Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті з теми: “пухлини органів сечостатевої системи”.

Після вступного слова викладача перевіряється почтаковий рівень знань-умінь, а потім розглядаються основні питання теми заняття. Під керівництвом викладача кожний студент оглядає пацієнта, згідно з темою заняття, при необхідності у перев’язочній та ендоскопічній, бере участь у додаткових методах обстеження. Потім студент одержує контрольні задачі та, згідно з діагностичним алгоритмом, повинен поставити попередній діагноз.

Після виконання завдання проводиться анализ самостійної роботи кожного студента, у якому беруть участь як студенти, так і викладач.

У кінці заняття проводиться тестовий контроль, аналізуються помилки та сумуються результати роботи.

Методичні вказівки до проведення практичного заняття на тему: “гостра ниркова недостатність”

Актуальність теми.

Гостра ниркова недостатність (ГНН) – раптове зниження функції нирок. ГНН різного ступеню тяжкості зустрічається у 5% госпіталізованих пацієнтів і у 20%, які знаходяться в реанімаційних відділеннях. Цей патологічний стан може привести до летальності в тих випадках, коли він поєднується з іншими хворобами, що загрожують життю. У зв'язку з поліетіологічністю ГНН, найважливішим у кожному окремому випадку є встановлення причини її виникнення, щоб впливати безпосередньо на пускові механізми захворювання. Часто встановлення етіологічних факторів, що стали причиною розвитку ГНН, складає певні труднощі для широкого кола клініцистів (терапевтів, хірургів, урологів, нефрологів, реаніматологів та інших), що приводить до неправильної лікувальної терапії. Вище викладені факти визначають актуальність проблеми, що вивчається. Глибоке вивчення даної теми є досить важливим, як для урологів, так і для лікарів інших спеціальностей.

Ціль загальна: Вміти поставити попередній діагноз і визначити тактику ведення хворого.

Конкретні цілі:

Вихідний рівень знань – умінь: Уміти:

1.Вибрати з анамнезу дані, які відображають можливі причини розвитку ГНН, вміти виділити основні симптоми, що характерні для даної патології. 2.Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку. 3.Виявити найінформативніші ознаки ГНН під час об'єктивного обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускульта­ція) і лабораторно-інструментального дослідження (аналіз сечі, крові, сонографічне, рентгенологічне). 4.Встановити попередній діагноз ГНН. 5.Обґрунтувати тактику ведення хворого на ГНН.

1.Збирати та оцінювати скарги та анамнез захворювання (Кафедра пропедевтичної терапії). 2.Визначати необхідний об'єм і послідовність виконання діагностичних, лабораторних (кафедра пропедевтичної та факультетської терапії), бактеріологічних (кафедра мікробіології), рентгенологічних (кафедра променевої діагностики) методів дослідження та оцінювати їх результати. 3.Розпізнавати морфологічний субстрат ГНН (кафедра патологічної анатомії). 4.Використовувати препарати етіологічної, патогенетичної і симптоматичної терапії на основі правильної інтерпретації патофізіологічних особливостей прогресування ГНН (кафедра патологічної фізіології), медикаментоз зної терапії (кафедра фармаколо­гії) фізіології та лікувальної терапії (кафедра фізіотерапії і ЛФК).