34.Небанківські кредитні установи і їх місце в кредитній системі.

Небанківські фінансово-кредитні установи (парабанки) — це різно­манітні установи, які акумулюють тимчасово вільні грошові кошти і розміщують їх у формі кредиту. За своїм загальним фу­нкціональним призначенням вони аналогічні банкам, але їх відміна від банків полягає як в особливостях руху тимчасово вільних коштів, так і у формах надання кредиту небанківськими фінансово-кредитними установами.

До системи парабанків належить ціла низка різно­манітних установ, серед яких інвестиційні фонди, довірчі товариства, пенсійні фон­ди, страхові компанії, ломбарди, кредитні спілки. На відміну від банків, вони спеціалізуються на одній або декількох операціях.

Функції парабанків:

-акумулюють ті кошти, які в процесі свого початкового руху не мають характеру капіталу;

-дають інвестору більше можливостей з точки зору отримання доходу на свій капітал;

-надають кредит у вигляді купівлі у позичальників їх цінних паперів;

35.Нбу і його взаємодія з комерційними банками.

36.Грошово-кредитна політика нбу в умовах становлення ринкової економіки.

37.Типи і види грошових реформ. Методи проведення грошових реформ.

Гр. реформи – повна чи часткова перебудова гр. с-ми, яку проводить держава з метою оздоровлення гр., чи поліпшення механізму регулювання гр. обороту стосовно нових соц-екон. умов, чи одне і друге водночас. Мета – стабілізація гр. обороту. За методом здійснення:1)шляхом реставрації – мета: збалансувати наявну грошову і товарну форму, супроводжується дефляцією(зменшення частки гр.. маси);2)введення паралельних валют. За глибиною реформаційних заходів: 1) структурна (повна) гр. реформа – перехід від біметалізму до золотого монометалізму, до паперово-гр. чи кредитн. обігу. Зміна в виді гр., в структурі економіки, держ. фінансів, банк. та валютн. системах (СРСР). 2) реформи часткового типу – зміни в гр. обороті, окремих елементів гр. с-ми, в масштабі цін, виду, номіналу, в емісії. Поділяються на формальні р-ми - зміна купюри на інший зразок, але масштаб цін не змінюється, та деномінаційні р-ми (зміна 100$ та 50 $) – збільшення гр. одиниці (масштаб цін). За хар-ром обміну старих гр. на нові: 1) неконфіскаційні р-ми – уцінка запасу гр., доходів, цін 2) конфіскаційні р-ми – встановлюються критерії обміну: скільки можна обміняти одному ек. суб’єкту, депозитні гр. на нові та їх норми. 3) нуліфікація – всі старі гр. недійсні і вилучаються з обігу. 4) обмін по курсу, який знецінюють старі. За порядком введення в обіг нових гр.: 1) одномоментні р-ми: обмін гр. за 7-15 днів. 2) реформи паралельного типу – ЦБ емітує нові гр. та в обороті є старі, існують одночасно і паралельно.

З8.Грошова реформа в Україні (02.09.2006 р.) і особливості її проведення.

Грошова реформа в Україні з 2 по 16 вересня 1996 р. Супроводжувалась деномінацією купона: 100тис. на 1укр карбованець. Упродовж цього періоду вільно використовувались як гривні, так і карбованці, які обмінювались 1:1. Це була найбільш ус­пішна з усіх грошових реформ, проведених до цього часу в країнах СНД. Найважливіша її особливість — це насамперед її неконфіскаційний характер. Досить високим був і рівень її техні­чної організації, реформа була прозорою. Неконфіскаційний характер реформи став основним чинником стримування різкого зростання цін. У період проведення реформи урядом був встановлений місячний мораторій на підвищення цін, який уже через півмісяця достроково було скасовано. Введено 10% маржу по валютним операціям банків. У першу річницю проведення реформи можна було виокремити позитивні результати —зниження рівня інфляції. У 1997 р. інфляція становила 10 %, що стало найнижчим її показником за весь попередній період. —стабільність курсу гривні стосовно долара, ні­мецької марки і російського рубля. Це дозволило вже в середині 1997 року ввести перший валютний коридор у межах 1,7—1,9 грн за долар США, а це означало введення конвертації гривні за по­точними платежами. —Зростання довіри до гривні, що зумовило збільшення внески населення в комерцій­ні банки. Це привело до нарощування кредитних ресурсів комер­ційних банків і дало змогу збільшити обсяги кредитування при одночасному зниженні середніх процентних ставок за банківсь­ким кредитом.—Валові резерви Національного банку України зросли.—Відбулися позитивні зрушення на валютному ринку, збільшення обсягів продажу валюти.—Збільшились видані комерційними банками кре­дити.Наслідки успішно здійсненої рефо­рми такі:—в Україні була введена власна національна валюта;—курс гривні став стабільним і в наступні роки, він хоч і ко­ливався залежно від дії багатьох чинників, але ці коливання вже не були руйнівними для нашої економіки;—гривня стала привабливою для громадян і господарюючих суб'єктів, а це, у свою чергу, сприяло нагромадженню, зменшен­ню бартеризації економіки, пом'якшенню проблеми неплатежів, послабленню рівня доларизації економічних відносин, розши­ренню довгострокового кредитування, припливу іноземних інве­стицій тощо;—уведення нової валюти супроводжувалось деномінацією, а це призвело до різкого скорочення в обігу кількості банкнот, зна­чно зменшило витрати і поліпшило бухгалтерський облік, роботу суб'єктів господарювання й усіх тих, хто так чи інакше пов'я­заний з організацією руху грошей.

З9.Міжнародний валютний фонд. Історія його виникнення, сучасні функції. 40.Світовий банк, історія його виникнення та функції. ЕБРР, його створення та функції.