2 Загальна характеристика обєкту кваліфікаційної роботи, як джерела забруднення навколишнього середовища

Донецький металургійний завод - одне з найстаріших металургійних підприємств півдня України. Це підприємство з повним металургійним циклом, спеціалізується на виплавці передільного чавуну марки ПП - 1, групи ІІ, класу А, різноманітних видів сталі.

Система менеджменту якості ЗАТ «Донецьксталь - МЗ» сертифікована технаглядним суспільством TUV NORD у відповідності зі стандартом EN ISO 9001:2000.

Споживачами продукції є 45 регіонів України - Росія, Білорусь, Узбекистан, Азербайджан, Естонія, Литва, а також 17 країн світу (Південно-Східна Азія, Близький Схід, Західна і Східна Європа, Африка). На підприємстві здійснюється повний контроль кожного етапу виробництва й обробки сталі: починаючи від підготовки скрапу і закінчуючи упакуванням готової продукції.

Проммайданчики ЗАТ «Донецьксталь – металургійний завод» Філіал МК» розташований в центральній частині міста, в Ленінському районі м. Донецька і межує з Будьоновським, Ворошиловським, Калінінським районами. Територія ЗАТ «Донецьксталь – металургійний завод» Філіал МК» граничить з цехами і виробництвами ВАТ «Донецький металургійний завод».

Мартенівський цех входить в склад ЗАТ «Донецьксталь - МЗ». Територія ЗАТ «Донецьксталь - МЗ» граничить: (з північного сходу з коксохімічним заводом і шахтою «Центрально-Заводська»; зі сходу і південного сходу з заводом металоконструкцій і ТОВ «Ферит»; з південо-західної сторони з обжимним цехом ЗАТ «ММЗ» «Істіл»);

Найближчі житлові масиви знаходяться в північному і північно-західному напрямах за межею території СЗЗ ЗАТ «ДМЗ». Головні відомості про підприємство наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Основні відомості про підприємство

Назва підприємства	ЗАТ «Донецький металургійний завод»
Поштова адреса	83062, Донецьк, вул. Ткаченко, 122
Голова правління	А. Н. Рижинков
Вид економічної діяльності	Виробництво металу
Зведення про службу охорони атмосферного повітря	Атестована лабораторія по контролю за станом атмосфери

Предметом діяльності підприємства є виробництво чавуна та сталі.

Відносно до санітарної класифікації Сн – 245 – 71 підприємство відноситься до другого класу небезпеки і має санітарно – захисну зону у 500 м.

Фактична потужність підприємства в 2008 році склала 960,8 тис. т сталі.

Енергопостачання і теплопостачання здійснюється від власної електромережі і котельної.

2.1 Оцінка впливу мартенівського виробництва на стан атмосферного повітря

Мартенівський цех призначений для виплавки сталей різних марок: вуглецевих загального призначення, якісних вуглецевих конструкційних, низьколегованих і легованих. Сталь виплавляється в шести мартенівських печах садінням по 150 тонн кожна і продуктивністю 950 тис. т/рік. Обробка сталі здійснюється на установці позапічної обробки сталі (УПОС) продуктивністю 910 тис. т/рік. Розливання сталі здійснюється на установці безперервного розливання сталі (УБРС) продуктивністю 910 тис. т/рік. Печі опалюються природним газом. На всих печах для інтенсифікації процесу використовують подачу кисню у факел.

Основні ділянки цеху: шихтовий двір; міксерне відділення; ділянка підготовки складів; шлаковий двір; шихтовий открилок; пічний проліт; розливний проліт; підготовчий проліт; ділянка безперервного розливання сталі; установка позапічної обробки сталі; склад злитків; механічні майстерні; електромеханічні майстерні.

Шихтовий двір - забезпечує цех сипкими матеріалами, 50 % в металевій частині шихти.

Міксерне відділення - призначене для заливки, зливу та усереднювання рідкого чавуну по температурі і хімскладі. Ємкість міксера - 600 тонн чавуну. Джерело 6001.

Ділянка підготовки складів - призначена для підготовки складів до розливання плавок. При цьому витягується використаний сифоновий припас з піддонів і виробляється формування новим сифоновим припасом. Процес повторюється після кожного розливання.

Шлаковий двір - після зливу рідкого чавуну в піч в чугуновозних ковшах залишаються шлак і скрап чавуну, які поступають в шлакові чаші в розливному прольоті. Шлак, що утворився, вантажиться у чаші і відправляється у виробничий комплекс по переробці вторинних ресурсів три рази на добу по шість насипних чаш.

Пічний проліт - металобрухт, окислювачі і флюси подаються в пічний проліт з шихтового открилка. Потім ці матеріали завантажуються в мартенівські печі. Після закінчення завалення виробляється прогрівання шихти, а потім в піч заливається рідкий чавун. В процесі плавлення шихти утворюються сталь і рідкий шлак. Рідкий шлак викачується в шлакову чашу, розташовану під піччю в розливному прольоті через третє вікно завалення в період плавлення. Після розплавлення ванни печі виробляється доведення сталі до потрібних параметрів (температури і хімічного складу). Джерело 0009.

В розливному прольоті - виробляється розливання сталі сифоновим способом у виливниці, розташовані на сталерозливочному складі. Після розливання сталі на складі утворюються ливники і недоливання. Джерело 209.

Підготовчий проліт - призначений для ремонту сталерозливальних ковшів і проміжних ковшів УБРС. Джерело 0009.

