Спеціальні історичні дисципліни

Спеціальні історичні дисципліні в системі міждисциплінарних взаємозв’язків. Дисципліни загальноісторичні та спеціальні. Місце спеціальних історичних дисциплін в системі історичних наук. Предмет і завдання спеціальних історичних дисциплін. Геральдика, сфрагістика, палеографія, хронологія, метрологія та інші "старі" дисципліни. Дисципліни що виникли у ХІХ – на початку XX століття: антропоніміка, архівознавство, текстологія, філателія, історична філокартія та інші. "Нові" спеціальні історичні дисципліни – вексілогія (прапорознавство), берестологія, боністика, іконографія, емблематика, маргіналістика, геортологія, фалеристика, зброєведення та інші.

Зв’язок спеціальних історичних дисциплін між собою та із загально-історичними дисциплінами. Значення спеціальних історичних дисциплін для історичної науки.

Предмет, завдання і значення палеографії і неографії. Предмет палеографії і неографії. Зовнішні ознаки рукописів. Завдання та значення палеографії і неографії. Зв’язок палеографії і неографії з іншими спеціальними історичними дисциплінами. Розвиток палеографії та неографії як спеціальної історичної дисципліни.

Виникнення писемності у східних слов’ян. Поняття «писемність», фактори її появи. Історичне значення писемності. Етапи розвитку дохристиянської слов’янської писемності. Піктографія («черти і рези») та її особливості. Залишки піктографії тепер. Протокирилиця («Руські письмена»). Протоглаголиця. Джерела про давню слов’янську писемність. Діяльність Кирила і Мефодія. Абетка кирилиці. Склад літер кирилиці та їх походження. Глаголиця. Питання про походження азбук, їх взаємодію. Значення кирилиці дотепер. Позначення цифр буквами до початку ХVІІІ ст.

Розвиток графіки кирилівського письма. Поняття типу письма та почерку. Особливості уставу як типу письма. Накреслення найбільш характерних літер. Діловий устав ХІІІ-ХІV ст. та його особливості. Графіка берестяних грамот. Причини виникнення півуставу. Півустав, його особливості. Руський півустав ХІV-ХV ст. Південнослов’янський півустав ХV ст. та його особливості. Скоропис. Причини виникнення. Характерні риси графіки.

Формат та прикрашення рукописів. Формат та форма письмових пам’яток. Аркуш. Зошити. Книги. Розташування тексту на аркуші. Залежність формату від призначення рукописної або стародрукованої книги. Формат стовпців. Зовнішні особливості стовпців: «сстав», скріпа та інші. В’яз як декоративний вид письма і палеографічна ознака. Орнамент, його види та стилі. Заставка, ініціал, кінцівка, прикраси на полях. Стилі орнаменту. Особливості давньовізантийського орнаменту ХІ-ХІІ ст. Тетралогічний орнамент ХІІІ-ХІV ст. Плетений (джгутовий орнамент) ХV ст. Неовізантийський стиль орнаменту. Давньодрукований стиль. Мініатюра, її загальні особливості.

Матеріали та знаряддя письма. Папірус як матеріал письма. Пергамент як матеріал письма. Кодекс. Палімпсест. Папір як матеріал для письма. Техніка виробництва паперу. Філіграні (водяні знаки), їх значення для датування рукописів. Альбоми водяних знаків. Залежність паперу. Чорнило, фарби, їх використання. Гусяче перо, кисть та інші знаряддя письма.

Матеріали та знаряддя письма нового часу (середина ХVІІІ-ХХ ст.). Матеріали письма: папір (його типи), грифельні дошки. Олівець як знаряддя для письма Гусяче перо. Сталеве перо. Авторучка. Чорнило. Кулькові ручки як знаряддя письма. Конверт як ознака для датування.

Реформи алфавіту. Пунктуація і орфографія в рукописах сер. ХVІІІ-ХХ ст. Реформи алфавіту ХVІІІ-ХІХ ст. (реформа 1707-1710 рр, 1735 та 1738 р.). Реформа правопису 1917-1918 рр. Нова орфографія як ознака для датування.

Засоби запису в палеографії нового часу (неографії). Писар як засіб запису тексту. Почерк писаря. Авторизація писарського тексту. Друкарська машинка. Її значення. Стенографія як засіб запису. Диктофон. Комп’ютер як засіб запису, його переваги.

