Класифікація систем управління контентом
Для узагальненої класифікації використовуються наступні критерії:
Користувацький сервіс - наявність тих або інших функцій і модулів, зрозумілість і доступність користувачу;
Технологичність - тобто використання технологій, що дозволяють підвищити пропускну спроможність і надійність системи;
Сумісність (апаратна і програмна) можливості функціонування системи на різних платформах, сумісність з СУБД, можливість підключення додаткових модулів;
масштабованість - можливість розвитку і нарощування системи.
Відповідно до критеріїв бувають:
Проста CMS система - єдиний модуль з жорстко закріпленою структурою ресурсу, впровадження нових компонентів та зміна структури неможлива
Шаблонна CMS система - єдиний модуль або набір модулів з жорстко закріпленою структурою сайту. Система містить набір сервісних функцій, що дозволяють виконати стандартні дії з сайтом: сформувати новинну стрічку, створити / видалити новий розділ, вибрати шаблон для роботи з інформацією (текст, фотоальбом, форум і т.п.), завантажити файл і розставити по тексту картинку, встановити атрибути тексту і т.д.
Система сумісна з певними платформами і типами СУБД. Спроба впровадження додаткових модулів, також, як і у попередньому випадку, обмежена
Професійна CMS система - інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, візуалізація і розширені можливості редагування. Можливість зміни структури проекту створення найрізноманітніших сайтів. Можливість підключення додаткових модулів як від розробника, так і прикладного ПО. Кешування формованих динамічних сторінок. Пропускна спроможність не обмежена (залежить від апаратного забезпечення). Сумісність з різними програмно-апаратними платформами (наявність Application Programming Interface (API)).
Універсальна CMS система - потужні засоби управління контентом, настройка функціональності системи, можливість перевизначення атрибутів будь-яких об'єктів ресурсу. Система надає засоби для розробки нових сервісів і можливостей. Розширені можливості АPI, наявність готових прикладних рішень, в т.ч. за участю програмних продуктів третіх фірм. Система повністю пристосована до внутрішньокорпоративного використання в зв'язці з ERP-пакетами. Наявність сертифікованої системи забезпечення безпеки розмежування прав доступу до контент-системи на внутрішньокорпоративному рівні. Можливість підключення додаткових модулів, що розширюють функціональність ресурсу, зокрема готових модулів інтеграції з внутрішньокорпоративними системами. Можливість розширення за рахунок кластеризації.
Компоненті систем Web-конструювання
Повнофункціональний Інтернет-ресурс повинний включати набір Web-сторінок і програмних модулів для інтерактивної взаємодії з відвідувачем, навігацію, системи обробки даних діалогу, генерації HTML-сторінок на основі інформації з баз даних і ін. До складу програмних модулів можуть входити як безпосередньо ісполнітельниє файли, так і програми або їх виклики, вбудовані в HTML-текст.
Існують візуальні засоби для розробки обох складових. Засобі для підготовки Web-сторінок достатньо різноманітні (це численні HTML-редактори), візуальні ж засоби для створення програм представлені менш ширше (Case-засоби, JavaScript-генератори).
При використанні цих ресурсів рішення питань створення і зміни структури Web-сайту, взаємозв'язку програм і даних (Web-сторінок), фізичного розміщення каталогів і файлів звичайно виходить за рамки візуального процесу. У зв'язку з цим слід зазначити головну відмінність систем конструювання Інтернет-ресурсів від інших візуальних засобів програмування - їх комплексність.
На рис.1 представлена структурна схема типової системи Web-конструювання, що складається з ядра (блоки управління змістом і основні сервіси) і двох типів зовнішніх сервісів, що надаються Інтернет-сервіс-провайдерами (ISP) і провайдерами додатків (ASP). При цьому відоремлено виділений блок, що визначає стильові дизайнерські рішення.
Мал. 1. Структура типової системи Web-конструювання
Як один з прикладів, що наочно демонструють основи комплексного візуального Web-конструювання, можна порекомендувати ознайомитися з демо-версією системи Easy Websites компанії ProTec (http://protecweb.com) або її партнера в Україні - TopPing (http://topping.com.ua). У цій системі особлива увага приділена стильовим рішенням, а також досить яскраво представлень механізм динамічного формування варіантів Web-сторінок.
