Історія росії/срср

Північно-східні землі Київської держави. Велике Володимирівське князівство. Географічне положення і економіка. Внутрішня і зовнішня політика Юрія Долгорукого. Внутрішня і зовнішня політика Андрія Боголюбського. Особливості політичного ладу. Новгородська боярська республіка. Територія та економіка. Становий устрій. Адміністративно-територіальний поділ. Виборні посади. Становище князя у Новгороді.

Формування Московської держави. Причини утворення єдиної держави. Економічні причини. Зростання сільського господарства та міст. Розвиток феодального землеволодіння. Соціальні чинники об’єднання. Зовнішньополітичні причини об’єднання. Етапи об’єднання. Початок об’єднання руських земель навколо Москви. Боротьба між Твер’ю та Москвою за титул великого князя. Укріплення економічного і політичного положення Московського князівства. Іван Калита та його політика. Дмитро Донський. Куликовська битва і ії наслідки. Феодальна війна другої чверті ХІV ст. як етап об’єднання та ії значення. Завершальний етап об’єднання руських земель та його основні події. Особливості складання єдиної Російської держави. Пережитки роздробленості у Російської державі.

Політичний і соціальний устрій Московської держави в другій половині ХV-ХVІ ст. Політичний лад Росії кінця ХV-ХVІ ст.. Організація влади та управління. Центральне управління. Великий князь. Боярська дума. Зародження і розвиток приказного управління. Земські собори: мета, класова сутність, склад та особливості. Місцеве управління. Кормління. Укріплення самодержавства у середині ХVІ ст. Іван Грозний. Суть, склад і завдання уряду «Избраної Ради». Реформи «Избранної Ради». Опричнина, сутність та історичні наслідки. Соціальний розвиток Росії. Розвиток помістної системи землеволодіння та його наслідки. Дворянство. Початок юридичного оформлення кріпацтва. Судебник 1497 р. та посилення закріпачення селян у ХVІ ст. «Заповідні роки» Так званий указ 1592 р. Скасування «Юрієва дня». Головні стани у Росії.

Формування російського абсолютизму другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. Розвиток політичного ладу держави в другій половині ХVІІ ст. Початок формування абсолютизму. Головні риси абсолютної монархії. Реформи центрального та місцевого управління Петра І. Сенат. Колегії. Губернська реформа. Синод. Перетворення церкви в орган державної влади. Створення регулярної армії та флоту. Формування бюрократичного дворянського апарату абсолютизму. Табель про ранги 1722 р. та його значення в розвитку дворянства і бюрократії. Характер політики «просвіченого абсолютизму» у Росії. Головні заходи політики «просвіченого абсолютизму». Секуляризація. Уложена комісія. Розширення дворянських привілеїв. Заходи з підтримки дворянського землеволодіння та господарства. Заходи з підтримки промисловості та торгівлі.

Влада і суспільство Росії першої половини ХІХ ст. Ліберальні реформи Олександра І. Розгортання реакційної політики царизму. Аракчеєвщина та її основні риси. Особа Миколи I. Перебудова адміністративного управління. Діяльність III відділення (вищій поліції). Кодифікування законів. Політика у сфері освіти і друку.

Витоки і формування декабристської ідеології. Декабристські організації: Союз спасіння і Союз благоденствування. Утворення Південного і Північного товариств декабристів. Основні програмні проекти декабристів: «Руська Правда» П.І. Пестеля і Конституція Микити Муравйова. Повстання 14 грудня 1825 р. і Чернігівського полку 29 грудня 1825 р. – 3 січня 1826 р. Класова сутність и значення декабристського руху.

Гуртки кінця 20-х – початку 30-х років. Консервативний і ліберально-опозиційний напрямки російської суспільної думки кінця 30-х – 40-х років. Теорія «офіційної народності» і її ідеологи – С.С.Уваров, С.П.Шевирев, М.Н.Погодін. Слов'янофіли і західники. Формування радикально-демократичного напрямку російської суспільної думки. Поширення в Росії західноєвропейських соціалістичних ідей. Гурток петрашивців. Кирило-Мефодіївське товариство.

Великі реформи другої половини ХІХ ст. Передумови буржуазних реформ другої половині ХІХ ст. і підготовка селянської реформи. Вплив Кримської війни. Зростання селянського руху. Органи підготовки селянської реформи: створення в 1857 р. Таємного (Головного) комітету у селянських справах, діяльність губернських комітетів. Редакційні комісії, Державна Рада. Буржуазні риси реформи: звільнення селян та надання їм землі. Кріпосницькі риси реформи. Кабальні умови викупу. Відрізки. Тимчасовозобов’язаний стан. Збереження общини і система управління селянами. Станова неповноправність селян. Селянські заворушення у зв'язку з проведенням реформи 1861 р. Значення відміни кріпацтва для соціально-економічного розвитку пореформеної Росії.