На ділянці безперервного розливання сталі основним агрегатом є установка безперервного розливання сталі. Сталерозливний ківш з рідким металом подається на установку, де виробляється розливання через проміжні ковші. Кінцевий продукт розливання сталі на установці - сляби.

Установка позапічної обробки сталі - з мартенівської печі виробляється випуск напівпродукту в сталерозливний ківш. Сталерозливний ківш з рідким металом подається на установку позапічної обробки для доведення сталі до заданого хімічного складу і температури. При обробці сталі на УПОС відбувається виділення пилу. Пил уловлюється рукавним фільтром фірми Фест – Альпін і накопичується в спеціальному бункери. Сталеплавильне виробництво на ЗАТ «ДМЗ» представлено мартенівським цехом.

Як паливо використовуються природний та коксовий газ в атмосферу викидаються оксиди азоту і вуглецю, сірчистий ангідрид. Всі димові гази викидаються через димар.

Основними джерелами забруднення сталеплавильного виробництва є:

- "піч-ківш", ця установка обладнана газоочисною установкою. В атмосферу викидається пил, окис вуглецю, сірчистий ангідрид і діоксид азоту. Джерело 0022;

- МБЛЗ (при різанні заготовок і розливання сталі). Виділяється - пил, окис вуглецю, сірчистий ангідрид та діоксид азоту викидаються в атмосферу через аераційний ліхтар;

- установки сушіння і розігріву промковшів. Через витяжні труби в атмосферу потрапляють викиди вуглецю, оксид азоту, діоксид азоту;

- дугова сталеплавильна електропіч ДСП-150. Технологічні викиди від 4-ї отвори печі, неорганізовані викиди від витяжної парасольки над піччю, викиди системи аспірації печі і ділянки підготовки сипучих феросплавів направляються на газоочистку печі, після чого в атмосферу викидається пил, діоксид азоту, сірчистий ангідрид та вуглецю оксид;

- сушильний барабан ділянки підготовки сипучих і ферросплавів. Димові гази спрямовуються на газоочистку. В атмосферу викидається пил і діоксид азоту;

- шахтна піч для випалу вапна. Після газоочистки в атмосферу викидається пил і діоксид азоту.

2.2 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

На підприємстві виявлено 16 джерел викидів, з них 14 – є організованими, 2 – неорганізованими.

Повна характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу наведена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Характеристика джерел викиду забруднюючих речовин

Номер джерела викиду	Назва джерела викиду	Параметри джерела викиду		Координати джерела на карті - схемі
		Висота, м	Діаметр, м	точечного або початок лінійного; центра симетрії площадного		другого кінця лінійного, ширина і довжина площадного
				Х1, м	У1, м	Х2, м	У2, м
1	2	3	4	5	6	7	8
6001	Міксер	25	-	-225	690	20	15
0004	Труба	75	2	-530	880	0	0
0005	Труба	75	2	-520	880	0	0
0006	Труба	75	2	-510	880	0	0
0007	Труба	80	2.6	-435	885	0	0
6008	Аероліхтар	29	0.70	-375	885	-450	490

Продовження таблиці 2.2

1	2	3	4	5	6	7	8
0009	Труба	30	1.6	-360	975	0	0
0012	Труба	35	0.72	-195	965	0	0
0013	Труба	35	0.72	-180	960	0	0
0014	Труба	35	0.72	-180	795	0	0
0015	Труба	30	0.72	-175	800	0	0
0016	Труба	35	0.72	-190	790	0	0
0017	Труба	35	0.72	-210	720	0	0
0018	Труба	35	0.72	-285	870	0	0
0019	Труба	35	0.52	-315	900	0	0
0022	Труба	40	2	-675	810	0	0

Продовження таблиці 2.2

Но- мер дже-рела вики- ду	Характеристика пилогазоповітряної суміші на виході			Код забруд-нюючої речовини	Назва забрудню-ючої речовини	Потужність викиду
	об’єм м3/с	швидкість, м/с	Температу- ра, ºС			г/с	т/рік
1	9	10	11	12	13	14	15
6001	45	0,0001	35	143	Марганець і його сполуки	0,147	0,462

Продовження таблиці 2.2

1	9		10	11	12	13	14	15
					337	Оксид вуглецю	29,5	92,4
0004	29,4		9,36	475	123	Залізо та його сполуки	5,08	154,27
					133	Кадмій та його сполуки	0,01	0,132
					143	Манган та його сполуки	0,08	3,46
					146	Мідь та його сполуки	0,002	0,252
					163	Нікель	0,0008	0,0544
					184	Свинець	0,0013	5,829
					203	Хром шестива-лентний	0,0004	0,0065
					207	Цинк	0,023	8,598
					301	Азоту діоксид	40,7	343,2
					330	Сірки діоксид	7,9	18,1

Продовження таблиці 2.2

1	9	10	11	12	13	14	15
				337	Вуглецю оксид	24,2	36,46
0005	28,8	9,17	168	123	Залізо та його сполуки	5,2	154,27
				133	Кадмій та його сполуки	0,0002	0,132
				143	Манган та його сполуки	0,0874	3,465
				146	Мідь та його сполуки	0,0002	0,252
				163	Нікель	0,0007	0,0544
				184	Свинець	0,0013	5,829
				203	Хром шестива-лентний	0,0004	0,0039
				207	Цинк	0,0204	8,596
				301	Азоту діоксид	37,84	349,8
				330	Сірки діокид	8,6	23,1

