8 Оцінка екологічної припустимості

ЗАПРОПОНОВАНИХ РІШЕНЬ

Згідно Закону України «Про екологічну експертизу» прийнятого 9 лютого 1995 року, висновки державної екологічної експертизи за статтею 39 розділу шостого Закону "Про екологічну експертизу", повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішення по об'єкту екологічної експертизи з урахуванням соціально-економічних наслідків. Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування проектів, програм або діяльності. Реалізація проектів або програм без позитивного висновку державної екологічної експертизи заборонена. Негативний висновок державної екологічної експертизи зобов'язує заказника забезпечити доопрацювання цих матеріалів у відповідності до вимог висновку державної екологічної експертизи, а також забезпечити своєчасну передачу доопрацьованих матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу до початку реалізації проектних рішень.

Висновок екологічної експертизи за статтею 43 Закону “Про екологічну експертизу” повинен складатися з наступних частин: протокольної, констатуючої, заключної.

Протокольна частина містить наступну інформацію: данні про орган, який проводить екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об'єкту екологічної експертизи, якісні та кількісні показники об'єкту, інформація про виконавців експертизи та замовника, про орган, який приймає рішення подальшої реалізації об'єкту екологічної експертизи

В констатуючий частині повинна бути викладена коротко інформація про вил діяльності, що планується або здійснюється, її вплив на стан навколишнього середовища, ступінь екологічного ризику заходів, які спрямовані на нейтралізацію цього впливу, про забезпечення вимог екологічної безпеки та раціонального використання, відновлення природних ресурсів.

Заключна частина містить загальну підсумкову оцінку об'єкту екологічної експертизи, зауваження та пропозиції по удосконаленню діяльності, обґрунтування екологічного впливу об'єкту, висновок, який визначає потребу в до опрацьованої діяльності, прийняття її, або відхилення від подальшого експертного розгляду з вказівкою на нормативні документи по яким було визначене порушення, обґрунтування можливостей прийняття рішення про подальшу реалізацію об'єкта екологічної експертизи.

Об’єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, проектні матеріали, документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров’ю людей. Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси що мають значний вплив на стан навколишнього середовища та здоров’я людей. Згідно статті 43 Закону України «Про екологічну експертизу», висновки екологічної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатуючої (описової) і завершальної (узагальнено-оцінюючої) статей.

8.1 Висновок екологічної експертизи щодо впровадження заходів по зменшенню негативного впливу підприємства на стан атмосферного повітря

8.1.1 Протокольна частина

Екологічна експертиза проводилася студентом п’ятого курсу спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища” Ориненко Мариною Михайлівною. Об’єктом дослідження був мартенівський цех ЗАТ «Донецьксталь – металургійний завод» Філіал МК», який має наступну адресу: 83062, Донецьк, вул. Ткаченко, 122.

Підприємство спеціалізується на виробництві вуглецевих, конструкційних, низьколегованих і легованих марок сталі.

Екологічна експертиза була проведена за наступною документацією: звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря; технологічна інструкція мартенівського цеху; звіт про інвентаризацію відходів виробництва ЗАТ «Донецьксталь – металургійний завод» Філіал МК»; проект дозволу на спеціальне водокористування.

Строк проведення екологічної експертизи березень - травень 2011 року.

8.1.2 Констатуюча частина

Аналіз документації підприємства показав, що до складу мартенівського цеху входять такі основні ділянки: шихтовий двір; міксерне відділення; ділянка підготовки складів; шлаковий двір; шихтовий открилок; пічний проліт; розливний проліт; підготовчий проліт; ділянка безперервного розливання сталі; установка позапічної обробки сталі; склад злитків; механічні майстерні; електромеханічні майстерні.

Усього на підприємстві нараховується 16 джерел викидів, з них 14 – є організованими, 2 – неорганізованими, загальною кількістю 2781,47 т/рік. Найбільший внесок в атмосферне повітря роблять такі речовини як марганець та його сполуки, свинець та його сполуки, азоту діоксид, пил легованої сталі, група сумації 27, група сумації 31.

Розрахунок розсіювання викидів за програмою ЕОЛ+ показав, що на границі СЗЗ є порушення нормативів якості атмосферного повітря. Аналізуючи карти-схеми, можна зробити висновок, що перевищення концентрацій в порівнянні з СЗЗ спостерігаються по таким речовинам: марганець та його сполуки – 1,57 ГДК, свинець та його сполуки – 3,34 ГДК, азоту діоксид – 3,33 ГДК, пил легованої сталі – 12,33 ГДК, група сумації 27 – 3,41 ГДК, група сумації 31 – 3,46 ГДК.

Таким чином, вплив підприємства на атмосферне повітря є неприпустимим.

На підприємстві використовується технічна вода, а також питна, яка постачається із водоканалу.

В систему оборотного водопостачання мартенівських печей скидається: забруднені води вторинного охолоджування, скиди від ділянки кондиціонерів, продування оборотного циклу печі–ковша, від доменного цеху і з оборотного циклу доменних газоочисток. Всі ці скидання приводять до забруднення води в оборотному циклі і дебалансу. У стоці № 4 спостерігаються перевищення встановлених гранично – допустимих концентрацій (ГДК) по хлоридах, азоті амонійному, нітратах, нітритах і залізу. Тому потрібно звернути на цей факт увагу і зменшувати концентрації тих шкідливих речовин, які перевищують гранично – допустимі концентрації.

Тому, вплив мартенівського цеху на стан гідросфери неприпустимий.

Металургійний комплекс має 71 вид промислових відходів, з них 25 видів відходів вивозиться на звалища, 10 видів відходів знищуються на підприємстві, 11 - використовуються на підприємстві, 9 – йдуть стороннім споживачам, 14 – реалізуються, 2 – заскладовані, але не використовуються.

Будівельні відходи (100 %) вивозяться на Ларінський полігон промислових відходів. Всі відходи металургійного комплексу, які не використаються на підприємстві і не реалізуються стороннім споживачам, вивозяться і складуються на Полежаківських відвалах, які розташовані в південній частині Ленінського району м. Донецька.

Погіршення екологічної обстановки на підприємстві і в місті у зв'язку з неефективним використовуванням відходів обумовлено тим, що на межі санітарно - захисної зони Полежаківських відвалів перевищення концентрацій забруднюючих речовин складає 3,81 ГДК по пилу і 1,5 ГДК по сірководню.

Крім того, при розміщенні відходів на відвалах займаються нові території, забруднюються ґрунти, підземні води. На сьогоднішній день на Полежаківських відвалах ведуться роботи ТОВ ПФК «Рутекс» по розробці відвалів з тим, що вивільняються території для подальшого складування відходів заводу. Так, за період своєї роботи з 2008 року включаючи перше півріччя 2010 року вивезено з відвалів 2587 тис. тонн відходів.

Таким чином, вплив підприємства на стан довкілля є неприпустимим.

8.1.3 Заключна частина

Таким чином після впровадження запропонованих заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вплив мартенівського цеху на атмосферного повітря стане припустимим.