Сучасні інструментальні засоби створення Web-документів поділяються на 2 класи HTML-редактори та візуальні редактори. До першої групи відносяться так звані редактори тегів (HTML-редактори), котрі надають можливість записувати код безпосередньо на мові HTML, та мають спеціальні можливості для полегшення включення тегів в документ, такі як програми-мастера, шаблони, генератори таблиць, фреймів, форм та ін. Основними засобами для розробки Web-сайтів є HTML-редактори типу Microsoft Frontpage, AceHTML Pro, Macromedia Dreamviewer MX.
До другої групи відносяться редактори WYSIWYG (що бачу, те і отримаю). Редактори такого роду дозволяють змінювати зовнішній вигляд та компоновку сторінки візуально, не дивлячись код. Візуальні редактори дозволяють швидко розробляти нескладні web-сторінки и коректувати вже розроблені. Найбільш відомі кандидати - це "Microsoft Front Page" і "Netscape Composer" (або в ранній версії - редактор, вбудований в постачання "Netscape Navigator Gold"). Але іноді|інколи| доведеться|припаде| вручну|вручну| виправляти|справляти| код, що згенеровано даними програмами.
Крім того в арсенал розробника Web-сторінок входить набір програм по роботі з комп’ютерною графікою. Зокрема, програма обробки растрової графіки - одни з найважливіших програм, які доведеться|припаде| освоїти. Вони допоможуть при скануванні фотографій і їх корекції. За допомогою ціх програм ви зможете створювати ті неймовірні ефекти, які ви бачите в Internet, рекламах і т.д. Обов'язковими є|з'являються,являються| наступні|слідуючі| уміння для цього класу програм:
сканування фотографій;
корекція відсканованих і готових фотографій, зокрема - тонова і колірна корекція;
ретуш фотографій;
розуміння відмінностей у форматах графічних файлів;
Грамотне використання графічних фільтрів;
Як конкретні програми по роботі з графікою можна привести наступні|слідуючі|:
Adobe PhotoShop 3.0-5.0 - дана програма є|з'являється,являється| лідером у області графічних програм такого роду, але|та| вона вимагає і відповідних ресурсів від Вашого комп'ютера.
Paint Shop Pro 4.0-5.0 - краща shareware-програма, яка, до того ж, підтримує фільтри від Adobe PhotoShop і дуже швидко працює з|із| об'ємними (>20M) фотографіями. Може імпортувати і експортувати зображення в 40-50 різних форматів.
Програми обробки векторної графіки теж одні з важливих|поважних| для дизайнера програм. Дозволяють створювати з нуля або з використанням клипарта| різні логотипи, кнопки, ефектні написи|надписи| і т.п. речі. Принципи векторних редакторів сильно відрізняються від растрових, тому освоювати їх доведеться|припаде| окремо; зате, освоївши їх, дизайнер |одностайно| зможе виготовляти для сайту фірмові логотипи, бланки, ефекти. Для цього буде потрібно мати наступні|слідуючі| навики|навички|:
уміння працювати з|із| графічними об'єктами (угрупування, накладення, отримання|здобуття| нестандартних об'єктів);
уміння працювати з|із| кривими і вузлами кривих;
уміння працювати з|із| тими, що направляють|спрямовують,скеровують| і сіткою;
уміння розбиратися в колірних моделях (RGB, CMYK, HSB);
робота з|із| текстом - уміння розмістити його на будь-якій кривій;
грамотне використання градієнтів і заливок (включаючи фрактальні);
грамотне використання ефектів.
Типовими представниками даного класу є|з'являються,являються| Corel DRAW 7.0-8.0 і Adobe Illustrator - вони обидві є|з'являються,являються| лідерами в своїх областях і, відповідно, мають в своєму розпорядженні самі останніми досягненнями у області векторної графіки. На противагу можна порекомендувати програму Corel Xara; дана програма розроблена фірмою XARA. Зараз доступна вже друга її версія. Дана програма, на відміну від двох попередніх, дуже швидка і мала за обсягом, але|та| деякі ефекти і команди, доступні в інших програмах, в ній зробити або важко|скрутно|, або взагалі неможливо.
