Історія історичної науки

Предмет і об'єкт історії історичної науки. Принципи періодизації історії історичної науки. Визначення «історія»: становлення поняття, проблеми його розуміння та соціальні функції. Методологічні засади сучасного розуміння природи та функцій історичного пізнання. Об'єкт та предмет курсу «Історія історичної науки». Проблема періодизації курсу: історична, культурологічна, історіографічна, філософська. Структура курсу. Основні категорії та поняття наукової історії. Зв'язок з іншими науковими дисциплінами. «Історія історичної науки» та «Інтелектуальна історія». Роль курсу у підготовці фахівця з історії.

Співвідношення суспільної та історичної свідомості. Історична пам'ять: її риси та соціальні функції. Історичне знання: риси та роль. Співвідношення історичного знання та історичної пам'яті. Історія та соціальна теорія.

Виникнення і поширення суспільних уявлень про минуле. Історична думка епохи Античності Антична історіографія як визначення. Зародження уявлень про минуле та їх відображення. Міф як пам'ятка історичних уявлень. Особливості міфологічної історії та їх значення. Передумови виникнення історії як сфери наукового пізнання. Спадщина Стародавнього Сходу. Біблійна традиція. Грецькі міфографи та логографи. «Батьки історії» та їх вклад у формування історичного пізнання. Зміни в історіографії епохи еллінізму. Всесвітня історія та її риси в античний період. Загальна характеристика розвитку історичної думки римського періоду. Жанри історичних праць у класичній греко-римській традиції. Пізня римська історіографія та її значення. Загальна характеристика та етапи періоду.

Теологічна історія епохи Середньовіччя. Середньовіччя – епоха «історіографічної революції». Християнська концепція історії: витоки, значення. Процес «християнізації історії». Св. Августин. Середньовічна концепція історичного часу та її автори. Особливості історичної свідомості середньовіччя. Предмет і методи роботи середньовічного історика. Основні риси середньовічної європейської історіографії. Суспільна роль середньовічної історіографії. Історії народів. Жанри середньовічної європейської історіографії.

Етапи розвитку історіописання у середньовічній Європі. Історики Візантії VI-VIII ст. та їх вклад у подальший розвиток традицій історичної думки. Прокопій Кесарійський, Йоан Малала. Феофілакт Симоката. Македонське Відродження у візантійській історіографії та його значення. Лев Диякон. Михаїл Псел. Давньоруські історичні твори (XI-XVII ст.).

Критична історіографія епохи Відродження і Просвітництва. Культура Відродження та її складові. Античність в історичній свідомості та історіографії Відродження. Секуляризація історичної свідомості та прийоми історичної критики. Значення книгодрукування для розвитку історіографії. Характеристика гуманістичного історіописання. Риторична історіографія. Історичні праці італійського Ренесансу. Політична історіографія: «бої за історію».

Наукова революція та історичне знання раннього нового часу. Питання історичне пізнання та наукові засад історії у працях Ж. Бодена, Ф. Патриці. Р. Декарта. Школа ерудитів (антикварів) XVII-XVIIІ ст. та її значення для розвитку історичного знання. Зародження методології історії. Хронологія та періодизація історії.

«Філософська історія» епохи Просвітництва та її значення: пошуки концепції універсальної історії - Монтеск'є, Гердер, Вольтер. Теорія прогресу та історичних циклі: Тюрго, Кондорсе, Руссо, Дж. Віко. Практика історіописання епохи XVII-XVIIІ ст.: особливості. Історіографія Франції: Босюе, Вольтер, Буленвіль, Дюбо. Історіографія Англії: Болінґброк, Г'юм, Робертсон, Ґіббон. Історіографія Німеччини. Історіографія Росії: В. Татішев. М. Щербатов. Дискусія навколо норманської теорії. А.-Л. Шльоцер. М. Ломонсов.

Історична наука в країнах Європи й Америки ХІХ ст. Передумови формування романтизму як ідейної течії. Розробка концепції історичного процесу у філософських системах першої половини ХІХ ст. Принцип історизму. Історична культура романтизму: вплив філософських ідей на історію. Історія народу Й.Ґ Гердера. Філософія історії Г.Ф. Геґеля. Історія героїв («Великих людей») Т. Карлейля. Напрями розвитку романтичної історіографії. Консервативний напрямок: Е. Берк, Жозеф де Местр, Ф. де Шатобріан. Історична школа права: К. Ейхгорн, Л фон Ранке. Ліберальна історична школа: О. Тьєрі, Ф. Ґізо, Ф. Міньє, Ж. Мішлє. Особливості Народження історичної белетристики.

Історичні умови розвитку історичної думки та професійної історіографії другої половини ХІХ ст. Зародження позитивізму. Вплив позитивізму на історію: пошуки методу. Історичний факт - основа наукового знання. Г. Бокль. Ф. де Кулянж. Інтерпретація історичного процесу: від марксизму до теорії цивілізацій. К. Маркс. Н. Данилевський. Ф. Ніцше. Дроблення історії: формування історичних шкіл, історичних дисциплін. Історичні школи другої половини ХІХ ст.: Культурно-історичного синтезу; Історико-економічна. Російська історіографія: формування «російської історичної школи» та її особливості.: Н. Карамзін, М. Погодін, Т. Грановський. В. Ключевський. П. Виноградов. Н. Карєєв. І. Лучицький. М. Ковалевський. Жанр великих національних історій у кінці ХІХ ст. та їх значення.

Історія - складова системи наук: становлення історичного наукового знання. Методологія історії. Розробка критичного методу та принципів наукового дослідження.

Історична наука в країнах Європи і Америки ХХ ст. Питання кризи історії у ХХ ст. Дискусія про предмет і статус історії. Історія та соціологія. Теорія історичного синтезу. Проблема історичного пізнання. Відносність історичного знання. Б. Кроче. Р. Колінґвуд. Перегляд теорії історичного процесу: цивілізаційний та культурно-історичний підходи. О. Шпенґлєр. Проблема зв'язку історії та ідеології. Радянська історіографія.

Зародження школи «Анналів». М. Блок. Л. Февр. «Нова історична наука» школи «Анналів»: тотальна історія Ф. Броделя. Історична антропологія. Ж. Лє Ґоф. Е. Лє Руа Лядюрі. Ж. Дюбі. Історія цивілізацій. А. Тойнбі. Історія ментальностей. Й. Хейзінга. Історико-економічні дослідження та їх еволюція. Ф. Симіан. Е. Лябрус. Л. фон Мізес.

Перехід від «історії-події» до «історії-проблеми». Вплив постмодернізму на історію Напрями розвитку історичних досліджень - багатогранність наукового пошуку. Нова економічна історія. Історія цивілізацій. Соціальна історія та соціокультурна історія. Мікроісторія. Історична біографія. Ґендерна історія. Інтелектуальна історія. Усна історія.

Розвиток професійної історіографії. Розробка методів історичного дослідження. Методологія та методи історичного дослідження на рубежі ХХ-ХХІ століть.