Використання палеографії і неографії у процесі історичних досліджень. Засоби читання рукописів. Датування рукопису з палеографічних ознак. Засоби встановлення місця написання і авторства. Визначення вірогідності рукопису. Виявлення копії чи підробки.

Предмет і завдання історичної хронології. Значення історичної хронології.

Головні одиниці рахунку часу. Календарі. Виникнення обліку часу. Астрономічний (тропічний) рік. Лунний місяць. Фази місяця. Доби: зоряні, сонячні, середні сонячні. Умовні одиниці відліку часу. Поняття «календар». Основні завдання календарю. Місячний календар Місячно-сонячний календар. Засоби його узгодження із відліком часу за Сонцем. Сонячні календарі. Давньоєгипетський календар. Юліанський календар. Григоріанський календар. Різниця між «новим» і «старим» стилями Поняття ери. Види ер. Правило Кассіні.

Відлік часу у східних слов’ян з найдавніших часів до сьогодення. Відлік часу у давніх слов’ян до прийняття християнства. Зв’язок календаря з господарством і релігією. Рахунок часу за сезонами. Назва місяців в язичному календарі. Початок року у давніх слов’ян. Циклічне, природне сприйняття часу. Відсутність точного підрахунку часу в побуті. Визначення конкретних фрагментів часу. Поняття доби в середньовіччі.

Давньоруський рахунок часу після прийняття християнства. Введення юліанського календаря. Візантійська ера. Березневий рік. Гіпотеза про ультраберезневий рік.

Календарна реформа Петра І. Календарне питання в XIX – на початку ХХ ст. Календарна реформа 1918 р. Введення григоріанського календарю Проекти календарних реформ. П’ятиденний тиждень. Шестиденний тиждень. Семиденний тиждень. Перехід до п’ятиденного робочого тижня. Поясний час. Декретний час .Введення декретного часу із 1930 р. в СРСР. Переведення часу на одну годину в весняно-літній період. Відміна декретного часу 1930 р. на Україні. Місцевий час.

Практичне використання даних історичної хронології. Правила перекладу дат, виражених в ері від створення світу і березневому, вересневому та ультраберезневому стилях в нашу еру в січневий стиль відрахунку літ. Використання березневого, ультрабрезневого та вересневого стилів у джерелах ХІІ-ХVІІ ст.

Необхідність перевірки і уточнення дат історичних джерел. Переведення дат з юліанського календаря на григоріанський. Перевірка дат з вказівкою на сонячні і місячні затемнення. Уточнення стилю відрахунку часу за індиктами. Перевірка дат з вказівкою на дні тижня. Визначення дня тижня за таблицею. Поняття «коло сонця». Поняття «вруцелето». Перевірка і уточнення дат з вказівкою на церковні свята. та «коло місяця». Правила вичислення дня Пасхи за таблицями. Довідкові посібники і таблиці для перевірки хронологічних дат.

Предмет та завдання історичної метрології. Розвиток метрології та вимірювань. Значення історичної метрології. Поява вимірювань. Особливості мір минулого. Складання систем мір. Фактори, що впливають на розвиток мір. Особливості мір минулого. Труднощі у вивченні мір минулого. Грошовий рахунок як міра вартості. Зв’язок грошового рахунку мірами ваги. Метрологія та нумізматика. Зв’язок історичної метрології з іншими спеціальними Історичними дисциплінами.

Міри Стародавньої Русі ІХ-ХІІ ст. і періоду феодальної роздробленості. Міри Київської Русі. Міри довжини (сажень, лікоть, п’ядь). Приблизні міри (перестріл та ін.). Міри поверхні (площі) та їх особливості. Міри сипучих тіл. Міри рідких тіл. Міри ваги. Міри феодальної роздробленості. Особливості мір цього періоду. Міри довжини. Міри площі. Міри сипучих та рідких тіл. Міри ваги.

Міри періоду Російської держави ХVІ-ХVІІ ст. Політика уряду по впровадженню єдиної системи мір та ваги. Міри довжини. Міри поверхні. «Сошне письмо». Міри сипучих тіл та міри рідких тіл. Міри ваги. Вагоміри.

