4. Страховий ринок як особлива сфера грошових відносин

Страховий ринок – це особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга – страховий захист, формується пропозиція і попит на неї. Об’єктивною основою розвитку страхового ринку є потреба забезпечення безперервності цього процесу, що виникає в процесі відтворення, що виражається в надані грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених несприятливих подій.

На страховому ринку відбувається формування та розподіл страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства.

Суб'єктами страхового ринку є страховики (страхові компанії), які надають страхові послуги, страхувальники (фізичні і юридичні особи і держава). Посередниками в проведенні страхування виступають страхові агенти і страхові брокери (брокерські фірми).

Страхові агенти це, як правило, фізичні особи, які укладають угоди страхування зі страхувальниками від імені страховика. Страховими агентами в деяких випадках можуть бути юридичні особи. Це транспортні підприємства, котрі здійснюють обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, нотаріальні контори, банки, які поряд із послугами з основної діяльності можуть укладати договори страхування. Взаємовідносини страхових агентів - юридичних осіб зі страховиками регулюються відповідними угодами.

Страхові брокери, також виконуючи функції укладання угод, діють від імені страхувальника, добираючи йому найвигідніші умови і надійні страхові компанії. Вони можуть надавати консультаційні послуги і страховикам. За свою роботу страховий брокер отримує винагороду у формі комісійних виплат.

Кожна категорія продавців страхових послуг може бути представлена різними формами власності: державної, акціонерної, кооперативної, приватної. Покупцями страхової послуги можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, якщо це не протирічить правилам і вимогам даного виду страхування.

7.5. Доходи та видатки страховика.

Метою комерційної діяльності страховика є отримання прибутку. Страхова діяльність здійснюється в процесі формування та використання страхового фонду і є фінансовою основою діяльності страховика. В процесі формування та розподілу страхового фонду формуються доходи, витрати та фінансові результати страхових операцій.

Доходи від страхових операцій являють собою надходження страхових платежів та внесків за різними видами страхування. Страхові платежі утворюють фонд поточних надходжень, які разом з доходами від нестрахової діяльності складають валовий дохід страховика. У складі доходів страхових операцій враховуються також надходження із запасних або резервних фондів, однак вони не є доходами у прямому розумінні цього слова. Дані надходження мають регулюючий характер і повинні виконуватись лише в тому випадку, коли для фінансування витрат не вистачає поточних надходжень страхових платежів.

Витрати страховика забезпечуються в процесі розподілу страхового фонду. Склад і структура витрат визначається двома взаємопов’язаними економічними процесами: погашення зобов’язань перед страхувальниками, фінансової діяльності страхових операцій.

За економічними ознаками витрати класифікують наступним чином:

• витрати на виплату страхових відшкодувань і страхових сум;

• відрахування в запасні фонди та резервні внески;

• відрахування на запобіжні заходи;

• витрати на ведення справи.

6. Фінансові результати страхових операцій, їх рентабельність.

Фінансовий результат страхових операцій – це вартісна оцінка підсумків господарської діяльності страхових організацій. Він визначається за кожним видом страхування, за кожним із самостійних страхових фондів (зокрема, якщо вони виділяються) та за страховими операціями в цілому. При підведенні підсумків господарської діяльності страхового органу фінансовий результат визначається за 1 рік, при оцінці еквівалентності відносин страховика та страхувальників за той період, який було прийнято за основу при розрахунку тарифу.

Фінансовий результат страхових операцій визначається шляхом співставлення доходів та витрат страхової організації. В тому випадку якщо доходи перевищують витрати організація має позитивне сальдо, якщо ж витрати більші, ніж доходи, тоді утворюється дефіцит, який покривається за рахунок раніше створених запасних фондів. Позитивний фінансовий результат може містити два елементи: прибуток страховика та приріст резервів внесків

Цей приріст має строго цільове призначення, проте в період зберігання на рахунках страхової організації може бути використаний як кредитні ресурси.

Прибуток від страхової операції являє собою різницю між ціною наданих страхових послуг та їх собівартістю. Прибуток визначається як за страховими операціями так і за кожним видом страхування. Відношення річної суми прибутку до річної суми платежів називається рентабельністю страхових операцій. Показник рентабельності визначається за кожним видом страхування і за страховими операціями в цілому.