5.4 Побудова або реконструкція висотної мережі

5.4.1 Висотною основою об’єкту, відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів, є нівелірні мережі ІІ, ІІІ, ІV класів.

5.4.2 Висоти пунктів МГМ повинні бути визначені у загальній, прийнятій для об’єкту нормальній системі висот.

5.4.3 Вибір класів (стадій побудови) нівелірної мережі повинен базуватись на врахуванні площі об’єкта та вимог щодо забезпечення виконання топографо-геодезичних, картографічних та інженерно-геодезичних робіт.

5.4.4 Вихідними пунктами для побудови нівелірних мереж об’єкту повинні бути не менше ніж два репери нівелювання І або ІІ класів. Вибір вихідних реперів нівелювання та системи висот об’єкту повинен виконуватись у встановленому порядку, відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів. Для визначення нормальних висот геодезичних пунктів та нівелірних реперів дозволяється використання GPS– нівелювання.

5.4.5 Для безпосереднього визначення нормальних висот за результатами GPS– нівелювання виконується уточнення моделі квазігеоїда для території об’єкту.

5.4.6 GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з врахуванням висот квазігеоїда, що повинно забезпечити середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше ніж 0.05 метра. Основні вимоги щодо тривалості Супутникових геодезичних спостережень при GPS-нівелюванні наведені у Таблиці 4.

Таблиця 4

Відстань прив'язки, км	Найменша тривалість одного сеансу, год.
1-5	2-3
5-10	3-4
Більше 10	4-6

5.4.7 Для уточнення моделі квазігеоїда на об’єкт необхідно визначити координати вихідних реперів нівелювання І, ІІ ,ІІІ класів. Координати визначаються із супутникових геодезичних спостереженнь за програмою для пунктів ДГМ 2 класу. Тривалість сеансів спостережень в залежності від відстані прив’язки нівелірних знаків до вихідних пунктів УПН ГНСС або ДГМ 1 класу.

5.4.8 При неможливості встановити приймач безпосередньо над нівелірним знаком, супутникові геодезичні спостереження виконуються на тимчасовому центрі, що розташовують на відстані 20-50 м від нівелірного знаку. Передача висоти із репера на тимчасовий центр здійснюється нівеліром, однією станцією із похибкою не більше ніж 3 мм.

5.4.9 В гірській або важкодоступній місцевості нормальні висоти пунктів МГМ можуть визначатись геодезичним або GPS – нівелюванням. Середня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0.10 м.

6 Етапи створення та реконструкції мгм

6.1 Основними етапами створення та реконструкції МГМ є:

• попереднє встановлення обсягів схоронності геодезичних пунктів та нівелірних знаків (реперів) за матеріалами топографо-геодезичних робіт минулих років та вибіркового польового обстеження пунктів і реперів;

• встановлення реальної точності існуючої МГМ за матеріалами топографо-геодезичних робіт, виконаних в минулі роки та (або) за результатами польових контрольних вимірювань;

• встановлення можливості використання існуючих геодезичних пунктів і нівелірних знаків в новій роботі;

• складання Технічного проекту робіт (збір та аналіз геодезичної вивченості, вибір та обґрунтування схеми побудови мережі, попередній розрахунок точності мережі, визначення обсягів робіт, технологія геодезичних вимірів, математичне опрацювання, каталогізація пунктів та розробка банку геодезичних пунктів, календарний план виконання робіт, розрахунок кошторисної вартості виконання робіт);

• обстеження та відновлення геодезичних пунктів (ДГМ та МГМ) і нівелірних знаків (реперів);

• рекогносцировка геодезичних пунктів (ДГМ та МГМ) і нівелірних знаків:

• розробка робочого проекту на виконання робіт;

• закладка нових центрів;

• виконання супутникових геодезичних спостережень, а у разі необхідності, лінійно-кутових вимірювань на пунктах ДГМ об’єкту;

• виконання супутникових геодезичних спостережень на пунктах МГМ об’єкту;

• виконання лінійно-кутових вимірювань на пунктах МГМ об’єкту;

• створення висотної основи об’єкту методами геометричного, тригонометричного, GPS-нівелювання;

• технічне нівелювання та нівелювання IV класів по пунктах МГМ;

• опрацювання матеріалів супутникових спостережень на пунктах ДГМ та МГМ;

• опрацювання матеріалів лінійно-кутових вимірювань на пунктах МГМ;

• моделювання параметрів переходу від УСК-2000 до нової МСК та системи висот об’єкту;

• моделювання квазігеоїда та оцінка точності побудованої моделі;

• сумісне вирівнювання супутникових спостережень та лінійно-кутових вимірів на пунктах ДГМ та МГМ;

• складання каталогів координат та висот пунктів МГМ.