2.5. Методи і моделі управління товарними запасами в маркетингу

Ці методи використовуються при розв"язанні оптимізаційних задач, в яких передбачаються відомими дані про: постачання товару; попит на товар; витрати і умови зберігання товарних запасів; критерій оптимізації.

У практичній діяльності організації і служб маркетингу використовуються системи регулювання товарних запасів, засновані на різних стратегіях поповнення запасів, тобто на певних правилах цього поповнення, виражених в досить загальній формі. Параметрами цих систем є величина запасів, що є на складі, допустимі коливання рівня запасів, розміри замовлення на поповнення запасів, його періодичність та інше. Системи розрізняються між собою в залежності від того, які з параметрів вибрані як регулюючі. Найбільш поширені системи регулювання запасів, що використовуються в практиці маркетингу: система з фіксованим розміром замовлення, система з фіксованою періодичністю замовлення, система з двома фіксованими рівнями запасів і про фіксованою періодичністю замовлення, система з двома фіксованими рівнями запасів без постійної періодичності замовлення, саморегульовані системи.

Розглянуті вище системи регулювання запасів передбачають відносну незмінність умов функціонування цих систем. На практиці така постійність умов рідко має місце, що викликано змінами потреби в товарних запасах, умовами їх постачання і т.д. В зв'язку з цим виникає необхідність створення комбінованих систем з можливістю адаптація до змінюваних умов.

2.6. Моделювання попиту і споживання в маркетингу

Цільова функція споживання і моделювання поведінки споживачів Відповідно до задач і функцій маркетингу маркетинг розуміється як ринкова система управління виробничою і збутовою діяльністю, при якій в основі прийняття господарських рішень лежить ринкова інформація, а обгрунтованість рішень перевіряється ринком в ході реалізації товарів і послуг. При такому підході початковим пунктом всього циклу підприємницької діяльності стає вивчення споживчого попиту.

Рівень задоволення матеріальних потреб суспільства (рівень споживання) можна виразити цільовою функцією споживання U=U(Y), де вектор змінних Y(0 включає різноманітні види товарів і послуг. Ряд властивостей цієї функції зручно вивчати, використовуючи геометричну інтерпретацію рівнянь U(Y)=З, де З параметр, що характеризує значення (рівень) цільової функції споживання; як величина З може виступати, наприклад, прибуток, або рівень матеріального добробуту.

Функції купівельного попиту це функції, що відображають залежність об'єму попиту на окремі товари і послуги від комплексу чинників, що впливають на нього. Такі функції застосовуються в аналітичних моделях попиту і споживання і будуються на основі інформації про структуру прибутків населення, цінах на товари, складі сімей і інших чинниках.

Однофакторні функції попиту від прибутку широко застосовуються при аналізі купівельного попиту. Відповідні цим функціям криві y_i=f_і (Z) називаються кривими Енгеля.

Той же принцип розмежування груп товарів по типах функцій попиту від прибутку використав шведський економіст Л. Торнквіст, який запропонував спеціальні види функцій попиту (функції Торнквіста) для трьох груп товарів: першої необхідності, другої необхідності, предметів розкоші.

Крім цих функцій в аналітичних моделях купівельного попиту використовуються також інші функції: степеневі, S-образні та інші.

У багатьох економіко-математичних моделях еластичність функцій відносять до процента приросту незалежної змінної. Таким чином, коефіцієнт еластичності попиту від прибутку показує, на скільки процентів зміниться попит на товар при зміні прибутку на один процент.

У загальному випадку попит на окремий товар при інших рівних умовах залежить від рівня цін всіх товарів. Відносна зміна об'єму попиту при зміні ціни даного товару або цін інших, пов'язаних з ним товарів, характеризує коефіцієнт еластичності попиту від цін. Цей коефіцієнт еластичності зручно трактувати як величину зміни попиту в процентах при зміні ціни на один процент.

У товарах еластичного попиту підвищення ціни на один процент приводить до зниження попиту більш ніж на один процент, і навпаки, пониження ціни на один процент приводить до зростання покупок більше ніж на один процент. Якщо підвищення ціни на один процент спричиняє пониження попиту менш ніж на один процент, то кажуть, що це товар нееластичного попиту.