Продовження таблиці 2.2

1	10		11		12		13		14			15		16
							337		Вуглецю оксид			20,2		63,1
0006	31,2		9,94		185		123		Залізо та його сполуки			5,3		154,27
							133		Кадмій та його сполуки			0,0002		0,132

				143	Манган та його сполуки	0,089	3,3
				146	Мідь та його сполуки	0,252	0,002
				163	Нікель	0,0544	0,0008
				184	Свинець	5,829	0,0014
				203	Хром шестивалентний	0,0004	0,0123
				207	Цинк	0,0232	8,596
				301	Азоту діоксид	37,12	336,6
				330	Сірки діоксид	7,22	34,65
				337	Вуглецю оксид	23,9	53,41
0007	30,3	5,7	178	123	Залізо та його сполуки	5,2	154,27
				133	Кадмій та його сполуки	0,0002	0,132
				143	Манган та його сполуки	0,089	3,465
				146	Мідь та його сполуки	0,0019	0,252
				163	Нікель	0,0008	0,0544

Продовження таблиці 2.2

1	10	11	12	13	14	15	16
				184	Свинець	0,0013	5,829
				203	Хром шестивалентний	0,0004	0,0185
				207	Цинк	0,0235	8,596
				301	Азоту діоксид	36,32	361,35
				330	Сірки діоксид	7,1	39,6
				337	Вуглецю оксид	23,7	68,92
6008	12		45	337	Вуглецю оксид	0,91	19,8
0009	27,5	13,7	50	123	Залізо та його сполуки	2,05	51,7
				133	Кадмій та його сполуки	0,0061	0,132
				143	Манган та його сполуки	0,076	1,65
				146	Мідь та його сполуки	0,0117	0,252
				163	Нікель	0,0025	0,0544
				184	Свинець	0,27	5,829
				207	Цинк	0,4	8,596
				301	Азоту діоксид	0,47	13,86
				337	Вуглецю оксид	0,34	9,9
0012	6,42	15,77	200	301	Азоту діоксид	0,084	5,94
				337	Вуглецю оксид	0,06	3,96
0013	6,42	15,77	200	301	Азоту діоксид	0,084	5,94
				337	Вуглецю оксид	0,06	3,96
0014	6,41	15,76	200	301	Азоту діоксид	0,084	5,94
				337	Вуглецю оксид	0,06	3,96
0015	6,41	15,76	200	301	Азоту діоксид	0,042	5,94
				337	Вуглецю оксид	0,03	3,96
0016	6,41	15,76	200	301	Азоту діоксид	0,042	5,94
				337	Вуглецю оксид	0,03	3,96
0017	6,41	15,76	200	301	Азоту діоксид	0,042	5,94
				337	Вуглецю оксид	0,03	3,96
0018	6,41	8,41	200	301	Азоту діоксид	0,042	5,94
				337	Вуглецю оксид	0,03	3,96
0019	1,79	8,41	200	301	Азоту діоксид	0,042	5,94
				337	Вуглецю оксид	0,03	3,96
0022	43,05	13,77	100	123	Залізо та його сполуки	0,33	5,56
				133	Кадмій	0,0004	0,132
				143	Манган та його сполуки	0,026	0,59
				163	Нікель	0,003	0,0544
				184	Свинець	0,002	5,829

Продовження таблиці 2.2

1	10	11	12	13	14	15	16
				203	Хром шестивалентний	0,0103	0,208
				207	Цинк	0,095	8,596
				301	Азоту діоксид	0,72	8,58
				330	Інгідрид сірчистий	0,6	1,65
				337	Вуглецю оксид	0,72	8,45

В даній таблиці представлена інвентаризація джерел викидів в атмосферне повітря від підприємства. Основний вклад дають речовини, що надходять з неорганізованих джерел та речовини, що є невід’ємною складовою викидів труб безпосередньо технологічного процесу.

2.3 Характеристика газоочисного обладнання

В даній схемі підприємства газоочисне обладнання відсутнє його не цілеспрямовано встановлювати, тому що буде проводитись реконструкція мартенівського цеху, встановлюватимуть електросталеплавильну піч – ДСП 150, а також пройде заміна технології на більш сучасну.

2.4 Заходи щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час несприятливих метеорологічних умов

Заходи по регулюванню викидів при несприятливих метеорологічних умовах розроблялися відповідно до РД 52. 04. 52 – 85.

Заходи по регулюванню викидів при несприятливих метеорологічних умовах – це заходи по тимчасовому зменшенню викидів забруднюючих речовин у ті періоди часу, коли метеорологічні умови сприяють накопиченню у приземному шарі атмосфери забруднюючих речовин і різкому підвищенню рівня забруднення атмосфери.

Дані заходи можна охарактеризувати як заходи, які носять шкідливий характер, направлені на короткочасне зниження викидів забруднюючих речовин і які не вимагають капітальних вкладів.

Заходи по регулюванню викидів забруднюючих речовин у атмосферу при несприятливих метеорологічних умовах були розроблені разом з адміністрацією підприємства.

Застереження по перевищенню рівня забруднення повітря у зв’язку з очікуваними несприятливими метеорологічними умовами складається з урахуванням трьох рівнях атмосфери, яким відповідає три режими роботи підприємства. Категорії шкідливості і в відповідності з ними режими роботи підприємства у кожному конкретному місті установлюють і коректують місцеві органи Гідрометеослужби.

