МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ

«ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА

СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ»

для студентів за напрямом підготовки

0501 «Економіка і підприємництво»

усіх форм навчання

Укладачі,

к.е.н, доцент Москаленко Н. О.

викл. Водницька Н. В.

Зав. кафедри,

д.е.н., професор Назарова Г. В.

Харків, хнеу, 2011

Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом

Протокол № 6 від 5.12.2006 р.

Практичні завдання з курсу "Економіка праці та соціально-трудові відносини" для студентів за напрямом підготовки 0501 «Економіка і підприємництво» усіх форм навчання / Укл. Н. О. Москаленко, Н. В. Водницька. — Харків: Вид. ХНЕУ, 2011. — 46 с. (Укр. мов.)

Запропоновано завдання різного рівня складності, що складають п’ятнадцять модулів за провідними темами курсу, методичні рекомендації до їх вирішення й при­клади рішень.

Рекомендовано для студентів економічних спеціальностей.

Вступ

Метою виконання практичних завдань з курсу "Економіка праці й соціально-трудові відносини" є набуття студентами практичних вмінь та навичок у вирішенні пев­ного кола економічних задач, що постають на сучасному етапі розвитку вітчизняних підприємств.

Практичні завдання охоплюють провідні теми, які вивчаються в ме­жах курсу, та включають два модулі, кожен з яких складається з завдань різного рівня складності. Кожне завдання має певний шифр, розроблений на основі галузевого стандарту вищої освіти, який вста­новлює вимоги до змісту, обсягу й рівня освітньої та фахової підготовки спеціалістів певної кваліфікації в Україні. Кожен шифр включає декілька складових. Наприклад, 1Х.2Х.ЗХ.4Х, де 1Х — порядковий номер вироб­ничої функції; 2Х — вид типових завдань діяльності; ЗХ — клас завдань діяльності; 4Х — порядковий номер завдання.

Відповідно до галузевого стандарту освіти слід розрізняти виробничі функції, завдання діяльності та класи завдань діяльності, згідно з якими має здійснюватися підготовка фахівця певного рівня кваліфікації [2, 3, 7].

Виробнича функція (трудова, службова) — це сукупність обов'язків, які виконує фахівець відповідно до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою. Розрізняють такі виробничі функції:

1. Технічна — виконання робіт нижчих кваліфікаційних рівнів.

2. Виконавська (технологічна, операторська) — функція, спрямо­вана на втілення поставленої мети за відомими алгоритмами, тобто фа­хівець виступає як структурний елемент (ланка) певної технології.

3. Проектувальна (проектно-конструкторська) — здійснення цілеспрямованої послідовності дій щодо синтезу систем або окремих їх складових, розробка документації, яка необхідна для втілення та вико­ристання об'єктів та процесів (конструювання є окремим процесом про­ектування, який полягає в обґрунтуванні рішень щодо принципу дії та конструкції об'єктів, розробки документації на їх виготовлення).

4. Організаційна — упорядкування структури й взаємодії складо­вих елементів системи з метою зниження невизначеності, а також підви­щення ефективності використання ресурсів і часу (окремим процесом орга­нізації діяльності можна вважати планування — часове впорядкування виконання робіт, тобто обґрунтування їх послідовності, тривалості та строків виконання).

Завдання діяльності – це потреба, що виникає в певних умовах і може бути задоволена в результаті визначеної структури діяльності. Розрізняють три види завдань діяльності:

1) професійні завдання (ПФ) — завдання діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдання (завдань), що поставлено (і) перед фахівцем як професіоналом;

2. соціально-виробничі завдання (СВ) — завдання діяльності, що пов'язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо).

3. соціально-побутові завдання (СП) — завдання діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов'язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих завдань.

Клас завдання діяльності — це ознака рівня складності завдань діяльності, що вирішуються фахівцем. Усі завдання діяльності розподі­ляються на три класи:

1. стереотипні — передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

2. діагностичні — передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення із застосування раніше відібраних складних операцій і потребує викори­стання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації,

3. евристичні — передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання раніше не відомих рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.