Додаток р

(Обов’язковий)

Перерахування прямокутних координат в проекції гаусса–крюгера із зони в зону

Р.1 Алгоритм перерахування прямокутних координат з однієї зони до іншої

Перерахування прямокутних координат геодезичних пунктів з системи координат з шестиградусній зоні до триградусних зон, або для довільного осьового меридіану L₀ повинно виконуватись з використанням сертифікованого програмного забезпечення шляхом перетворення вихідних прямокутних координат в геодезичні, та навпаки у нову прямокутну систему з відповідним осьовим меридіаном зони.

Перетворення прямокутних координат X, Y в геодезичні B, L виконувалось за формулами:

(Р.1.1)

де,

• B₁ - широта основи зображення плоскої ординати на поверхню еліпсоїда;

• y - ордината точки;

• N - радіус кривизни першого вертикалу в даній точці;

• M - радіус кривизни меридіану в даній точці;

• e² - ексцентриситет меридіанного еліпса;

• e^’2 - другий ексцентриситет меридіанного еліпса;

• ^ = 206264.8062;

• t,  - допоміжні величини.

Перерахування геодезичних координат B, L в прямокутні координати X, Y виконувалось за формулами:

(Р.1.2)

де,

• B - геодезична широта точки;

• X - довжина дуги меридіана від екватору до точки с даною геодезичною широтою B;

• l - різниця довготи точки L та осьового меридіану L₀;

• N - радіус кривизни першого вертикала в даній точці;

• M - радіус кривизни меридіану в даний точці;

• e² - ексцентриситет меридіанного еліпсу;

• e^’2 - другий ексцентриситет меридіанного еліпсу;

• ^ = 206264.8062;

• t,  - допоміжні величини.

Додаток с

(Обов’язковий)

Визначення параметрів зв’язку між уск-2000 та місцевими системами координат

С.1 Алгоритм перерахування координат та визначення параметрів рансформування по опорних точках на площині за методом найменших квадратів

Перерахування координат пунктів геодезичних мереж по "ключу" переходу до МСК об’єкту повинно виконувалось з використанням сертифікованого програмного забезпечення за формулами:

(С.1.1)

де,

• - вихідні координати;

• u, v - перераховані координати;

• - коефіцієнт масштабування;

• - кут повороту;

• - паралельний перенос (ключі) по осях X та Y.

Враховуючи, що для координат суміщених пунктів відомі їх середні квадратичні похибки, перерахування координат та визначення чотирьох параметрів перетворення (коефіцієнту масштабування, кута повороту, ключів по осях X та Y) повинно виконуватись за методом найменших квадратів на площині методом Гельмерта:

(С.1.2)

де,

• A, B - проміжні параметри перетворення;

• x, y - координати точок у вихідній системі;

• u, v - перераховані координати точок;

• x_0, y_0, u_0, v₀ - проміжні координати точок;

• n - кількість опорних (суміщених) точок;

•  - кут повороту;

• k - масштабний коефіцієнт;

• с_x - зміщення по оси X;

• c_y - зміщення по оси Y.

Додаток т

(Обов’язковий)

Складання каталогів координат і висот

Т.1 Структура Каталогу координат та висот геодезичних пунктів і знаків нівелірної мережі

Каталог координат та висот геодезичних пунктів і знаків нівелірної мережі об’єкту (далі – Каталог) складається та роздруковується з використанням комп’ютерної техніки.

Формат аркушів Каталогу приймається А4 (297 х 210 мм). Обсяг друкованих листів одного тому каталогу, як правило, не повинен бути більшим за 250 аркушів. Оформлення Каталогу має відповідати чинним вимогам нормативної документації з діловодства.

Відомості вносяться до Каталогу короткими, чіткими і зрозумілими записами із використанням термінів та скорочень, які відповідають вимогам чинних нормативно-технічних документів. Виправлення відомостей Каталогу не допускається.

Відомості вносяться до Каталогу у форматі rtf/doc (MS Word). Дозволяється вносити відомості до Каталогу в табличній формі у формати xls (MS Exel).