Заходи по першому режиму повинні забезпечити зменшення концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі повітря на 15 – 20 %. Ці заходи носять організаційний характер, вони не вимагають витрат і не приводять до зниження потужності підприємства. При розробці заходів по розробці викидів по першому режиму потрібно враховувати наступні рекомендації:

- Повищати контроль за точним збереженням технологічного регламенту виробництва;

- Зменшити нагрузочно – розгрузочні роботи, зв’язані з великими виділеннями у атмосферу забруднюючих речовин;

- Інтенсифікувати вологу роботу виробничих приміщень, території підприємства, де це може допускатися правилами безпеки.

Заходи по другому режиму повинні забезпечувати зниження концентрації забруднюючих речовин на 20 – 40 %.

Заходи по другому режиму включають до себе усі заходи, розроблені для першого режиму, а також заходи, розроблені на базі технологічних процесів, що супроводжуються незначним зниженням потужності підприємства. При розробці заходів по зниженню викидів по другому режиму потрібно враховувати наступні рекомендації:

- Знизити виробництво деяких апаратів і технологічних ліній, робота яких зв’язана з великим виділенням у атмосферу забруднюючих речовин;

- У зв’язку якщо початок планово - попереджувальних робіт по ремонту технологічного обладнання близько співпадає з підходом несприятливих метеорологічних умов, потрібно провести зупинення обладнання;

- Знизити рух і використання автотранспорту і інших пересувних джерел на території виробництва і міста, згідно раніше розробленим маршрутам;

- Прийняти міри по зниженню випару бензину.

Заходи по третьому режиму повинні забезпечувати зниження концентрації забруднюючих речовин на 40 – 60 %, а в деяких, особо шкідливих умовах підприємствам потрібно виповнити повне зупинення викидів. Заходи по третьому режиму включають у себе всі заходи, розроблені для першого і другого режиму, а також заходи розроблені на базі технологічних процесів, які мають можливість зниження викидів забруднюючих речовин у атмосферу за рахунок короткочасного зниження виробництва. При розробці заходів по зниженню викидів по третьому режиму потрібно враховувати наступні рекомендації:

- Знизити і зупинити навантаження виробництва, що супроводжує велике виділення забруднюючих речовин;

- Виключити апарати і обладнання у яких закінчується технологічний цикл і робота яких зв’язана із значним забрудненням атмосферного повітря;

- Не дозволяти виробництво погрузочно – розгрузочних робіт, відгрузки готової продукції, сипучої вихідної сировини і агрегатів, які являються джерелом забруднення.

Для визначення необхідного зниження викидів у періоди НМУ варто виходити з прогностичних значень концентрації і тих установлених значень, що повинні бути досягнуті в результаті виконання заходів [10].

Розмір скорочення викидів для кожного підприємства в кожнім конкретному місті встановлюють і коректують місцеві органи Держкомгідромету в залежності від специфіки викидів, особливостей рельєфу, забудови міст і т. ін. Повинно бути забезпечене зниження концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери по першому режимі на 15 - 20 %, по другому на 20 - 40 %, і по третьому на 40 - 60 %.

Для ефективного запобігання підвищення рівня забруднення повітря в періоди НМУ випливає в першу чергу скорочувати низькі, розосереджені, холодні викиди [10].

При розробці заходів щодо короткочасного скорочення викидів у періоди несприятливих метеоумов необхідно враховувати наступне:

1) заходи повинні бути досить ефективними і практично здійсненними;

2) заходи повинні враховувати специфіку конкретних виробництв. У зв'язку з цим них варто розробляти головним чином безпосередньо на підприємствах і в галузевих інститутах;

3) здійснення розроблених заходів, по можливості, не повинне супроводжуватися скороченням виробництва. Таке скорочення в зв'язку з виконанням додаткових заходів допускається тільки в рідких випадках, коли погроза інтенсивного скупчення забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери особливо велика.

Дотримання зазначених принципів сприяє практичному здійсненню заходів щодо регулювання викидів і запобіганню росту концентрацій у періоди несприятливих метеорологічних умов [10].

Для організації регулювання викидів у зв'язку з попередженнями про можливе формування високого рівня забруднення повітря в районі окремих джерел і оцінки необхідного зниження викидів з метою досягнення С_м необхідно попередньо виконати наступні роботи:

1) на кожному підприємстві розділити джерела на групи відповідно до дії НМУ на викиди цих джерел;

2) провести розрахунок полів концентрацій забруднюючих речовин, які створюються кожною групою джерел даного підприємства без виконання заходів, а також при їхньому виконанні; якщо відсутня можливість проведення таких розрахунків, варто визначити окремо для кожної групи джерел сумарний викид по градаціях висот і орієнтовно оцінити внесок у створення приземних концентрацій викидів, що надходять в атмосферу на кожній із градацій висот;

3) оцінити ступінь зниження концентрацій забруднюючих речовин у повітрі за рахунок виконання заходів;

4) на основі виконаних оцінок віднести кожен захід до того чи іншого режиму робіт у період НМУ відповідно до попередження того чи іншого ступеня [10].

Заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період НМУ наведена у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Заходи по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період НМУ

Режим роботи в період НМУ	Номер джерела на схемі підприєм-стві	Координати джерела на карті-схемі		Параметри джерел викивід
		X	Y	Висота, м	Діаметр, м	Об'єм, м3/с	Темпе-ратура, 0С
1	2	3	4	5	6	7	8
1	0005	-520	880	75	2	28,8	168
2	0004	-530	880	75	2	29,4	475
3	0007	-435	885	80	2,6	30,9	178

Продовження таблиці 2.3

Режим роботи в період НМУ	Заходи	Речовина, викид якої скоро-чується	Потужність викиду, г/с		Ефективність заходу, %
			в звич. умовах	при викон. заходу
9	10	11	12	13	14
1	Повищати контроль за точним збереженням технологічного регламенту виробництва; Зменшити нагрузочно – розгрузочні роботи, зв’язані з великими виділеннями у атмосферу забруднюючих речовин; Інтенсифікувати вологу роботу виробничих приміщень, території підприємства, де це може допускатися правилами безпеки.	Азоту діоксид	37,84	7,57	20
		Сірки діоксид	8,6	1,72
		Залізо та його сполуки	5,2	1,04
		Вуглецю оксид	20,2	4,04
		Цинк та його сполуки	0,0204	0,0041
		Манган та його сполуки	0,0874	0,018
2	Знизити виробництво деяких апаратів і технологічних ліній, робота яких зв’язана з великим виділенням у атмосферу забруднюючих речовин; У зв’язку якщо початок планово - попереджувальних робіт по ремонту технологічного обладнання близько співпадає з підходом несприятливих метеорологічних умов, потрібно провести зупинення обладнання; Знизити рух і використання автотранспорту і інших пересувних джерел на території виробництва і міста, згідно раніше розробленим маршрутам. Прийняти міри по зниженню випару бензину.	Азоту діоксид	40,7	16,28	40
		Сірки діоксид	7,9	3,16
		Залізо та його сполуки	5,08	2,032
		Вуглецю оксид	24,2	9,68
		Цинк та його сполуки	0,023	0,0092
		Манган та його сполуки	0,08	0,032
3	Знизити і зупинити навантаження виробництва, що супроводжує велике виділення забруднюючих речовин; Виключити апарати і обладнання у яких закінчується технологічний цикл і робота яких зв’язана із значним забрудненням атмосферного повітря; Не дозволяти виробництво погрузо – розгрузочних робіт, відгрузки готової продукції, сипучої вихідної сировини і агрегатів, які являються джерелом забруднення.	Азоту діоксид	36,32	21,79	60
		Сірки діоксид	7,1	4,26
		Залізо та його сполуки	5,2	3,12
		Вуглецю оксид	23,7	14,22
		Цинк та його сполуки	0,0235	0,0141
		Манган та його сполуки	0,089	0,0534

Таким чином, при введені вище приведених заходів на підприємстві ЗАТ «Донецьксталь - МЗ», при першому режимі роботи в період НМУ, буде спостерігатися зниження викидів забруднюючих речовин у атмосферу на 20 %, при другому – на 40 %, при третьому – 60 %.

2.5 Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Порівняльна характеристика фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з встановленими нормативами на викиди наведена в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Порівняльна характеристика фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з встановленими нормативами на викиди

Номер джере-ла викиду	Код забруд-нюючої речо-вини	Наймену-вання забруднюю-чої речовини	Фактичний викид		Норматив граничнодопустимого викиду
			Масова кон-центра-ція в газопи-ловому потоці, мг/м3	Величина масового потоку в газах, що відходят, кг/год	Масова концент-рація в газопи-ловому потоці, мг/м3	Величина масового потоку в газах, що відходять, кг/год.
1	2	3	4	5	6	7
0005	301	Азоту діоксид	1313,8	136,2	500	> 5
	330	Сірки діоксид	298,6	30,96	500	> 5
	123	Залізо та його сполуки	180,5	18,72	-	-
	337	Вуглецю оксид	701,4	72,72	250	> 5
	207	Цинк та його сполуки	0,708	0,073	-
	143	Манган та його сполуки	3,03	0,31	25	> 5
0004	301	Азоту діоксид	1384,3	146,52	500	> 5
	330	Сірки діоксид	268,7	28,44	500	> 5
	123	Залізо та його сполуки	172,7	18,28	-	-
	337	Вуглецю оксид	823,1	87,12	250	> 5
	207	Цинк та його сполуки	0,78	0,0828	-
	143	Манган та його сполуки	2,72	0,28	25	> 5

Продовження таблиці 2.4

1	2	3	4	5	6	7
0007	301	Азоту діоксид	1198,6	130,7	500	> 5
	330	Сірки діоксид	234,3	25,56	500	> 5
	123	Залізо та його сполуки	171,6	18,72	-	-
	337	Вуглецю оксид	782,2	85,32	250	> 5
	207	Цинк та його сполуки	0,77	0,08	-
	143	Манган та його сполуки	2,94	0,32	25	> 5

Пропозиції щодо дозволених викидів забруднюючих речовин для тих джерел викидів, по яким фактичний викид перевищує ГДВ, наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел викидів

Найменування забруднюючої речовини	Гранично-допустимий викид відповідно до законодавства, мг/м3		Затверджений гранично-допустимий викид, мг/м3
1	2		3
Джерело № 0005
Азоту діоксид	500		353,5
Сірки діоксид	500		500
Залізо та його сполуки	-		-
Вуглецю оксид	250		250
Цинк та його сполуки	-		-
Манган та його сполуки	25
Джерело № 0004
Азоту діоксид	500		500
Сірки діоксид	500		500
Залізо та його сполуки	-		-
Вуглецю оксид	250		250
Цинк та його сполуки	-		-
Манган та його сполуки	25
Джерело № 0007
Азоту діоксид		500		500
Сірки діоксид		500		500
Залізо та його сполуки		-		-
Вуглецю оксид		250		250
Цинк та його сполуки		-		-
Манган та його сполуки		25

Для заліза та його сполук норматив ГДВ не розроблений, тому в якості нормативу ГДВ приймається потужність викиду в г/с, рівна 5,2 г/с.