Міри Лівобережної України ХVІІ-ХVІІІ ст. Уніфікація місцевих мір. Введення російських мір. Міри довжини: лікоть, п’ядь, місцева сажень. Побутові міри. Миля як міра довжини та її застосування в «Записках» Е.Лясоти, праці Г.Боплана, «Книзі Великому Кресленню».

Міри поверхні. Класифікація мір поверхні за походженням назв. Труднощі визначення реального значення мір.

Міри сипучих тіл. Міри рідких тіл.

Міри ваги. Український фунт. Гривня Лівобережний пуд. Міри польсько-литовського походження: кантар, безмен, камінь, берковець, центнер, лашт. Міри татаро-турецького походження.

Розвиток мір періоду Російської імперії ХVІІІ – початок ХХ ст. Розробка еталонів та системи мір ХVІІІ-ХІХ ст. Комісії зразкових мір та ваги. зразкових «Головна палата мір та ваги». Закон 1835 р. про міри та ваги. Закон про міри 1899 р.

Міри довжини. Зрівняння російських мір з англійськими. Міри поверхні. Міри сипучих тіл. Міри рідких тіл. Іноземні міри рідких тіл в ХVІІІ ст. Єдина система мір рідких тіл. Міри ваги. Міри аптекарської ваги.

Утворення метричної системи. Міри в СРСР та на Україні. Причини створення метричної системи. Утворення метричної системи у Франції в кінці ХVІІІ ст. Принципи метричної системи. Перетворення метричної системи в міжнародну в другій половині XIX ст. Питання про впровадження в Росії метричної системи. Впровадження метричної системи у СРСР. Основні одиниці виміру, прийняті в СРСР та на Україні. Існування окремих неметричних одиниць вимірювання.

Сфрагистика, її місце серед історичних наук. Розвиток вітчизняної сфрагистики. Зв’язок сфрагістики з іншими спеціальними історичними дисциплінами. Походження, історія і використання печаток.

Зовнішня сторона печаток. Матеріал, з якого виготовлявся печатки. Форма печаток. Способи скріплення печатками різних документів. Зображення на печатках. Написи, що поміщаються на печатках (легенди).

Еволюція печаток як правового інституту. Вживання печаток у Візантії. Русько-візантійські договори Х ст. Питання «правоспроможності» російських печаток. Формування інституту печаток в Древній Русі. Княжі печатки. Церковні печатки домонгольського часу. Печатки новгородських посадників, тисяцьких і тіунів. Печатки новгородської Ради панів. Печатки Псковської феодальної республіки.

Печатки періоду єдиної Російської держави і імперії. Державна печатка. Печатки центральних державних установ. Печатки місцевих установ і посадових осіб. Печатки Російської імперії. Печатки у ХХ ст.

Предмет і завдання генеалогії як спеціальної історичної дисципліни. Поняття «генеалогія» і його визначення в історіографії.. Зв’язки генеалогії із спеціальними історичними дисциплінами, такими як: іконографія и просопографія, історична демографія, антропоніміка, хронологія, нумізматика, сфрагистика, геральдика, фалеристика. Зв’язки генеалогії із історичними науками.

Джерела генеалогії та їх розмаїття. Усні джерела, їх особливості (на прикладі родослівних легенд). Інші джерела (герби, монети, надгробки). Письмові джерела: наративні (літописи, хроніки, анналістика), актовий матеріал та справочинна документація, джерела особистого походження (мемуари, щоденники, листування).

Теоретична генеалогія. Основні генеалогічні поняття: індивід, сім’я, рід, дім, фамілія, династія, гілка, лінія, коліно, предок, нащадок.

Генеалогічний рахунок поколінь. Закон убування предків.

Оформлення генеалогічних спостережень. Види  генеалогічних зв’яків: вертикальні (родинні) і горизонтальні. Види генеалогій: висхідна, нисхідна; чоловічий і змішаний  родовід. Системи оформлення генеалогічного матеріалу: текстові, простий текст як  давніша форма викладу генеалогії), графічне генеалогічне дерево, родовідна таблиця). Картуші та система їх кольорового зображення. Кругові родовідні таблиці. Генеалогічний розпис: системи нумерації і розташування інформації у ньому. Поколінний родовідний розпис.

Предмет геральдики та її завдання. Герб як історичне джерело. Розвиток геральдики. Герольди. Герольдії. Герольдмейстерська контора. Коротка історія вивчення питань геральдики.

