1 Динаміка змін екологічної ситуації в регіоні розташування підприємства

1.1 Природно-кліматична і фізико-географічна характеристика

Приналежність Донецького регіону до західної частини континентальної степової області робить його клімат помірковано континентальним. Зима в регіоні порівняно холодна і малосніжна, літо звичайне жарке і посушливе.

Річна кількість опадів складає від 400 мм у рік на Азовському узбережжі до 500 мм у рік на Донецьком Кряжі. Ця кількість опадів невелика, якщо врахувати, що весна, кінець літа й осінь, як правило, посушливі, а дощі носять короткочасний зливовий характер. Середнє значення відносної вологості складає 71 %. Тривалість безморозного періоду – (150 – 170) днів у північній частині Донбасу і до 200 днів у південній. Середньорічні температури по регіону міняються не дуже істотно. Середня температура повітря в січні - від 4 ⁰С на узбережжі Азовського моря до 8 ⁰С у районі Дебальцеве; у липні - від 20 ⁰С на північному - сході до 23⁰С на півдні області. Середньорічна температура повітря в Донецькій області за 7 років знизилася на 1,3 ^оС.

У холодний час року переважають східні, південно-східні і північно-східні вітри, що формуються під дією азіатських антициклонів. У зимку вони обумовлюють морози і завірюху, навесні сильно висушують ґрунт і викликають курні бурі. Улітку переважають західні і північно-західні вітри, що нерідко приводять до посух. Середня швидкість вітру за останні 7 років знизилася з 4,3 м/с у 2003 році до 4 м/с у 2008 році [1].

Серед несприятливих кліматичних явищ варто виділити зимові відлиги, ожеледі, промерзання ґрунту, весняні заморозки, сухі східні вітри, град і тумани.

Рельєф Донецької області горбкувато-рівнинний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. Північна й центральна частина області це Донецький кряж, південна Приазовська височина. У ландшафтній структурі території області переважають степові височини й схили, степові рівнинні комплекси терас, а також горбкуватої, піщаної й лісової рівнини, річкові долини й балкова мережа. Типові ландшафти області - сильно розчленовані балками рівнини й височини, що переходять у заплавні ландшафти річкових долин, а також лиманні рівнини на морському узбережжі.

1.2 Екологічна оцінка стану водних ресурсів. Гідрологічні характеристики

У місті Донецьку стан водних ресурсів незадовільний, це зв’язано з тим, що місто продуктивне і має багато підприємств, які споживають воду. Цим самим ці підприємства під час свого виробництва скидають у водойми забруднюючу воду.

В Донецьку налічується 147 крупних водоспоживачів. Загальне використання питної і технічної води по місту складає 164,182 млн. м³. На господарське - питне споживання використовується 108,232 млн. м³ води, на виробничі потреби - 34,935 млн. м³. У системах оборотного і повторного використовування знаходиться 328,844 млн. м³, що дозволяє економити 68 % усієї споживаної свіжої води.

Скидання стічних вод по місту Донецьку складає 156,936 млн. м³/рік від 34-х промислових підприємств. Нормативно очищені стоки складають 101,725 млн. м³ від 3-х підприємств міста. Скидання неочищених і недостатньо-очищених (НДО) здійснюється від 32 підприємств у кількості 55,078 млн. м³. Великий вплив на стан річок міста надають як міські ливньостоки, так і ливньостоки промпідприємств.

У місті Донецьк спостереження проводить комплексна лабораторія спостережень центру з гідрометеорології в 2-х створах:

1) р. Кальміус - м. Донецьк - 2 км вище міста;

2) р. Кальміус - м. Донецьк - 3,5 км нижче міста.

Зараз у р. Кальміус, нижче м. Донецька якість води залишилася на такому ж рівні, тільки кількість азоту нітратного збільшилась. У таблиці 1.1 наведено якісний стан річки Кальміус за останні роки.

Таблиця 1.1 – Якісний стан річки Кальміус за 2008 та 2009 роки

Показники якості води	ГДК, мг/дм3	Концентрація інгредієнтів, мг/дм3
		2008		2009
		2 км вище за місто	3,5 км нижче за місто	2 км вище за місто	3,5 км нижче за місто
Кисень розчинений	6,00	9,20	8,26	8,92	7,39
БПК5	3,00	2,83	3,53	3,14	4,87
Речовини зважені	20,00	24,90	30,20	21,10	39,60
Сульфати	100,00	560,00	686,00	373,00	537,00
Хлориди	300,00	247,00	202,00	239,00	207,00
Загальна мінералізація	1000,00	1700,00	1760,00	1370,00	1550,00
Азот нітритний	0,20	0,05	0,132	0,039	0,172
Азот амонійний	0,39	0,42	0,65	0,35	0,66
Нафтопродукти	0,05	0,12	0,25	0,07	0,19
Феноли	0,001	0,001	0,002	0,00	0,00
СПАВ	0,10	0,00	0,010	0,00	0,01
ХПК	15,00	15,30	30,40	20,40	30,70

Основними джерелами забруднення річки Кальміус залишаються підприємства металургійної, вугільної промисловості, енергетики, комунального господарства. Варто враховувати, що маловодна Донецька область дає чверть усіх забруднених стоків України.