Для цинка та його сполук норматив ГДВ не розроблений, тому в якості нормативу ГДВ приймається потужність викиду в г/с, рівна 0,0204 г/с.

Таким, чином можна зробити висновок, що на джерелах № 0001, № 0002 та № 0003 не витримуються нормативи ГДВ по оксиду вуглецю, сірки діоксиду та азоту оксиду, мангану. Тому на цих джерелах необхідно проводити заходи щодо зменшення викидів цих забруднюючих речовин.

2.5 Характеристика підприємства як головних джерел забруднення гідросфери регіону

Раціональне використовування і охорона водних ресурсів від забруднення шкідливими речовинами регулюється законодавчими і нормативними документами, які об'єднуються в систему водного Законодавства – Водний Кодекс України.

Згідно ст. 49 Водного Кодексу України кожне підприємство повинне одержувати дозвіл на спеціальне водокористування, де вказані ліміти споживання води, забраної із джерел, об'єми скидань стічних вод і концентрації забруднюючих речовин, що скидаються у водоймища.

ЗАТ «Донецьксталь – МЗ» має дозвіл на спецводокористування № Укр – Дон – 2862 від 06. 05. 05 р. терміном дії до 01.07.08 р.

Підприємство здійснює скидання шкідливих речовин у водоймища по чотирьох випусках, згідно з Держуправлінням екології і природних ресурсів.

Мартенівський цех (скидання дебалансових вод оборотного циклу мартенівських печей в зливову каналізацію КХЦ, а потім в р. Кальміус).

В систему оборотного водопостачання мартенівських печей скидається: забруднені води вторинного охолоджування, скидання від ділянки кондиціонерів, продування оборотного циклу печі – ковша, від доменного цеху і з оборотного циклу доменних газоочисток. Всі ці скидання приводять до забруднення води в оборотному циклі і дебалансу.

Концентрація забруднюючих речовин в стічних водах випуску № 4 за 2008 р., 2009 р. і 2010 р. приведена в таблиці 2.6 (мг/дм³).

Таблиця 2.6 – Концентрація забруднюючих речовин в стоках випуску 4

Забруднююча речовина	ПДК	Роки
		2008	2009	2010
Зважені речовини	20,00	27,00	20,00	13,00
Хлориди	350,00	548,00	518,00	366,70
Сульфати	560,00	485,00	658,00	526,00
Азот аммонійний	1,00	7,50	12,00	10,63
Нітрит	1,00	7,50	7,12	5,90
Нітрати	15,00	10,31	15,93	15,50
Залізо	0,30	0,61	0,42	0,33
Фосфати	2,00	0,92	1,18	0,53
Нафтопродукти	0,30	0,30	0,21	0,30
Хром (+6)	0,03	0,04	0,03	0,03
Марганець	0,10	0,09	0,08	0,08

З таблиці № 2.6 видно, що спостерігаються перевищення встановлених гранично – допустимих концентрацій (ГДК) по хлоридах, азоті амонійному, нітратах, нітриті і залізі.

Є несанкціоноване скидання продувочної води з градирні № 4 ТЕЦ – ПВС і продування казанів.

Дані про фактичні скидання за 2008 р., 2009 р. і 2010 р. представлені в таблиці 2.7 (т/рік).

Таблиця 2.7 – Фактичні скидання стічних вод випуску № в 4 р. Кальміус

Забруднююча речовина	Роки
	2008	2009	2010
Зважені речовини	0,4	0,146	2,69
Хлориди	7,8	3,79	75,95
Сульфаті	6,9	4,816	108,94
Азот аммонійний	0,3	0,087	2,202
Нітрит	0,1	0,052	1,22
Нітрати	0,2	0,116	3,21
Залізо	0,0087	0,003	0,068
Фосфати	0,0132	0,0086	0,110
Нафтопродукти	0,0043	0,001	0,062
Хром	0,0006	0,0002	0,0054
Марганець	0,007	0,0006	0,016
Всього:	15,7338	9,0204	194,4734

Об'єми скидань стічних вод за 2008, 2009, 2010 роки представлені в таблиці 2.7 (тис. м³ /рік). У таблиці 2.8 наведено об'єми скидань стічної води по випуску.

Таблиця 2.8 – Об'єми скидань стічної води по випуску

Випуск	Роки
	2008	2009	2010
р. Кальміус (№4) скидання дебалансової води від мартенівських печей	14,3	7,3	207,1

Аналіз структури складу і об'ємів скидання показує, що концентрація шкідливих речовин у випусках по окремих інгредієнтах (залізо, нафтопродукти, хлориди) трохи перевищує встановлені гранично – допустимі скидання.

Враховуючи невисоку концентрацію забруднюючих речовин в стоках заводу, довести їх до нормативів складає значні технічні складнощі і економічно не виправдано.

Якість води промислових стоків дозволяє використовувати її для поповнення існуючих оборотних циклів. В той же час, якість вод, що скидаються, показує, що ці води можуть використовуватися в оборотних циклах заводу.

Необхідна розробка схеми упровадження безстічної системи водопостачання підприємства.

