9.6. Вибір конкурентної стратегії фірми

Визначивши основних конкурентів інформаційної фірми, можна вибирати стратегію боротьби з ними. Взагалі боротьба з конкурентами ведеться зрештою за споживачів, за їх бюджет. І тому значення конкурентної боротьби полягає не стільки в діях проти підприємств суперників, скільки в завоюванні конкурентних споживачів, що користуються послугами конкурентів.

Тому керівники підприємств повинні зробити свою конкурентну стратегію чіткою і ясною і проінформувати про неї своїх працівників. Без розуміння стратегічної орієнтації підприємства не можливо планувати діяльність підрозділів, дотримувати спадкоємність в підготовці і реалізації конкретних заходів. Ефективність реалізації стратегії багато в чому залежить від згуртованості колективу. Кожний підрозділ підприємства повинен усвідомлено працювати на досягнення однієї і тієї ж поставленої мети.

Головною процедурою вибору повинна бути зважена оцінка сильних і слабких сторін кожної стратегії і реальних можливостей підприємства по її використанню в умовах кон'юнктури ринку, що склалася. Існують такі стратегії: стратегія зниження собівартості продукції, стратегія диференціації продукції, стратегія сегментування ринку, стратегія впровадження новин, стратегія негайного реагування на потреби ринку, стратегія диверсифікації.

Головним критерієм вибору стратегії є адаптація своїх можливостей до конкретних умов ринку.

• Крім чисто технічних і технологічних чинників, що забезпечують одночасне проходження різним стратегіям конкуренції, важливе значення має соціальний аспект питання, що розглядається. Створення автономних робочих груп (АРГ) - бригад, що включають робітників і інженерно-технічних працівників, орієнтованих на широкий комплекс робіт з виробництва певної товарної групи продуктів.

Застосування групового принципу є одним з базових, визначальних чинників, здатних повністю задовольнити більшість вимог різних стратегій конкуренції. Все це дозволяє об'єднати і постійно вдосконалювати трудові і виробничі ресурси, що робить більш істотною різницю між одночасним використанням конкурентних стратегій та іншими, менш конкурентоздатними варіантами.

Базові стратегії конкуренції вимагають адаптації до конкретних умов роботи підприємств, до конкурентного статусу підприємства, до степеня його домінування на ринку. Існують три стандартні ситуації: аутсайдер ринку, сильна конкурентна позиція, лідер ринку.

Вибір стратегії конкуренції на різних стадіях розвитку ринку: новий швидко зростаючий ринок, ринок в період сповільнення зростання, ринок в період застою.

Аналіз можливостей використання перелічених стратегій і їх комбінацій не означає повне ігнорування довгострокової перспективи. Необхідно завчасно підготуватися до особливих умов, які виникають при переході до більш зрілого ринку, з сильною конкуренцією за частку ринку. Задача короткострокового зростання повинна бути збалансована з довгостроковими потребами в побудові міцних ринкових позицій.

Перелічені три стратегічних моменти не є взаємовиключними. Спроби створення нової інноваційної версії товару можуть привести до формування швидко зростаючого сегмента ринку. Концентрація зусиль на підвищенні ефективності виробництва може стимулювати появу зростаючих сегментів з великою чутливістю до цін. Вказані напрями не є єдиними. Існують іще: реорганізація ринку, придбання та злиття конкурентів, що приводить до відходу з галузі деяких підприємств і підвищує концентрацію виробництва.