Лабораторна робота № 5 Тема «Розрахунок ваги видання, товщини корінця й типу палітурки»

Мета роботи – використання на практиці методики розрахунку ваги видання, товщини корінця й типу палітурки.

Дане практичне заняття забезпечує напрацювання таких умінь:

- Розраховувати параметри технологічної карти виготовлення видання;

- Планувати обсяг видання.

Вказані вміння надають можливість вирішення наступних задач:

- виконання розрахунків ваги видання, товщини корінця й типу палітурки;

- Здійснення розрахунків обсягу видавничої продукції.

Хід роботи.

1. Розрахунок ваги видання

Число аркушів у виданні в більшості випадків дорівнює половині числа сторінок. Виключення можуть бути в деяких видах рекламної продукції, де зустрічаються розкладні сторінки або, навпаки, сторінки зменшеного формату.

Що стосується паперу, то для нього такий параметр як маса квадратного метра є одним із самих головних, а виходить, він завжди відомий. Різні види паперів з однаковою масою квадратного метра можуть мати різну товщину й характеристикою поверхні, але на вагу видання це впливати не буде.

Зрозуміло, вага видання складається не тільки з паперу, але й з фарби, лаку, засобів скріплення (дроту, клею й т.д.) Точно підрахувати вагу всіх цих складових можна, але дуже складно, до того ж він не впливає істотно на результат.

Для приклада розрахуємо вагу типового видання: 64 смуги формату А4, видрукуваного на папері щільністю 115 г/м², з обкладинкою на папері 250 г/м² й однією рекламною вкладкою, що розкривається (форматом А3) на папері 175 г/м², зібраного безшвейним способом. Подібні розрахунки ми вже кілька разів проводили, і нічого нового в них немає. Обчислюється точне значення площі аркуша (0,063 м²), множиться на число аркушів блоку (32) і на щільність паперу. Одержуємо 231 р. Якщо сюди додати полічений у такий же спосіб вага обкладинки й вкладки, те загальна вага паперу на видання складе близько 290 м, а з урахуванням виправлень, що додають фарбою, лаком і брошурувальними матеріалами, - 300 р.

2. Розрахунки обсягу видань

Слід пам’ятати, що для крейдованих паперів 100 м ваги одного квадратного метра відповідають орієнтовно 100 мкм товщини. Для більшості офсетних паперів розклад приблизно такої ж. Газетні папери й низькосортної офсетні ледве більше пухкі, але однаково великої різниці не буде, навіть якщо дотримуватися зазначених параметрів. Трохи складніше зі спеціальними пухкими крейдованими й спеціалізованими журнальними паперами. Тут зміна товщини може становити вже 10–20%, причому в більшу сторону. На жаль, точно визначити параметр «пухлості» паперу без спеціальних приладів досить складно, так що прийдеться або шукати докладні технічні характеристики, або зайнятися вимірами.

Послу того, як значення товщини одного аркуша відомо, можна приступати до підрахунку обсягу, що буде займати тираж майбутнього видання. У більшості випадків готові видання являють собою прямокутний паралелепіпед.

3. Здійснення розрахунку оздоблювальних матеріалів

За основу слід прийняти 64-полосний журнал, для нього й порахуємо витрату фарби. Зрозуміло, її кількість буде залежати від сюжету, і для точного визначення цього значення в кожному конкретному випадку потрібно використати спеціальні програми, що вміють обчислювати площа запечатки по кожних кольорах (наприклад, Excourse PressPerCent) на печатку тиражу. Втім, є ще й статистика, що затверджує, що в кольорового журнального видання середня запечатка становить 30% по кожних кольорах.

Якщо взяти до уваги, що товщина барвистого шару при офсетній печатці - від 1 до 1,5 мкм (у середньому 1,2 мкм), а щільність середньої офсетної фарби 1,3 кг/дм³, то можна обчислити масу фарби, що буде покладена на один журнальний аркуш формату А4. Площа такого аркуша 0,063 м², а обсяг фарби, нанесеної на нього, складе 7,5х10-8 кг, або 0,075 мг. Якщо врахувати площу задруковування (30%) і число квітів (для повно кольорового друку їх чотири), одержимо, що на один журнал обсягом 64 смуги піде близько 6 м фарби, у тому числі з обкладинкою. Якщо уявити собі, що вага паперу для такого журналу становить близько 270 м, то фарба додасть до ваги всього лише 1,5-2%.

