Результативність кар'єри

характеризується

• величиною досягнутого успіху (висота займаного щабля),

• часом і силами, витраченими на його досягнення.

залежить від декількох груп факторів:

1) обумовлених рівнем індивідуально-ділового потенціалу працівника;

2) пов'язаних з адаптивним потенціалом працівника, умінням освоювати нові трудові ситуації на чергових щаблях кар'єри;

3) обумовлених дією соціальних "ліфтів" - соціальних інститутів, які сприяють прискореному просуванню між "поверхами" ділової кар'єри.

Очевидно, що керування кожною групою факторів у сукупності становить структуру самоврядування ділової кар'єри.

До переваг самоменеджменту Л. Зайверт відносить :

(Зайверт Л. Ваш час - у Ваших руках (Поради керівникам, як ефективно використовувати робочий час): Пер. з нім. - М.: Економіка, 1991. - С. 18-21).

Спеціальні навчальні курси самоменеджменту за методикою Л. Зайверта (див.: Будзан Б. Самоменеджмент: керування своїм часом: Курс для менеджерів // ОФІС. - 1998. - № 1-2).

1) виконання роботи з меншими витратами;

2) краща організація праці;

3) кращі результати праці;

4) менше поспіху й стресів;

5) більше задоволення від роботи;

6) більша мотивація праці;

7) підвищення кваліфікації;

8) менша завантаженість роботою;

9) менше помилок при виконанні своїх функцій;

10) досягнення професійних і життєвих цілей найкоротшим шляхом.

Головною перевагою Л. Зайверт вважає раціональне використання й заощадження самого дефіцитного й важливого особистого ресурсу - власного часу.

Проблеми кар'єри в концепції самоменеджменту не розглядаються, але практична корисність для здійснення ділової кар'єри полягає в наступному:

• дає цілісне уявлення про сутність самоменеджменту, починаючи від його визначення, через виділення функцій, цілей, техніки самоменеджменту, і вказуючи на переваги;

• націлює на індивідуальну управлінську діяльність у кожному з основних складових елементів менеджменту - постановці цілей, плануванні, прийнятті рішень, реалізації й організації, контролі у сполученні з інформацією й комунікацією в кожному з елементів, тобто опора на теорію класичного менеджменту, його "індивідуалізація";

• орієнтує на самооцінку потенціалу особистості у кожній з функцій, дозволяє порівняти результат з необхідною нормою, рекомендує, як практично поліпшити результат;

• пропонована логіка реалізації самоменеджменту розрахована на самонавчання раціональному використанню часу цілеспрямованій плановій, упевненій роботі зі зменшенням загрози стресів і щоденним досягненням успіху, еквівалентом якого може служити вивільнений особистий час.

Концепція й техніка менеджменту може бути використана для

• самооцінки своїх ділових якостей і їхнього саморозвитку як передумові досягнення успіху на кожному місці роботи,

• скорочення часу освоєння нової роботи (чергового щабля кар'єри).

Разом з тим ділова кар'єра - це специфічний об'єкт керування (і самоврядування). Тому універсальні методи й прийоми самоменеджменту не в змозі забезпечити її ефективність у цьому випадку, оскільки не опираються на знання сутності й соціальних механізмів ділової кар'єри.

Крім того, фактор часу не завжди придатний як інтегральний критерій успіху ділової кар'єри: як відомо, стрімка вертикальна кар'єра таїть у собі небезпеку зривів і падінь.

Проект “scope”