Каталог координат повинен містити:

• обкладинку;

• титульний аркуш;

• зміст;

• пояснення;

• рисунки типів центрів;

• список скорочень;

• список координат та висот геодезичних пунктів;

• список координат і висот знаків нівелірної мережі;

• алфавітний покажчик геодезичних пунктів;

• алфавітний покажчик знаків нівелірної мережі;

• аркуш реєстрації змін;

• додатки (схеми геодезичної та нівелірної мереж).

На обкладинці і титульному аркуші Каталогу вказують:

• найменування організації, яка склала каталог;

• гриф секретності документу;

• номер книги та примірника;

• назву населеного пункту (об’єкту);

• систему координат і висот пунктів та знаків нівелірної мережі;

• відомості про місце та рік виконання робіт.

Титульний аркуш Каталогу повинен містити відомості та бути завірений підписами уповноважених посадових осіб організації-виконавця робіт:

• керівника підприємства;

• головного інженера;

• відповідального за якість робіт;

• відповідального виконавця робіт.

На зворотній стороні титульного аркуша Каталогу вказують:

кількість пронумерованих аркушів в книзі;

завірені підписами відомості (прізвище та ініціали) посадових осіб, що пронумерували та перевірили кількість аркушів в книзі;

відомості про кількість аркушів, масштаб та місцезнаходження додатків Каталогу;

загальні дані про комп’ютерне обладнання, з використанням якого створено Каталог, та відомості щодо технічного захисту інформації;

кількість примірників Каталогу та відомості про місця їх розсилки.

В поясненні до Каталогу вносять таку інформацію.

Загальні відомості:

• загальні відомості про Виконавця та рік виконання робіт;

• систему координат і висот пунктів та нівелірних знаків;

• посилання на нормативно-технічні документи, відповідно до яких виконані топографо-геодезичні роботи на об’єкті;

• відомості про порядок розташування геодезичних пунктів та нівелірних знаків у Каталозі;

• параметри "ключа" переходу від УСК-2000 до чинної МСК (у разі надання відповідних відомостей в МСК).

• Перелік геодезичних та нівелірних робіт, що включені в Каталог.

Відомості про математичне опрацювання, якість і точність топографо-геодезичних робіт:

• характеристика якості виконаних робіт;

• метод вирівнювання геодезичної та нівелірної мереж;

• відомості про розробника програмного забезпечення, сертифікацію або метрологічну атестацію програмного забезпечення;

• точнісні характеристики пунктів геодезичної та нівелірної мереж;

Відомості про закріплення пунктів:

• типи центрів.

На аркуші рисунків типів центрів надаються креслення центрів, які використані для закріплення геодезичних пунктів на трапеції та таблиця умовних знаків, що використовуються на кресленнях.

На аркуші списку прийнятих скорочень наводиться таблиця, що містить прийняте скорочення та його повна назва. При складанні Каталогу використовують лише ті скорочення, що відповідають вимогам чинних нормативно-технічних документів.

В Каталозі геодезичні пункти та знаки нівелірних мереж групуються у відповідних списках координат і висот по аркушах топографічного плану 1: 10 000, а в межах кожного аркуша розташовуються за спадаючими значеннями абсцис, крім СП, відомості яких наводяться разом із пунктом, до якого вони відносяться.

Послідовність внесення у списки відомостей геодезичних пунктів та знаків нівелірної мережі, що закріплені системами настінних знаків наступний:

• тимчасовий центр;

• стінні знаки, що збереглися;

• нові (дозакладені) стінні знаки.

Алфавітні покажчики геодезичних пунктів та знаків нівелірної мережі формуються для полегшення користування Каталогом у вигляді окремих таблиць та містять такі відомості, що згруповані за назвами пунктів (знаків):

• назва (номер) пункту або знаку (репера), клас нівелювання;

• номер за каталогом;

Відомості про зміни інформації, що можуть бути внесені до Каталогу повинні бути відображені в аркуші реєстрації змін.

Додатками до Каталогу є схеми відповідних геодезичних та нівелірних мереж, що формуються відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів.

Після друку Каталог підписується із зазначенням прізвищ та ініціалів уповноваженими посадовими особами та керівником і скріплюється печаткою організації-виконавця робіт. Каталог зшивається та опечатується відповідно до вимог чинних законодавчих та нормативно-технічних документів.

Сторінка Т.1.1