Аналогічна ситуація й з палітурними й брошурувальними матеріалами. Можна спробувати розрахувати вага з урахуванням дротових скоб і клею. Перші додадуть у найкращому разі 1 м, клей - приблизно 3-4 р. Якщо планується лакування обкладинки, то треба пам'ятати, що лак лягає досить товстим шаром, до 12-20 мкм (і навіть більше), але наноситься він тільки на обкладинку, а виходить, додасться до загальної ваги видання зовсім не багато.

Втім, якщо розрахунок ведеться для повністю лакованих видань, наприклад, для листівок або впакування, тоді цей пункт прийде вважати окремо, приблизно так само, як ми вважали фарбу. У якості вихідних даних для розрахунків потрібно використати щільність лаку близько 1,1 кг/дм³, хоча лаки бувають різної щільності. Та й товщина шаруючи також може варіюватися.

Для звичайних видань, без складної обробки, можна вважати, що фарба, лак, брошурування й т.д. додають до ваги паперу не більше 3-4%. З великою точністю вага майбутнього видання можна одержати, додавши цю величину.

4. Оптимізація ваги

Основні дії:

• Оскільки вага відправлення становить папір, то з нього й варто починати. Найпростіший спосіб - взяти більш легкий папір і подивитися, що вийде. Якщо, наприклад, наш тестовий буклет перерахувати на папір 60 г/м² (блок) і 115 г/м² (обкладинка), то вага виробу складе вже 32 г, а з урахуванням конверта 47 г. Вага відправлення знизився на 8 г, але відправлення буде коштувати стільки ж. Для того, щоб вартість зменшилася, необхідно довести вагу відправлення до 35-37 г. У цьому випадку допоможе тільки перехід на папір 40 й 80 г/м². Вага відправлення складе 35 г. Однак по зовнішньому вигляді це буде вже зовсім інше видання.

• Можна спробувати використати так називані «пухкі» папери - на дотик вони здаються більше товстими, чим традиційні тієї ж ваги. Надруковане на такому папері виріб буде по зовнішніх ознаках схоже на звичне, але важити при цьому буде менше. Однак у нашому прикладі це не допоможе, оскільки отримане зниження ваги не дає відправленню перейти в меншу цінову категорію. Важливо розуміти, що максимально великий коефіцієнт пухлості в паперів досягає 1,2. Це значить, що, наприклад, 60-грамовий пухкий папір по товщині відповідає 72-грамовому.

• Робота над форматом й обсягом видання. Наприклад, той же самий тестовий буклет можна спробувати надрукувати половинним форматом. У цьому випадку число смуг блоку прийде подвоїти. Якщо ж обкладинка так само містила корисну інформацію, то для компенсації зниження площі прийде додати ще 4 смуги до блоку. Одержимо наступне: блок 20 смуг папір 80 г/м², плюс обкладинка 4 смуги папір 150 г/м². Вага такого виробу буде близько 32 г, а всього відправлення - 45-47 г. Воно менше вихідного майже на 10 м, при збереженні типу паперу й корисної площі. Якщо ж це видання віддрукувати ще й на пухкому папері, то вага відправлення може бути втиснуть в 40-грамовий поріг.

Без усяких сумнівів всі ці міркування мають сенс, тільки коли існує необхідність регулярно відправляти більші обсяги матеріалів поштою. Якщо ж підприємству потрібно раз у рік відправити два десятки вітальних листівок, то займатися подібною оптимізацією й підрахунками навряд чи доцільно. У противному випадку, можна заощадити чимало «кревних», буквально на «порожнім місці».

За результатами роботи скласти звіт, в якому навести результативні дані у вигляді табл.7.

Таблиця 7