- •Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю або частково на будь – яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
- •Кодекс усталеної практики
- •Створення та реконструкція міських геодезичних мереж
- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Терміни та визначення
- •4 Позначення та скорочення
- •5 Загальні положення
- •5.1 Призначення
- •5.2 Розвиток дгм об’єкту
- •5.3 Створення та реконструкція мгм
- •5.4 Побудова або реконструкція висотної мережі
- •6 Етапи створення та реконструкції мгм
- •7 Попереднє обстеження пунктів та аналіз точності існуючих геодезичних мереж
- •8 Складання технічного проекту на виконання робіт
- •8.1 Збір, вивчення та систематизація існуючих топографо-геодезичних матеріалів
- •8.2 Розрахунок кількості стадій розвитку геодезичної основи
- •8.3 Оцінка точності проектів створення та реконструкції геодезичних мереж
- •8.4 Основні вимоги щодо проектування вимірів
- •9 Робоче проектування
- •9.1 Обстеження та оновлення пунктів
- •9.2 Рекогносцировка пунктів геодезичних мереж
- •9.3 Складання робочого проекту
- •10 Виконання польових геодезичних робіт
- •10.1 Закладка геодезичних пунктів
- •10.2 Виконання супутникових вимірів
- •10.3 Виконання лінійно-кутових вимірів
- •10.4 Визначення висот пунктів геодезичних мереж
- •11 Попередня обробка результатів геодезичних вимірів
- •11.1 Опрацювання результатів супутникових геодезичних спостережень
- •11.2 Опрацювання результатів лінійно-кутових вимірювань
- •11.3 Опрацювання результатів нівелювання
- •11.4 Попереднє вирівнювання та апробація мереж
- •11.5 Переобчислення координат пунктів та апробація даних для моделювання параметрів мск
- •12 Моделювання параметрів місцевої системи координат об’єкту
- •13 Математична обробка та вирівнювання геодезичних мереж
- •14 Систематизація та оформлення матеріалів, складання каталогів координат та висот
- •Додаток б
- •(Інформативний)
- •Розрахунок кількості стадій побудови мереж геодезичного згущення
- •Б.1 Розрахунок оптимального коефіцієнту пониження точності при переході від однієї стадії розвитку геодезичної мережі до іншої
- •Б.2 Розрахунок кількості стадій розвитку геодезичної основи
- •Додаток в (інформативний) в.1 оцінка точності проектів створення та реконструкції геодезичних мереж
- •Г.1 Алгоритм перевірки наявності систематичної похибки в результатах визначених локальних і глобальних зміщень координат геодезичних пунктів мгм
- •Д.1 Зразок заповнення першої сторінки Акту для нагляду за збереженням геодезичних пунктів
- •Д.2 Зразок заповнення другої сторінки Акту для нагляду за збереженням геодезичних пунктів
- •Е.1 Структура Інвентарної книги
- •Н.1 Типова схема визначення координат стінних знаків
- •О.1 Вирівнювання лінійно-кутових спостережень на пунктах геодезичних мереж
- •Додаток п
- •(Інформативний)
- •Теоретичне обгрунтування методів моделювання поверхні відносності
- •П.1 Визначення параметрів осьового меридіану та поверхні відносності
- •Додаток р
- •(Обов’язковий)
- •Перерахування прямокутних координат в проекції гаусса–крюгера із зони в зону
- •Р.1 Алгоритм перерахування прямокутних координат з однієї зони до іншої
- •Додаток с
- •(Обов’язковий)
- •Визначення параметрів зв’язку між уск-2000 та місцевими системами координат
- •С.1 Алгоритм перерахування координат та визначення параметрів рансформування по опорних точках на площині за методом найменших квадратів
- •Додаток т
- •(Обов’язковий)
- •Складання каталогів координат і висот
- •Т.1 Структура Каталогу координат та висот геодезичних пунктів і знаків нівелірної мережі
- •Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни
- •Пояснення
- •Зразок рисунків типів центрів дгм
- •Зразок рисунків типів центрів мгм
- •Умовні позначення
- •Зразок списку скорочень
- •Зразок алфавітного покажчика пунктів дгм
- •Зразок алфавітного покажчика знаків нівелювання
- •Аркуш реєстрації змін
Додаток б
(Інформативний)
Розрахунок кількості стадій побудови мереж геодезичного згущення
Б.1 Розрахунок оптимального коефіцієнту пониження точності при переході від однієї стадії розвитку геодезичної мережі до іншої
Максимальна довжина полігонометричного ходу , яка відповідає заданій середній квадратичній похибці визначення координат вузлової точки М та середній відносній похибці ходу обчислюється за формулою:
, (Б.1.1)
де,
n – кількість ходів, які сходяться на вузловій точці.
Допустиму довжину одинарного полігонометричного ходу, який проходить між двома пунктами вищого класу, обчислюють за формулою:
. (Б.1.2)
У разі, якщо розвиток МГМ виконується методом полігонометрії 4 класу за умови дотримання нормативних вимог ( та см) маємо:
м.
За умови врахування похибки вихідних даних:
, (Б.1.3)
де:
К - коефіцієнт пониження точності при переході від однієї стадії розвитку геодезичної основи до іншої.
Загальна похибка ходу обчислюється за формулою:
, (Б.1.4)
де,
– загальний вплив похибок в ході;
– похибка вихідних даних.
Тоді:
, (Б.1.5)
або:
. (Б.1.6)
Коефіцієнт К вибирається із розрахунку мінімізації впливу (спотворення) елементів МГМ.
За умови, якщо вплив похибок вихідних даних не перевищує 10% від сумарної похибки вимірювань:
З урахуванням вище викладеного: , (Б.1.7)
Тоді, оптимальний коефіцієнт пониження точності дорівнює 2.2.
