині. Вставлену в зазор паклю ущільнюють дерев'яною або металевою конопаткою, по якій завдають ударів кулачком або дерев'яним молотком-|киянкою|. Щоб бруски коробки при цьому не скривилися, перед обконопаченням зазорів між протилежними брусками коробок ставлять розпірки.

Зазори заповнюють паклею не до самого краю коробки, а залишають паз завглибшки 20...30 мм, який при обштукатурюванні укосів і заглушки| заповнюють розчином. Якщо зазори законопатити урівень з коробкою, то між нею і штукатуркою укосу або заглушки| утворюється тріщина. Схоплюючись, гіпсовий розчин розширюється і сильніше притискує паклю до коробці і стіні, ущільнюють заповнення зазору.

Якщо в заглушках| або укосах опиняться товсті намети| розчину, в шви кладки або коробку набивають цвяхи і обплітають цвяхи дротом. При обштукатурюванні в такі місця для економії розчину вставляють шматки шлаку цеглини, усохлий розчин.

Залежно від варіанту обробки будівлі дверні отвори бувають з наличниками, які витягають з того ж розчину, яким обштукатурюють стіни. Наличники роблять різної ширини. Вузькі гладкі наличники називають ремінцями або смужками.

3.Види маяків та їх влаштування.

Маяки - це смуги з розчину або дерев’яні чи металеві рейки (труби), розміщені на поверхні на відстані 1,2-1,5 м одна від одної. Щоб зробити маяк з розчину або гіпсу, прикладають рейку (1) перерізом 30×30 мм на марки (3) і притискують її спеціальним Г-подібними затискачами (рис. 16, д), або “приморожують” гіпсовим розчином. Під рейку накидають розчин і розрівнюють його вздовж неї (рис. 16, є). Коли розчин затужавіє, рейки знімають, цвяхи або інвентарні марки витягують, а отвори, що утворились у маяках, закидають розчином і остаточно затирають. Маяки з розчину можна зробити також способом натирання. Для цього між марками накидають смугу розчину завтовшки більшу за товщину марки. Після цього до марок притискують правило і натирають маяк розчином вздовж смуги.

Більш продуктивним є застосування інвентарних дерев’яних або металевих маяків (кутова сталь або дюраль розміром 25×25 або 30×30 мм), які закріплюють за допомогою маяко-утримувачів (рис. 16, д). У бетонну поверхню цвяхи не забиваються. Тому біля стелі влаштовують марку з розчину (1) (рис. 16, ж), висота якої відповідає товщині майбутньої ш тукатурки. До марки прикладаємо один кінець правила (2) з будівельним рівнем (3), а під другий кінець правила накидають розчин (4), на який натискають правило до тих пір, поки рівень покаже вертикальність.

Рис. 16. Влаштування марок і маяків: а - забитий цвях; б-ліпка; в -марка з розчину; г - інвентарна марка; д - затискач (маякоутримувач); 1 - штир; 2 - лапка-затискувач; 3 - правило; е - послідовність влаштування маяків з розчину. 1 - правило; 2 - простір між правилом і стіною; 3-4 - марки; 5 - затискач (рейкоутримувач); ж - влаштування маяків на бетонних поверхнях.

Білет № З

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]