Сьогодні у першу чергу потрібне здійснення заходів, які не потребують значних капітальних витрат, але можуть дати позитивний результат:

- підвищення культури виробництва;

- розробка та виконання технологічних норм водоспоживання та водовідведення;

- підтримка в належному технічному стані діючих водоохоронних споруд;

- виконання вимог водного законодавства щодо режиму використання прибережних захисних смуг та ін.

На другому етапі необхідно вирішити завдання:

- значного зниження антропогенного навантаження на водні об’єкти;

- досягнення екологічно безпечного використання водних об’єктів;

- організації найбільш раціональної й ефективної структури управління та економічного механізму охорони і використання водних ресурсів.

1.3 Екологічна оцінка стану ґрунтів

Характерною рисою геологічної будови є наявність потужних відкладень кам'яновугільної системи в центральній і східній частинах області й вихід на поверхню інтрузивних утворень кристалічного щита в південних і західних районах. Кам'яновугільні породи повсюди залягають зазвичай близько до денної поверхні. У літологічному відношенні вони представлені аргілітами, алевролітами, пісчаниками з підпорядкованими до їх потужності прослоями вапняка і пластами кам’яного вугілля середньої степені метаморфізма.

Еколого - геохімічними дослідженнями земель Донецька встановлено 209 джерел хімічного забруднення земель міста на площі 50,7 км² (15,3 %).

Території житлових і промислових масивів Донецька, а також примикаючі до них сільгоспугіддя характеризуються високим ступенем забруднення ґрунтів шкідливими речовинами. Однієї з основних причин деградації агроландшафтів області, є високе освоєння й розораність території. У середньому по Україні розораність території становить 59,6 %, а по Донецькій області цей показник рівняється 63,6 %.

Для ґрунтів міст регіону характерне: коміркове забруднення важкими металами й нафтопродуктами, порушення кислотно-лужного балансу й фізико-механічних властивостей (знижена вологоємність, підвищена ущільненість ґрунту, кам’янистість), наявність включень будівельного й побутового сміття, низький вміст у ґрунтах живильних елементів, що пов'язаний з інтенсивним техногенним навантаженням. Все це веде до погіршення санітарно-гігієнічних, екологічних і біосферних функцій міських ландшафтів.

Найбільш високий рівень забруднення ґрунтів пестицидами відзначений у містах Артемівськ, Харцизьк, Макіївка, Горлівка й Дружківка, а також у Мар’їнському і Ясинуватському районах. У забруднених ґрунтах знайдено 26 хімічних елементів (ртуть, свинець, цинк, германій, молібден, миш'як), а також нітрати, нітрит, хлориди. До забруднених віднесені території, схильні до дії металургійного, коксохімічного, хімічного виробництва, а також порідних і шлакових відвалів. У таблиці 1.2 наведено динаміку земельного фонду міста Донецьк за основними показниками.

Таблиця 1.2 – Динаміка змін земельного фонду міста Донецьк

Види земель та угідь	2009 рік		2010 рік
	Всього, тис. га	% до загальної площі території	Всього, тис. га	% до загальної площі території
1	2	3	4	5
Сільськогосподарські угіддя, у тому числі:	23,70	41,50	23,70	41,50
- рілля	15,70	27,50	15,70	27,50
- багаторічні насадження	5,60	9,80	5,60	9,80
- сіножаті і пасовища	2,20	3,90	2,30	4,00

Продовження таблиці 1.2

1	2	3	4	5
Ліси і інші лісовкриті площі, з них:	5,60	9,80	5,60	9,80
- вкритих лісовою рослинністю	5,50	9,60	5,50	9,60
Забудовані землі, з них під:	23,80	41,70	23,80	41,70
- житловою забудовою	4,00	7,00	4,00	7,00
Промисловими об`єктами	7,70	13,50	7,70	13,50
- громадською забудовою	1,20	2,10	1,20	2,10
-вулицями, площами, набережними	5,30	9,30	5,30	9,30
-об`єктами транспорту	1,70	3,00	1,80	3,20
Відкриті заболочені землі	0,20	0,35	0,20	0,35

Площі порушених земель 0,9 тис. га. Значна частина цих земель – 714 га (79 %) знаходиться під порідними відвалами, у тому числі під діючими – 522 га. У 2009 році робота по рекультивації порушених земель не проводилася.

