Фінансова система україни охоплює такі ланки фінансових відносин:

• Державна бюджетна система

• Спеціальні позабюджетні фонди

• Державний кредит

• Страхування фінанси підприємств різних форм власності

Світові та регіональні фінансові системи складаються з двох рівнів:

• Національні фінансові системи країн світу

• Міжнародні фінансові,які відображаються у централізованих на світовому чи регіональному рівнях,фінансових ресурсах.

Тема 3. Фінансова політика і фінансовий механізм.

1. Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави.

Фінансова політика - сукупність заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання, які держава здійснює через фінансову систему з метою вирішення економічних,соціальних завдань.

Фінансова політика залежно від рівня економічної системи поділяється на:

• Фінансову політику держави;

• Фінансову політику підприємств;

В рамках фінансової політики держави виділяють:

• Податкову політику

• Бюджетну політику;

• Грошово-кредитну політику;

• Міжнародну фінансову політику;

• Митну і валютну політику;

Податкова політика –реалізує інтереси держави через вилучення частини ВВП на загально державні потреби,перерозподіляючи ці кошти через бюджет.

Бюджетна політика покликана:

• Визнаючи джерела формування доходів державного і місцевого бюджетів;

• Визнання пріоритетних напрямків видатків бюджету;

• Визнання допустимих меж розбалансованості бюджету;

• Визнання джерел фінансування державного бюджету дефіциту;

• Визнання принципів взаємовідносин між окремим манками бюджетної системи;

Типи податково-бюджетної політики:

• Дискреційна-коли державою вносяться зміни до податкової системи з метою впливу на ВВП,зайнятість та інфляцію.

• Недискреційна-базується на припущенні,що податкова система має властивість автоматично впливати на економічний розвиток.

Кредитно-грошова політика-це політика зі забезпечення стабільності грошового обігу через управління емісією,регулювання інформації і курсу національної грошової одиниці,забезпечення своєчасності розрахунків у національних господарств.

Міжнародна фінансова політика-забезпечує управління валютно-фінансову і кредитними відносинами у сфері міжнародних фінансів.

Митна і валютна політики-передбачає примноження золотовалютних резервів.

Фінансова стратегія - довготривалий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, який передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією.

Фінансова тактика спрямована на розв'язання завдань конкретного етапу розвитку суспільства за допомогою перегрупування фінансових ресурсів і зміни способів організації фінансових зв'язків.

Фінансовий механізм - сукупність форм, методів і важелів фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Складовими елементами фінансового механізму є фінансове планування й прогнозування, управління фінансами, фінансовий контроль, фінансове забезпечення, фінансове регулювання, фінансові норми, нормативи, ліміти, резерви, стимули й санкції, фінансове законодавство.

Фінансове планування - діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх корпоративних об'єднань, галузевих структур,територіально - адміністративних одиниць, країни в цілому.

Об'єктом фінансового планування є фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу ВВП, а результатом - різні види фінансових планів і прогнозів.

Фінансовий план - це план формування і використання фінансових ресурсів.

За чинною практикою всі фінансові плани поділяються на дві великі групи - зведені та індивідуальні.

Індивідуальні-фінансові плани окремих суб’єктів господарювання.

Зведені-це об’єднанні індивідуальні фінансові плани.

Основними фінансовими планами суб’єктів господарювання:

• Баланс

• Звіт про фінансові результати.

Платіжний календар - це оперативний фінансовий план. Головна мета його складання - спрогнозувати фінансовий стан підприємства на певну дату, на відміну від балансу доходів і видатків, який складається на певний період.

Кошториси доходів і видатків складають установи соціальної сфери, передусім бюджетні організації. Види кошторисів:

1) індивідуальні (єдиний кошторис доходів і видатків) – це фінансові плани окремих бюджетних установ;

2. загальні кошториси складаються за однотипними бюджетними установами, господарське обслуговування яких здійснюється централізовано, або за однотипними малими установами (клуби, бібліотеки тощо);

3. кошториси на проведення централізованих заходів (змагань, конкурсів, олімпіад);

4. зведені - це зведені воєдино індивідуальні кошториси однотипних установ і кошториси на проведення централізованих заходів.

Бюджети- фінансові плани на рівні держави або її окремих територіальних підрозділів.

Державний бюджет- основний фінансовий план держави.

В державному бюджеті затверджується:

• суми доходів Державного бюджету України;

• суми видатків Державного бюджету України;

• граничний розмір дефіциту Державного бюджету Укра­їни та джерела його покриття;

• суми дотацій і субвенцій місцевим бюджетам.

Фінансовий контроль-діяльність спрямована на перевірку правильності вартісного розподілу і перерозподілу ВВП,а також цільового використання коштів відповідних фондів.

Фінансова забезпечення-формування цільових грошових фондів у достатньому розмірі та їх ефективне використання.

Шляхи фінансового забезпечення:

• бюджетне фінансування

• самофінансування

• кредитування

Фінансове регулювання-метод фінансовго впливу пов'язаний з регулюванням економічних процесів.Основні елементи:оподаткування,міжбюджетні трансферти.

Фінансові стимули-заохочувальні фонди підприємств,бюджетне фінансування,фінансові пільги.

Фінансові важелі- конкретні форми розподілу і перерозподілу ВВП,встановлений порядок фінансування ,інвестування,кредитування.

Фінансові санкції-форма матеріальної відповідальності суб’єктів господарювання за виконання взятих зобов’язань.

Штраф-ступінь матеріального впливу на винних у порушені законодавства або угод,що накладаються у чіткій грошовій сумі.

Пеня-накладається при невчасному виконанні грошових забовязань і нараховується за кожен день протермінування,встановлюється у % від суми заборгованості.

Моделі фінансових відносин:

I. за послідовністю розподілу ВВП;

II. за рівнем державної централізації ВВП.

1. За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі:

   • ринкової економіки;

   • адміністративної економіки.

2. За рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансової моделі ринкової економіки умовно можна виділити три основні моделі:

   1. американська;

   2. західноєвропейська;

   3. скандинавська.

Американська модель, яка заснована на максимальному рівні самозабезпечення юридичних осіб, характеризується незначним рівнем бюджетної централізації = 25 – 30 %. Фінансове втручання в економіку зведене до мінімуму. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не в змозі обійтися без державної допомоги.

Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті = 35 – 45 %. За рахунок більш високого рівня централізації ВВП більш розгалуженою є і державна соціальна сфера, перш за все в галузі освіти. Суть моделі зводиться до паралельного функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері.

Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП – 50 –60 %. Відповідно вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою як в галузі освіти, так і охорони здоров’я. Вона створює клімат упевненості й соціальної врівноваженості. Однак така модель можлива тільки за умов високого рівня культури і свідомості народу, відповідного ставлення до праці й поваги до державного сектора.