Б.2 Розрахунок кількості стадій розвитку геодезичної основи
В основу розрахунків приймається, що згущення геодезичної основи виконується для виконання великомасштабних топографічних зйомок забудованих територій від пунктів УПМ ГНСС, для яких до теодолітних ходів, відносна точність яких характеризується величиною 1: 4000, або , в n – стадій розвитку з однаковим коефіцієнтом пониження точності К.
Тоді, для проміжних стадій розвитку:
, , .... . (Б.2.1)
звідки:
(Б.2.2)
У разі, якщо згущення геодезичної основи буде виконуватись у шість стадій, можемо мати на об’єкті:
пункти УПМ ГНСС (вихідна основа );
пункти ДГМ 1 класу;
пункти ДГМ 2 класу;
пункти ДГМ 3 класу;
пункти МГМ 4 класу;
пункти МГМ 1 розряду;
точки теодолітних ходів ( ).
За таких умов, коефіцієнт пониження точності К дорівнює:
(Б.2.3)
Враховуючи значну відміну точності традиційних лінійно-кутових спостережень у порівнянні з GPS спостереженнями, можна прийняти для наступних розрахунків коефіцієнт пониження точності К, що дорівнює 3.
Результати розрахунку відносної середньої Тср та граничної точності Тгр при К=3 для кожної стадії наведені у Таблиці Б.2.1.
Таблиця Б.2.1
Стадія |
Клас |
Тср |
Тгр |
|
Пункти ДГМ мережі 1 класу |
1 000 000 |
500 000 |
|
Пункти ДГМ мережі 2 класу |
340 000 |
170 000 |
|
Пункти ДГМ мережі 3 класу |
110 000 |
55 000 |
|
Пункти МГМ 4 класу |
37 000 |
20 000 |
|
Пункти МГМ 1 розряду |
12 500 |
6 000 |
|
Точки теодолітних ходів |
4 100 |
2 000 |
Б.3 Розрахунок необхідної точності побудови геодезичних мереж на різних стадіях за умови врахування заданої нормативної величини похибки М взаємного положення двох пунктів останньої стадії розвитку, розташованих на відстані 1 км одна від одної
Позначимо вплив похибок вимірювань кожної стадії на загальну величину похибки М через , , ....., , де індекси позначають порядковий номер стадії побудови геодезичної основи.
За умови, що похибки , , ....., є незалежними, можемо написати:
(Б.3.1)
Величину кожної стадії розвитку можна розрахувати за формулою:
, (Б.3.2)
де
– загальна сумарна похибка визначення взаємного положення двох точок, які знаходяться на відстані 1 км одна від іншої в останній стадії розвитку;
– коефіцієнт пониження точності при переході від однієї стадії розвитку до іншої;
– номер стадії розвитку.
За умови, що загальна сумарна похибка визначення взаємного положення двох точок останньої стадії розвитку дорівнює 0.10 м, які знаходяться одна від іншої на відстані S, що дорівнює 1000 м для, при коефіцієнті пониження точності при переході від більш високої стадії побудови до більш низької К, що дорівнює 2.2, отримаємо такі величини mi та відносні похибки для кожної стадії розвитку (Таблиця Б.3.1):
Таблиця Б.3.1
Стадія |
Клас |
mi, м |
mi/S |
|
Пункти ДГМ 1 класу |
0.0017 |
1: 600 000 |
|
Пункти ДГМ 2 класу |
0.0038 |
1: 260 000 |
|
Пункти ДГМ 3 класу |
0.0084 |
1: 120 000 |
|
Пункти МГМ 4 класу |
0.0184 |
1: 55 000 |
|
Пункти МГМ 1 розряду |
0.0405 |
1: 25000 |
|
Точки теодолітних ходів |
0.0892 |
1: 11 500 |
Слід зазначити, що відносні точності взаємного положення двох точок в різних стадіях розвитку, що отримані із вирівнювання геодезичних побудов не можна ототожнювати з допустимими чи середніми (нормативними) відносними похибками для класичних лінійно-кутових мереж.
Для розрахунку необхідної точності вимірювання кутів та ліній, необхідно враховувати, що точка, розташована в середині лінійно-кутової мережі (полігонометричного ходу) після вирівнювання визначається в 2.5 рази точніше ніж кінцева точка (за умови, що хід є вільним).
Тоді, будемо мати такі гранично допустимі відносні похибки для кожної із стадій розвитку (Таблиця Б.3.2):
Таблиця Б.3.2
Стадія |
Клас |
Граничні, mi/S |
|
Пункти МГМ 4 класу |
1: 12 500 |
|
Пункти МГМ 1 розряду |
1: 5000 |
|
Точки теодолітних ходів |
1: 2 300 |
Слід враховувати, що розрахунок стосується тільки одиночних лінійно-кутових побудов (ходів), які прокладені між пунктами вищого класу. Наявність у геодезичній мережі ходів з вузловими точками підвищує фактичну точність мережі у порівнянні з розрахунковою.
Відносні похибки взаємного положення геодезичних пунктів при різній кількості стадій розвитку геодезичної основи наведені у Таблиця Б.3.3
Таблиця Б.3.3
-
Порядковий номер стадії
Величини
Кількість стадій побудови
2
3
4
5
6
1
2
3
4
5
6
Відносні похибки взаємного положення геодезичних пунктів при різній кількості стадій розвитку геодезичної основи наведені у Таблиця Б.3.4
Таблиця Б.3.4
-
Порядковий номер стадії
Величини
Кількість стадій побудови
2
3
4
5
6
1
2
3
4
5
6