У межах Донецька залягають, в основному, чорноземи звичайні – 10,9 тис. га. Солончакові ґрунти займають 1,9 тис. га, схильні до водної ерозії – 13,3 тис. га, у тому числі рілля – 12,2 тис. га. Більше 300 га деградованих орних земель передбачається перевести в лісонасадження й інші угіддя в міру проведення робіт по забудівлі або залісенню.

З метою забезпечення охорони і раціонального використання природних ресурсів області, необхідно здійснити рішучі заходи з виконання робіт, що значно впливають на збереження та підвищення родючості ґрунтів, запобігання їх забрудненню і псуванню: (рекультивація порушених та відпрацьованих земель, відновлення родючості ґрунтів; впровадження у виробництво проектів контурно - меліоративної системи землеробства з метою запобігання негативного впливу водної та вітрової ерозії на родючість ґрунтів; виведення деградованих земель з подальшою їх консервацією; впровадження лабораторного контролю за забрудненням ґрунтів внаслідок виробничої діяльності промислових та сільськогосподарських підприємств).

1.4 Стан атмосферного повітря

Забруднення атмосферного повітря є однією із самих серйозних екологічних проблем багатьох промислових міст. Вплив забруднення повітря на здоров'я людини виявляється через скорочення середньої тривалості життя, збільшення кількості передчасних смертей, ріст захворюваності і негативний вплив на розвиток дітей. Держуправлінням при видачі дозволів на викиди шкідливих речовин, їхня кількість стабілізувалися на рівні 1893,7 тис. тонн у рік. Причому викиди від стаціонарних джерел постійно знижуються, а підтримка рівня загальних викидів здійснюється за рахунок росту кількості шкідливих речовин, які викидаються пересувними джерелами. По даним Державного комітету статистики України на частку Донецької області доводиться 34 % загальної кількості викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел у країні. Це кількість викидів забезпечується більш ніж 1200 підприємствами різних галузей промисловості. Основними забруднювачами атмосфери в Донецькій області, які забезпечують 91 % валових викидів шкідливих речовин, є 7 коксохімічних підприємств, 5 теплових електростанцій, 6 металургійних заводів, 120 шахт і гірничодобувних підприємств. Хоча останнім часом у місті спостерігається тенденція зниження валових викидів шкідливих речовин, однак рівень забруднення атмосферного повітря залишається ще порівняно високим. Згідно статистичним даним існуюча кількість викидів шкідливих речовин забезпечується 170 підприємствами, однак основна частка викидів (92 – 94 %) приходиться на АП "Шахта імені Засядько", 11 шахт Донецької вугільної енергетичної компанії, ЗАТ «Донецьксталь - МЗ» и ВАТ «Донецьккокс» [4]. Аналіз приведених даних показує, що за останні 10 років загальні валові викиди шкідливих речовин зменшилися на 15 %. При цьому викиди від промислових підприємств знизилися на 32 %, а викиди транспорту зросли на 76 %. Динаміка валових викидів Донецької області по рокам наведена у таблиці 1.3. Аналіз складу викидів в атмосферу свідчить, що в 2008 році в порівнянні з 2000 роком знизилися викиди оксиду вуглецю (на 12 %), діоксиду сірки (на 44 %) і пилу (на 37 %), однак при цьому зросли викиди з'єднань азоту (на 48 %).

Таблиця 1.3 – Динаміка валових викидів Донецької області по рокам, тис. т

Викиди речовин	Показники по рокам
	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Усього викинуто забруднюючих речовин	1791,8	1835,4	1862,9	1864,7	1896,0	1921,0
Викиди речовин від стаціонарних джерел забруднення	1576,8	1598,3	1638,1	1629,2	1660,0	1533,0
Викиди речовин від автотранспорту	215,0	237,1	224,8	235,5	236,0	238,0

У місті спостерігається тенденція різкого зменшення викидів метану, що вказує на зниження інтенсивності роботи шахт. Однак, зросли викиди шкідливих речовин на джерелах, зв'язаних з металургійним виробництвом і спалюванням палива.

За даними Міністерства охорони навколишнього природного середовища з 53 міст, у яких проводяться спостереження за станом атмосферного повітря на стаціонарних посадах, м. Донецьк входить у число 10 самих забруднених міст України. По валових викидах шкідливих речовин Донецьк займає третє місце після Кривого Рогу і Маріуполя.

