1.6. Світові гроші

Розвиток міжнародних політичних та економічних відносин обумовлює функціонування грошей на світовому ринку. Світові гроші спочатку виступали у формі злитків благородних металів. Сучасний розвиток ринкових відносин призвів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунку: національні валюти економічно найсильніших країн світу; міжнародні грошові одиниці (євро), які використовують міжнародні валютно-фінансові організації.

Функції світових грошей подано на рисунку 1.

		Міжнародний платіжний засіб		У разі, коли обсяг платежів за кордон перевищує обсяг надходжень з-за кордону
Світові гроші		Міжнародний купівельний засіб		У разі коли виникає необхідність імпортувати повари з негайною оплатою їх золотом
		Загальне втілення суспільного багатства		Коли гроші виступають засобом перенесення багатства з однієї країни в іншу (надання позик, кредитів)

Рис.1. Функції світових грошей

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

2.1. Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати

В процесі розвитку економічної думки виникали такі напрями кількісної теорії грошей: металістична (ототожнення грошового обігу з товарним обміном і стверджування, що золото та срібло вже за своєю природою є грішми; гроші є простим елементом обміну, а резервній функції металевих грошей надає фундаментального значення), номіналістична (полягає в запереченні товарної природи грошей і визначенні їх як умовних знаків, що позбавлені внутрішньої вартості; гроші виникли як продукт погодженості між людьми з метою полегшення обміну або як наслідок законодавчих актів уряду, а вартість грошей не залежить від їх монетарного змісту і визначається лише найменуванням), кількісна (полягає у визначенні співвідношення між наявною грошовою масою та номінальною величиною ринку товарів та послуг).

Найбільш детально вихідні методологічні принципи кількісної теорії грошей були аргументовані відомим теоретиком 17 століття англійським Ученим Д. Юмом в трактаті «Про гроші» (1752). Ідеї Юма продовжували розвиватися представниками класичного (А. Сміт, Д.Рікардо) та неокласичного напрямків кількісної теорії (Дж. Берклі, Дж. Стюарт). Кількісна теорія дістала підтримку представників класичної буржуазної політичної економії, які виявили чітке розуміння походження грошей з товарів і підкреслили зв’язок теорії грошей з трудовою теорією вартості. У зв’язку з чим, А. Сміт називав гроші номінальною мірою вартості, а Рікардо запропонував створити грошову систему, яка б максимально відповідала розвитку економіки.