Реформи в області місцевого самоврядування. Земства та їх діяльність. «Міське положення» 1870 р., склад і функціонування міських виборних установ. Судова реформа. Впровадження принципів буржуазного права. Коронний (окружний) суд, судебна палата і мирові суди. Адвокатура. Реформи в області освіти. Новий університетський статут. Фінансові реформи. Військові реформи 1874 р. Введення всестанової військової повинності. Переозброєння армії. Значення реформ 1863-1874 рр.

Росія на початку ХХ ст. Особливості російського імперіалізму. Особливості сільського господарства в Росії на початку XX ст. Капіталізація поміщицького і селянського господарства. Соціальні протиріччя на селі. Стан сільського господарства в Росії. Столипінська аграрна реформа. Основні її напрямки.

Політичний лад Росії початку ХХ ст. Зміни в державному устрої в умовах революції 1905-1907 рр. Створення Ради міністрів. Скликання I Державної думи. Розгін I Державної думи. Державний переворот 3 червня 1907 р. Сутність «третєчервневої» політичної системи.

Революція і більшовицький переворот. Причини революції. Події лютого 1917 р. Падіння самодержавства. Утворення Тимчасового уряду. Розстановка партійно-політичних сил навесні 1917р. Три кризи Тимчасового уряду. Партійно-політична боротьба влітку і восени 1917р. Спроба більшовиків захопити владу на початку липня. Корніловський заколот. Демократична нарада. Передпарламент. Підготовка й здійснення більшовиками державного перевороту.

Причини громадянської війни та її періодизація. Встановлення комуністичної диктатури. Національно-визвольний рух пригноблених Росією народів і утворення незалежних держав. Брестський мир. Експропріація приватної власності. Червоний терор. Опір народних мас радянському режиму. Білий рух. Бойові дії 1918-1919 рр. Втручання іноземних держав в громадянську війну. Політика «воєнного комунізму». Війна з Польщею і Врангелем. Поразка антибільшовицьких сил. Підсумки громадянської війни.

Становлення тоталітарного режиму в СРСР. Системна криза 1920-1921 рр. Кронштадтське повстання. Масовий селянський рух. Запровадження нової економічної політики. Утворення СРСР. Росія «непманська». Політична боротьба всередині більшовицької партії і встановлення диктатури Сталіна. Згортання нової економічної політики. Рік «великого перелому». Зовнішня політика СРСР в 20-і роки.

Комуністична індустріалізація: плюси і мінуси. Суцільна колективізація. Пограбування селянства. Голодомор 1932-1933 р. Великий терор. Основні риси тоталітарної системи, що склалася на середину 30-х років.

Зовнішня політика радянського керівництва. Підписання договорів з фашистською Німеччиною. СРСР як «співавтор» розв’язання нової світової війни.

СРСР у Другій світовій війні. Початок війни. Участь СРСР у поділі Європи. Спроби співпраці з Німеччиною. Мілітаризація життя радянського суспільства.

Початок радянсько-німецької війни. Причини поразок Червоної Армії. Воєнні дії у 1941-1942 рр. Німецький окупаційний режим. Рух Опору на захоплених гітлерівцями територіях. Сталінградська і Курська битви. Перелом у ході війни. Воєнні дії у 1943-1944 рр. Червона Армія в Європі. Перемога над фашистською Німеччиною. Участь у війні з Японією. Підсумки війни.

Лібералізація і повернення до командно-адміністративних методів управління в СРСР. Лібералізація суспільно-політичного життя. Боротьба в партійному керівництві та перемога М. Хрущова. Ліберальна «весна». Обмеженість «відлиги» і початок згортання процесів лібералізації.

Економіка СРСР часів «відлиги». Сільське господарство: здобутки та втрати. Тенденції та протиріччя промислового розвитку. Рівень життя населення.

Зовнішня політика Радянського Союзу: нові тенденції та старі стереотипи.

Завершення доби «відлиги» та нова корекція внутрішньої і зовнішньої політики СРСР. Усунення від влади М. Хрущова. Реформи 60-х років та їх провал. Повернення до старого в суспільно-політичному житті.

Економіка СРСР 70-х – першої половини 80-х рр.: застій у виробництві та його соціальні наслідки. Рівень життя та початок його падіння.

Політичне та духовне життя в СРСР. Новий виток зростання. Дисидентський рух.

Зовнішня політика СРСР: «розрядка» і нове зростання напруженості.

Перебудова другої половини 1980-х рр. і розпад СРСР. Курс на «прискорення» суспільно-економічного розвитку та його невдача. Політична реформа, її етапи. Політика гласності. Початок політичної боротьби. Вибори 1989 та 1990 рр.

Економічні невдачі та поглиблення кризи політичної системи. Спроби економічного реформування. Дискусії по проблемі подальшого шляху розвитку.

Багатопартійність та криза СРСР. Зовнішня політика періоду перебудови. Національна проблема в 1990-1991 рр. Спроби зберегти СРСР та серпневий (1991 р.) путч. Розпад СРСР.

Політичний розвиток Росії в 1990-х рр. Росія в боротьбі за повернення статусу великої держави. 1992-1993: вибір курсу. Президентська Росія. Б. Єльцин. В. Путін. Дві чеченські війни. Зовнішня політика Російської Федерації.