5.1 Призначення

5.1.1 Створення та реконструкція МГМ виконується для забезпечення вихідними даними, що відповідають сучасним вимогам, таких процесів:

• великомасштабних топографічних і кадастрових зйомок;

• інженерно-геодезичних робіт з проектування, будівництва, реконструкції, експлуатації будівель та інженерних комунікацій;

• створення та ведення містобудівного та земельного кадастрів, геоінформаційних систем, моніторингу екологічних та технологічних процесів.

МГМ складається з двох взаємопов’язаних між собою частин:

• пунктів ДГМ, що розміщені в межах населеного пункту та є вихідними для МГМ;

• мережі згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів.

5.1.2 Однорідна висока точність МГМ досягається застосуванням методів супутникових спостережень у поєднанні з лінійно-кутовими геодезичними вимірами та відповідних методів їх обробки, а також оптимальною геометрією розташування пунктів. З метою забезпечення рівномірної щільністю всі пункти МГМ, що біли визначені у минулі роки та збереглися і придатні для виконання геодезичних вимірів, повинні включатись у нову геодезичну мережу.

5.1.3 Абсолютні середні квадратичні похибки визначення координат пунктів ДГМ об’єкту, від загальної їх кількості, не повинні перевищувати:

• не менше, ніж 97% - не більше, ніж 0.03 м;

• не більше 2% - 0.05 м;

• не більше 1% - 0.06 м.

Абсолютні середні квадратичні похибки визначення координат пунктів ДГМ в межах населених пунктів та промислових об’єктів не повинні перевищувати 0.05 м.

5.1.4 Абсолютні похибки визначення координат пунктів МГМ об’єкту, від загальної їх кількості, не повинні перевищувати:

• не менше, ніж 97% - не більше, ніж 0.05 м;

• не більше 2% - 0.06 м;

• не більше 1% - 0.07 м.

5.1.5 Створення та реконструкція міських геодезичних мереж передба-чають виконання геодезичних робіт в два етапи - на пунктах ДГМ та МГМ.

5.2 Розвиток дгм об’єкту

5.2.1 Вихідними для розвитку ДГМ та МГМ об’єкту є пункти ДГМ 1 класу та УПМ ГНСС.

5.2.2 Координати пунктів ДГМ в межах об'єкту, як правило, визнача-ються за результатами супутникових геодезичних спостережень, що забезпечують їх високу точність та однорідність.

5.2.3 Згущення ДГМ на об’єкті виконується геодезичними мережами 3 класу.

5.2.4 У виключних випадках, у разі втрати або недостатньої щільності ДГМ, можуть визначатись, після узгодження у встановленому порядку з центральним органом виконавчої влади з топографо-геодезичної та картографічної діяльності, нові пункти ДГМ 2 класу, як основи для розбудови МГМ об’єкту.

5.2.5 Нові геодезичні пункти ДГМ 3 класу повинні бути максимально суміщені з існуючими пунктами МГМ, що збереглись на місцевості.

5.3 Створення та реконструкція мгм

5.3.2 Міські геодезичні мережі створюються як геодезичні мережі згущення. Пункти МГМ згущення 4 класу визначаються, як правило, відносними методами супутникової геодезії. Для спостережень необхідно використовувати можливо більшу кількість приймачів (не менше п’яти) при можливо меншій різноманітності їх типів та типів антен. Технічні вимоги щодо супутникових геодезичних спостережень наведені у Таблиці 1.

Таблиця 1

Найменування вимог	4 клас	1 розряд
Типи супутникових приймачів (кількість частот)	1-2	1-2
Тривалість сеансів безперервних вимірювань (не менше), годин	1-2*	1-2
Найменша кількість супутників, які спостерігаються одночасно	4	4
Інтервал реєстрації (дискретність) супутникових сигналів, сек.	15	15
Найменша висота положення супутників над горизонтом, градусів	15	15
Максимально допустиме значення GDOP	5	5
Відносна похибка визначення вектора-бази, не більше	1: 25 000	1: 10 000
Кількість незалежних центрувань антени на пункті (не менше)	1	1
Кількість повторних вимірювань висоти антени на протязі сеансу спостережень (не менше)	2	2

5.3.2  Технічні вимоги щодо створення геодезичних мереж згущення 4 класу, 1 та 2 розрядів лінійно-кутовими геодезичними вимірами в Таблиці 2.

Таблиця 2

Технічні параметри лінійно-кутової геодезичної мережі	Клас вимірів
	4 клас	1 розряд	2 розряд
Гранична довжина ходу, км:
- окремого	14.0	7.0	4.0
- між вихідною і вузловою точками	9.0	5.0	3.0
- між вузловими точками	7.0	4.0	2.0
Довжина сторони, км
- найбільша	3	0.8	0.5
- найменша	0.25	0.12	0.08
Кількість сторін у ході не більше:	15	15	15
Середня квадратична похибка виміряного кута (за нев’язками у ходах і полігонах ) не більше, сек	3.0	5.0	10.0
Найбільша нев’язка в трикутнику, сек	8.0	20.0	40.0
Кутова нев’язка ходу, або полігону (не більше) сек, де n - кількість кутів у ході	5n	10n	20n
Відносна помилка ходу, не більше	1: 25 000	1: 10 000	1: 5 000
Середня квадратична похибка вимірювання довжини сторони, м
до 500 м	0.01	0.01	0.01
від 500 до 1000 м	0.02	0.02	-
Понад 1000 м	1: 40 000	-	-

5.3.3 Пункти МГМ згущення 1 розряду визначаються, з урахуванням економічної доцільності та умов спостережень, методами лінійно-кутових побудов, Супутникові геодезичні спостереженнями або їх комбінаціями.

5.3.4 Геодезичні мережі 2 розряду створюються як виключення у разі, якщо неможливо виконати лінійно-кутові виміри з точністю 1 розряду через особливості умов спостережень (наприклад, у щільно забудованій або важкодоступній місцевості).

5.3.5 Щільність пунктів МГМ визначається масштабом топографічних зйомок з урахуванням висоти перерізу рельєфу, що виконуються на території об’єкту, а також необхідністю забезпечення геодезичних, маркшейдерських, меліоративних, землевпорядних та інших робіт та повинна відповідати вимогам чинних нормативно-технічних документів.