2.6 Поводження з твердими та рідкими відходами

В результаті виробничої діяльності на металургійному комплексі утворюються виробничі і побутові відходи, які можна підрозділити по двох показниках: по класах небезпеки і по хімічному складу.

а) По класах небезпеки (Санітарні правила № 3183 – 84 від 29,12,84):

1) відпрацьовані ртутні лампи;

2) відпрацьовані нафтопродукти і інші відходи;

3) шпали дерев'яні і відходи, що містять кольорові метали;

4) шлаки, шлами і пил металургійного виробництва, побутові відходи.

б) по хімічному складу (реєстрові карти, затверджені Держуправлінням екології і природних ресурсів № 2 від 13.09.2001 р.):

- металовмісні – не доливки, лом чорного і кольорового металу, стружка чорного і кольорового металу, скрап чорного і кольорового металу, литки чорного і кольорового металу;

- залізовмісні – шлами доменного г/о, прокатних цехів, окалина, пил плавильний;

- кальційвмісні – шлаки сталеплавильні, шлам, відходи вапна;

- кремнійвмісні – відпрацьовані формувальні суміші, відходи абразивних матеріалів, флюсу, будівельні і шпали ж/б;

- інші відходи металургійного виробництва.

Не класифікуються відходи від зачистки вагонів (виробниче сміття, сміття з території), будівельні і побутові відходи. Дані види відходів великотоннажні і розміщуються в місцях організованого складування. Відходи які містять чорні і кольорові метали, кальцій і кремній являються цінними. Склад утворених відходів приведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 – Склад відходів металургійного комплексу

Відходи металургійного комплексу
Кальційвмісткі відходи	Шлаки доменного цеху, шлам разливмашин, шлаки мартенівського цеху, відходи випалення вапна, шлаковата, базальтовий картон.
Кремнійвмісткі відходи	Відходи флюсу, відходи скла, перлит, шпали ж/б, керамічні лодочки, відпрацьовані формувальні суміші, відходи абразивних матеріалів.
Відходи, що містять кольорові метали	Ртутні лампи, шлами гальваніки, акумулятори, лом кольорових металів, шлаки кольорового литва, відходи кабелю, стружка кольорова.
Інші відходи по категоріях	Графітвмісткі відходи, деревовмісткі відходи, відходи текстиля, відходи, що містять нафтопродукти, макулатура, відходи упаковки.
Металвмісткі відходи	Недоливання, літники сталеві, літники чавунні, бочкотара, відпрацьовані зварювальні електроди, стружка чорних металів, скрап сталевий, скрап чавунний, лом чорних металів.
Залізовмісткі відходи	Пил колошниковий, окалина прокатна, шлам доменних г/о, шлам шламонакопичення, шлам прокатного цеху.

Із таблиці можна зробити висновок, що відходи металургійного комплексу можуть бути різними, такими як: кальційвмісткі відходи; кремнійвмісткі відходи; відходи, що містять кольорові метали; відходи по категоріях; металвмісткі відходи; залізовмісткі відходи.

Структура руху відходів металургійного комплексу приведена на рисунку 2.1

Продукт виробничої діяльності

Відходи виробництва

Використання на виробництві

Виробничий процес

Реалізація на сторону

Складування на відходи

Рисунок 2.1 – Структура руху відходів

Дана структура показує рух відходів виробництва. Будь-який виробничий процес починається з постановки сировини і матеріалів. Виробництво продукції спричиняє за собою утворення кінцевого продукту і утворення відходу виробництва. Відходи виробництва можливо використовувати на підприємстві, але якщо на підприємстві немає технології утилізації, використовування відходів, тоді вони реалізуються стороннім споживачам або складуватимуться на відвали.

Металургійний комплекс має 71 вид промислових відходів, з них 25 видів відходів вивозиться на звалища, 10 видів відходів знищуються на підприємстві, 11 - використовуються на підприємстві, 9 – йдуть стороннім споживачам, 14 – реалізуються, 2 – заскладовані, але не використовуються.

Кількісні показники руху за 2008, 2009, 2010 роки представлені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 – Рух металвмістких відходів (т)

Найменування відходу	Утворений			Використано на металургійному комплексі
	2008 р.	2009р.	2010 р.		2008 р.	2009 р.	2010 р.
Недоливання	4602,4	3570	4085		4602,4	3570	4085
Стружка ч/м	758,54	695,25	671		758,54	695,25	671
Літники сталеві	5454	3995	4408		5454	3995	4408
Скрап сталевий	12888	11206	12222		12888	11206	12222
Скрап чавунний	18520	9228	5901		18520	9228	5901
Оброблені зварювальні електроди	19	12	13		19	12	13
Металева тара (бочка)	1,5	0,7	0,4		1,5	0,7	0,4
Лом ч/м	17309	15012	17886		17309	15012	17886
Літники чавунні	597	413	101		597	413	101
Обрізу	104930	117904	112471		104930	117904	112471
Всього	165079,4	162036	157758,4		165079,4	162036	157758,4

Аналіз таблиці показує, що металвмісткі відходи використовуються на підприємстві повністю. Реалізація залізовмісних відходів складає 45 – 60 % від утвореного. При цьому із залізовмісних відходів реалізується тільки колошниковий пил. Крім того, має тенденція збільшення використовування окалини у себе на виробництві в 2009 р. в порівнянні з 2008 роком.