У Донецькій області минулого року на одного жителя припало понад 390 кг викидів шкідливих речовин. Про це повідомили у Головному управлінні статистики Донецької області.

В цілому за 2009 рік шкідливі викиди стаціонарними і пересувними джерелами в Донецькій області становили 1,8 млн. тонн. Разом з тим, за рахунок скорочення промислового виробництва викиди забруднюючих атмосферу речовин від стаціонарних джерел за 2008 рік зменшилися на 120 тис. тонн, або на 7,3 %, і становили 1533 тис. тонн.

Статистики зазначили, що понад 90 % обласного обсягу шкідливих викидів стаціонарними джерелами утворюється на підприємствах металургійного комплексу, електроенергетики і вугільної промисловості. В результаті повітряний басейн зазнає значних навантажень, перш за все, в тих містах і районах, де розташовані ці підприємства: у Маріуполі, на який припадає 23 % обласних викидів, у Мар’їнському районі – 11 %, в Донецьку, Дебальцеве, Єнакієве, Макіївці, Харцизьку і Старобішивському районі - від 5 до 7 %.

Внаслідок надзвичайно високої концентрації в Донецькій області промислового виробництва і транспорту на регіон припадає більше чверті всіх викидів шкідливих речовин в атмосферу в цілому по Україні.

На території Донецької області накопичилося 6,5 млн. тонн небезпечних відходів виробництва, що становить майже по півтори тонни на кожного жителя. На початок 2009 року на території Донецького регіону було накопичено 6,5 млн. тонн відходів I - III класів небезпеки.

Надзвичайно небезпечних, високонебезпечних і помірно небезпечних відходів виробництва на кожного жителя регіону, включаючи дітей, припадає майже по 1,5 тонни, констатували в облуправлінні. У масштабах України в Донецькій області внаслідок надзвичайно високої концентрації промислового виробництва знаходиться майже третина небезпечних відходів виробництва країни. У вересні минулого року Центральна геофізична лабораторія МНС встановила найкритичніший стан атмосфери на сході країни. Макіївка, Дніпродзержинськ, Одеса, Донецьк і Горлівка - найбрудніші міста України. За інформацією МНС, повітря в цих населених пунктах містить найбільшу кількість шкідливих речовин. Жителі промислових центрів дихають не тільки пилом, але і важкими металами, фенолом, фтористим воднем, бензапіреном, діоксидом азоту і іншими сполуками.

Таким чином, аналіз даних по вмісту в атмосферному повітрі міста забруднюючих речовин у період з 2000 по 2008 роки і вивчення тенденцій у розвитку забруднення атмосфери показують, що в цілому екологічна ситуація не поліпшується. У 2008 році вона навіть різко погіршилася. По найбільш небезпечних інгредієнтах: діоксиду азоту, пилу, бенз(а)пірену і формальдегіду рівень забруднення атмосфери залишається високим.

1.5 Екологічна оцінка стану рослинних ресурсів Донецька та області

Місто Донецьк має різноманітні рослинні ресурси з 57,1 тис. га земель 18,4 тис. га займають зелені насадження (32,2 %), у тому числі загального користування – 2075,6 га (в 2009 р. – 2072,6 га). Землі покриті лісом (Держлісфонд) займають площу 5652 га (9,8 %), тобто лісистість міста складає 9,8 %.

Орієнтовна лісистість, яка рекомендується і застосовується, для степової природно - кліматичної зони мінімальна, що приймається 7 – 8 %. Оптимальна складає 15 %. Більше 80 % лісових насаджень Донецька знаходяться в межах міста, інші в приміській зеленій зоні. Лісові насадження, в основному, штучного походження. Зважаючи на значну розораність території, природна рослинність збереглася невеликими ділянками по балках, річкових долинах.

Одним з чинників шкідливого антропогенного впливу на стан лісонасаджень в межі міста є відсутність організованих місць складування господарсько - побутових відходів (особливо в районах приватного сектора, що примикають до шахтних селищ). Слідством цього є розміщення ТПВ в лісопосадках, по балках.

Загальна площа зелених насаджень міста – 18417,7 га, в тому числі:

а) насадження загального користування – 2075,6 га: парки – 78,0 га; сквери – 962,4 га; набережні і бульвари – 443,6 га; сади – 410,8 га.

б) насадження обмеженого користування – 7670,7 га: на території житлових районів і мікрорайонів – 5818,6 га; на території промпідприємств – 1849,1 га.

