Види навчальної діяльності студентів та форми контролю знань

Лекція – провідна форма пізнавальної діяльності студентів, у ході якої розкриваються наріжні, вузлові питання навчальної дисципліни. Лектор орієнтує студентів на осмислене й творче опанування матеріалу, дає настанови для подальшої самостійної роботи над навчальною і науковою літературою. Викладач здійснює облік відвідування лекцій студентами і може проводити серед них опитування з метою з’ясування наявності залишкових знань, активізації та діалогізації пізнавальної діяльності.

Практичне заняття – основна форма аудиторної роботи студентів. Повна, обґрунтована, логічно-послідовна відповідь на питання теми оцінюється максимально 5 балами. За активну участь у розв’язанні проблем, винесених на обговорення, за доповнення студент отримує від 1 до 2 балів. За відмову відповідати через неготовність до семінарського заняття від рейтингової оцінки студента віднімається 2 бали.

Самостійна робота – передбачена навчальним планом у обсязі 22 години. На самостійне опрацювання виносяться окремі теоретичні питання й практичні завдання, що не розглядаються детально на лекційних і практичних заняттях або доповнюють теоретичні знання студентів; понятійний апарат до кожної теми, перелік якого подається до планів практичних занять. Самостійна робота виконується в окремому зошиті, максимальна оцінка – 5 балів.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) – один з видів позааудиторної роботи студентів навчально-дослідницького творчого характеру, передбаченого навчальним планом у обсязі 22 години. Із запропонованої тематики студент обирає одну тему, виконує її впродовж семестру і подає до захисту не пізніше ніж за два тижні до завершення вивчення курсу. Її оцінювання складається з двох частин – теоретичної частини роботи та її захисту (максимально 15 балів).

Поточний контроль – спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу впродовж викладання курсу, здійснюється під час проведення аудиторних занять і перевірки виконання самостійних та індивідуальних завдань.

Модульний контроль – форма проміжного контролю, якою завершується вивчення кожного модуля. Курс основ теорії мовної комунікації складається з 3-х модулів. Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу – 5 балів.

Підсумковий контроль (екзамен) – підсумковий контроль по завершенню вивчення курсу основ теорії мовної комунікації, який складають студенти, що виконали всі передбачені види робіт і набрали не менш ніж 35 балів. Максимальна кількість балів на екзамені – 40 балів.

Максимальна оцінка за вивчення курсу основ теорії мовної комунікації, який складається з 2-х модулів, – 100 балів. Розподіл балів і система оцінювання успішності відображені в таблицях.

Структура залікового кредиту з курсу

	Кількість годин, відведених на:
	Лекції	Практичні заняття	Лабораторні заняття	Самостійну роботу	Індивідуальну роботу
Змістовий модуль І. Сутність і категорії комунікативної лінгвістики
Тема 1. Вступ. Поняття комунікативної лінгвістики	2	2		2	2
Тема 2. Моделі та одиниці мовної комунікації	4	2		1	10
Тема 3. Форми національної мови. Функціональні стилі літературної мови	2	2		1
Тема 4. Діалекти національної мови	2	2		2
Змістовий модуль ІІ. Комунікативна компетенція мовця
Тема 5. Мовна норма і культура мовлення		2
Тема 6. Мовленнєвий етикет як компонент комунікації	2	2		2
Тема 7. Соціально-психологічні й національні чинники успішної ділової взаємодії	2	2			10
Тема 8. Культура ділової комунікації				4
Тема 9. Сучасна мовнокомунікативна ситуація в Україні				6
Тема 10. Диспут як важливий засіб виявлення істини в процесі комунікації				4
Усього годин	14	14		22	22