Хімічний склад відходів дозволяє визначити, які види відходів можливо використовувати на підприємстві, які необхідно реалізувати на сторону. FeO від 8,5 – 49,7 %, Fe₂O₃ від 19,99 – 69,96 %, Fe_заг. від 24,2 – 65 %. Такий процентний вміст заліза і його оксидів говорить про те, що залізовмісні відходи можна використовувати на металургійному комплексі практично в повному об'ємі. Окалина прокатна реалізується стороннім організаціям в об'ємі 60 – 78 %, 21 – 40 % передається на використовування в мартенівський цех у відділення підготовки складів. Пил колошниковий відвантажується на цементні заводи в повному об'ємі. Такий вид відходу, як пил г/о печі – ковша почав утворюватися недавно, тому питання використовування даного виду на підприємстві не опрацьовувалося, через що ці відходи вивозяться залізничним транспортом на шлакові відвали. Пил плавильний утворюється при очищенні приладів у момент ремонту мартенівських печей і вивозиться повністю на Полежаківські шлакові відвали. Використовування її в металургійному виробництві проблематично, оскільки містить 8,22 % сірки.

Утилізація шлаків кальційвмістких відходів мартенівського виробництва, з яких – 0,2 % реалізуються стороннім споживачам, 0,01 % - використовується на підприємстві, частина 99,79 %, що залишилася складуються на Полежаківських відвалах. Для реалізації шлаків необхідна розробка технології переробки і використовування їх в стройіндустрії. Решту кальційвмістких відходів необхідно максимально використовувати у виробництві або реалізувати на сторону.

Утилізація кремнійвмістких відходів складає 6,6 – 7,5 %. Це говорить про те, що не перероблялося питання про реалізацію даних видів відходів стороннім споживачам і використані у себе на металургійному комплексі. Рух кремнійвмістких відходів відбувається так: відпрацьовані формувальні суміші повністю складуються на Полежаківських відвалах, відходи абразивних матеріалів (100 %), включаючи абразивно металургійний пил вивозяться на відвали, відходи флюсу так само (100 %) складуються на Полежаківських відвалах, а будівельні відходи (100 %) вивозяться на Ларінський полігон промислових відходів.

Відходи, що містять кольорові метали на відвали не вивозяться, оскільки вони є ресурсоціними і в основному використовуються на підприємстві (83 % від об'єму освіти), а ті що залишилися (17 %) – реалізуються стороннім споживачам.

Всі відходи металургійного комплексу, які не використаються на підприємстві і не реалізуються стороннім споживачам, вивозяться і складуються на Полежаківських відвалах, які розташовані в південній частині Ленінського району м. Донецька.

Полежаківські відвали раніше належали ВАТ «ДМЗ», з лютого 2005 р. відвали перейшли до складу ЗАТ «Донецьксталь - МЗ» згідно з угодою аренди № 392631. До складу Полежаківських відвалів входять три ділянки: шлакові відвали, відвали промислово - виробничих відходів і шлаконапичувачі ( не експлуатується з 1999 р.). Характеристика Полежаківських відвалів згідно геодезичній зйомці проведеної в 2004 р. приведена в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 – Характеристика Полежаківських відвалів

Найменування МУО	Кількість розміщених відходів тис. т.	Відведе-но землі, га	Зайнято фактично 01.01.05 р.,га	Рік початку експлуатації	Закінчення експлуата-ції
Шламонакопи-чувач	14,240	33,5057	16	1979	1999
Відвали промислово-виробничих відходів	678,623	18,4237	18,4237	1976	-
Шлакові відвали	12071,541	48,8025	48,8025	1977	-

Відходи, розміщувані на відвалах, є джерелом забруднення навколишнього середовища. Небезпечні промислові відходи містять токсичні речовини, які прямо або побічно завдають шкоди здоров'ю людей, пригнічують життєздатність тварин і приводять до необоротних несприятливих зсувів. Так, в районі розміщення відходів металургійного комплексу при вивантаженні відходів має місце пильність, що приводить до забруднення атмосфери. Погіршення екологічної обстановки на підприємстві і в місті у зв'язку з неефективним використовуванням відходів обумовлено тим, що на межі санітарно - захисної зони Полежаківських відвалів перевищення концентрацій забруднюючих речовин складає 3,81 ГДК по пилу і 1,5 ГДК по сірководню.

Крім того, при розміщенні відходів на відвалах займаються нові території, забруднюються ґрунти, підземні води. На сьогоднішній день на Полежаківських відвалах ведуться роботи ТОВ ПФК «Рутекс» по розробці відвалів з тим, що вивільняються території для подальшого складування відходів заводу. Так, за період своєї роботи з 2008 року включаючи перше півріччя 2010 року вивезено з відвалів 2587 тис. тонн відходів.

Аналіз стану складування відходів виробництва на Полежаківських відвалах показує, що:

- можливості подальшого розміщення відходів на відвалах знайти проблематично зважаючи на обмежену площу відвалів;

- заскладовані відходи при розробці відповідних технологій можуть бути використаний як вторинна сировина в металургійному і будівельному виробництвах;

- відвали є джерелом забруднення атмосфери пилом.

1. У разі вирішення питання реалізації або використовування на підприємстві металургійного комплексу нині що складуються на відвалах відходів розмір екологічних платежів буде зменшений.

2. Подальше складування відходів на відвалах проблематично, оскільки погіршується екологічна обстановка навкруги Полежаківських відвалів і зменшується корисна площа під складування, якщо найближчим часом не вирішиться питання по реалізації відходів, заскладованних на Полежаківському відвалі, то ця ситуація створить проблематичну обстановку для подальшого складування відходів.