в) насадження спецпризначення – 3496,4 га: уздовж вулиць, магістралей – 2186,3 га.

Догляд за зеленими насадженнями проведений на площі 824,5 га (таблиця 1.4).

Таблиця 1.4 - Озеленення міської території, га

Заходи	Роки
	2006	2007	2008
Створено нових зелених насаджень	1,2	-	-
Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень	12,6	11,5	11,5
Проведено догляд за насадженнями	824,0	824,0	824,5

Компенсаційні посадки виконані на 42 об'єктах, кількість дерев, дозволених до зносу – 1147 шт., кількість висаджених дерев – 2529 шт. Роботи по реконструкції озеленення деяких об'єктів (бульвар Пушкіна, Ленінський проспект) продовжуються і зараз.

1.6 Екологічна оцінка стану тваринних ресурсів Донецька та області

Основним користувачем мисливських угідь є Моспінське мисливсько-риболовецьке господарство «Мисливець – риболов», за ним закріплено 9,1 тис. га в тимчасовому користуванні, строком до 2016 року із земель колишнього КСП «Будьонівський» - 7313 га; Донецький Держлісгосп – 1000 га; ПТФ «Пролетарська» - 550 га; ПТФ «Моспінська» - 250 га.

Чисельність мисливців – 130 чоловік, у тому числі 1 штатний єгер, є 1 єгерський обхід. Ведеться робота по поліпшенню відтворювання, збереження диких тварин і птахів шляхом нормованого відстрілу, забезпечення поголів'я кормами, створення підкормових майданчиків, солонців. В зимовий період проводиться підгодівля диких тварин і птахів. Умови середовища диких тварин екстремальні. Останніми роками намітилася тенденція скорочення площ незаселеного мисливських тварин у зв'язку з будівництвом дачних ділянок, розвитком садоводчих і городницьких товариств і т.п.

Браконьєрами на шляхах міграції тварин виставляються петлі. Членами Моспінського УООР тільки в 2008 р. знято 120 петель. Проводяться оперативні рейди по боротьбі з браконьєрами.

Найкрупніші водоймища Донецька, перспективні для рибогосподарської діяльності: (Кальміуське водосховище, S – 0,65 км²; донецьке море, S – 1,47 км²;

ставки с. Кірша, романів ставок, S – 83 га, знаходиться на території ТОВ «Приміське», той, що був КСП «Широкий»; водоймище поблизу КСП «Тепличне», S – 8,7 га; водоймище «Молодіжний», S – 27 га; ставок 33, S – 27 га в Пролетарському районі [ 6 ].

1.7 Радіаційна обстановка в регіоні

Територія Донецької області характеризується дещо підвищеним радіаційним фоном. Існує декілька причин появи радіаційного фону:

- природна радіоактивність матеріалів, що знаходяться в поверхневому шарі осадочних порід земної кори (моноцитові піски на узбережжі Азовського моря, граніт і інші мінерали);

- газоподібний родон, що поступає з надр земної кори по розломах в корі, або родон штучного походження;

- природна радіоактивність викопних, здобутих з надр земної кори і відсипаних на поверхні землі (вугільна порода в териконах; відходи здобичі залізняку і відходи чорної металургії - доменні і мартенівські шлаки);

- штучна радіоактивність, як результат аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року;

- штучна радіоактивність, як результат атомних вибухів (експериментальний хитний атомний вибух на шахті «Юнком» в м. Єнакієво 6 вересня 1979 року);

- штучна радіоактивність в результаті порушення правил поводження з джерелами іонізуючого випромінювання (рентгенівські апарати радіоізотопні датчики, сховища радіоактивних відходів);

- штучна радіоактивність, створена радіаційно забрудненими вантажами, що перевозяться залізничним і автотранспортом.

В результаті аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивні осідання є також і на території Донецької області. Радіаційний моніторинг виявив, що на території області є 13 тисяч радіоактивних плям діаметром від 20 см до 1 км і загальною площею близько 500 км². Радіоактивному забрудненню піддалися окремі території міст таких як: Макіївка, Харцизськ, Сніжне, Дебальцево, Єнакієво. Експериментальний малопотужний вибух на глибині 903 м в шахті «Юнком» в м. Єнакієво проводився з метою струсу вугільних пластів і виділення з них метану. Після вибуху на глибині утворилося склоподібне тіло діаметром 14 м, омиване шахтними водами. Радіоактивні гази у момент вибуху на поверхню не виходили. Вивчення радіаційних наслідків вибуху в період з 1979 року по 1992 рік не виявило негативних наслідків на поверхні і на глибині шахти.