Теоретична геральдика. Історія виникнення гербів. Складові частини герба. Використання для рельєфних зображень на гербах метала, кольорової фініфі або емалі та хутра. Геральдичні та негеральдичні фігури. Графічне зображення гербів.

Міські і обласні герби Росії і України. Питання про обласні і міські герби. Герби міст, які входили до царського титулу. Герби міст, які були складені герольдмейстерами у ХVІІІ-ХІХ ст. Принципи складання міських гербів. Герби міст Запорізького краю.

Герби СРСР. Міські та інші герби незалежної України. Герб РСФСР. Історія створення гербу СРСР. Герби союзних республік. Символіка радянських гербів. Державний герб України та його походження. Міські та інші герби незалежної України.

Предмет та завдання нумізматики. Нумізматика як спеціальна історична дисципліна, яка вивчає історію монетної чеканки, вагу монет, монетний метал, техніку виготовлення монет. Грошовий рахунок як міра вартості. Зв’язок грошового рахунку з мірами ваги. Нумізматика та історична метрологія.

Значення вивчення питань нумізматики для дослідження розвитку господарства, соціальної політики та культури. Вивчення питань нумізматики в дореволюційний та радянський період. Методика вивчення монет. Нумізматична термінологія.

Боністика як спеціальна історична дисципліна.

Грошова лічба та нумізматика Стародавньої Русі та феодальної роздробленості. Питання про «хутряні гроші». Ділення стародавньої гривні. Новгородська та київська грошові системи. Гривня кун. Монети іноземного походження в обігу стародавньої Русі. Перші руські монети (серебники, золотники). «Безмонетний» період. Причини «безмонетного» періоду. Питання про «товаро-гроші». Ділення гривні. Московська грошова лічба. Новгородська грошова лічба. Відновлення чеканки монети в другій половині ХІVст. Техніка монетного виробництва.

Грошова лічба та нумізматика періоду Російської держави ХVІ–ХVП ст. Грошова реформа О.Глинської І534-1535 рр. Єдина грошова лічба. Монетна стопа, техніка чеканки та зовнішній вигляд монет. Срібна копійка. Деньга. Полушка. Зниження монетної стопи. Грошова реформа Олексія Михайловича 1654-1663 рр. Випуск мідних грошей. Нові номінали. «Єфимки із признаками». Грошовий рахунок. Грошева криза.

Грошова лічба та монетний обіг на Лівобережної Україні ХVІІ–ХVПІ ст. Складність монетного масиву. Введення в обіг російської монети. Склад монет в обігу. Номінали: денарій, тернарій, солід, орт, тимф, «злотовий талер». Великі срібляні номінали: талер, «півталярок», «чвертка», «крижак» та інші. Талер «битий». Золоті монети в обігу. Турецько-татарські монети в грошовому обігу на Запоріжжі. Польська грошова лічба. Литовська грошова лічба. Змішаний грошовий рахунок. «Лічба малоросійська». Реальні номінали як лічильні одиниці. Термін «карбованець». Поняття «тверда монета» та «добра монета.

Грошова лічба та нумізматика періоду Російської імперії ХVІІІ – початку ХХ ст. Грошові реформи початку ХVІІІ ст. Техніка чеканки монет та основні номінали. Зміна монетної стопи. Номінали монет із міді. Зовнішній вигляд монет. Номінали монет із срібла. Особливості зовнішнього вигляду монет. Номінали монет із золота та зовнішній вигляд монет. Грошова реформа 1897 р. Перехід на золоту валюту. Криза грошової системи в роки Першої світової війни та за часів Тимчасового уряду.

Грошовий обіг та монети СРСР та України. Емісія паперових грошей в роки громадянської війни. Деномінації грошових знаків. Грошова реформа 1922-1924 рр. Введення червінця. Обмін старих грошових знаків у 1924 р. Радянські срібні монети, їхня вага і зовнішній вигляд. Мідні монети. Відновлення твердої валюти. Падіння курсу карбованця в І930-х рр. Емісія в роки Великої Вітчизняної війни. Грошова реформа 1947 р. Грошова реформа 1961 р. Випуск розмінної монети. Випуск рубльової монети. Радянські ювілейні монети. Грошова реформа 1996 р. на України. Випуск українських розмінних монет. Пам’ятні монети України.