Простий текстовий редактор знадобиться для ручного виправлення і додавання|добавки| HTML-коду, оскільки існуючі візуальні редактори не можуть повністю контролювати процес створення|створіння| Web-сторінки. Як приклад|зразок| підійде звичайний|звичний| "Блокнот" із|із| стандартного постачання Windows або один HTML-редакторів, які мають вбудовані команди на перевірку правильності тегів і структури документів, наприклад, HoTMetaL.
А також необхідними є спеціальні програми – програми, що дозволяють виконувати особливі ефекти. Нижче перераховані деякі з цих програм:
Ulead GIF Animator - програма, що дозволяє створювати анімовані GIF малюнки. Забезпечує повний|цілковитий| контроль над вихідним файлом. Володіє також потужними засобами оптимізації зображень.
Фільтри для Adobe PhotoShop - вони здатні|здібні| істотно|суттєво| підвищити працездатність і двома-трьома натисненнями створити вражаючі ефекти.
Macromedia Flash – це практично стандарт для використання в Web векторних зображень. Володіє власним середовищем|середою| розробки і дозволяє створювати векторну анімацію.
Програми для створення|створіння| VRML-світів або 3D-програми, що дозволяють експортувати в даний формат. Як приклад,|зразок| можно порекомендувати програму створення|створіння| VRML-світів Internet3D Space Builder.
Програми для обробки звуку - можуть знадобитися, якщо того вимагає вміст сторінки. Це програми взагалі окремого класу, але|та| для простої обробки звуку, наприклад, підійде CoolEdit.
Додаткові сервіси, конструювання Web-сайтів, що надаються системами, звичайно реалізуються за рахунок модулів, що виконують певні функції. Найчастіше подібні системи включають такі модулі:
зворотного зв'язку (обробка запитів, що приходять по електронній пошті);
розсилки повідомлень по електронній пошті;
форумів-конференцій (організація обміну думаннями і знаннями між відвідувачами Web-сайту);
анкетування (проведення опитів відвідувачів сайту і аналіз результатів цих опитів);
управління файлами (створення і ведення як окремих файлів, так і архівів документів);
взаємодії з платіжними системами (забезпечення продаж товарів і послуг через Інтернет).
Функції систем управління контентом можна розділити на декілька основних категорій.
Створення — надання авторам зручних і звичних засобів створення контента.
Управління — зберігання контента в єдиному репозиторії. Це дозволяє стежити за версіями документів, контролювати, хто і коли їх змінював, переконуватися, що кожен користувач може змінити тільки той розділ, за який він відповідає. Крім того, забезпечується інтеграція з існуючими інформаційними джерелами і ИТ-системами. CMS підтримує контроль за робочим потоком документів, тобто контроль за процесом їх схвалення. Коротше кажучи, управління контентом включає зберігання, відстежування версій, контроль за доступом, інтеграцію з іншими інформаційними системами і управління потоком документів.
Публікація — автоматичне розміщення контента на терміналі користувача. Відповідні інструменти автоматично «підганяють» зовнішній вигляд сторінки до дизайну всього сайту.
Уявлення — додаткові функції, що дозволяють поліпшити форму представлення даних; наприклад, можна будувати навігацію по структурі репозиторія.
CMS-системи управляють невеликими взаємозв'язаними одиницями інформації, і в даному контексті документ набуває сенс гіпертексту. Оскільки CMS-системи управляють інформацією, а у інформації є свій життєвий цикл, то, природно, ці системи повинні мати адекватні засоби управління контентом на кожному з етапів його життя (створення, модифікація, публікація, передача в архів і т.д.). У цьому сенсі CMS можна розглядати як частину комплексу ILM (information lifecycle management).
Серед CMS-систем часто виділяють так звані каркаси (content management framework, CMF) — інструментарії для створення системи. Як вже згадувалося, природним розширенням CMS стали ECM-системи, які управляють всією розрізненою інформацією підприємства, взаємодіючи з іншими додатками, такими як ERP і CRM. Мабуть, найбільш відомий виробник ECM-систем — компанія Documentum. Розробкою систем управління контентом займаються багато компаній, зокрема IBM, Microsoft, Oracle, Macromedia. Останнім часом почали з'являтися організації, що намагаються об'єднати розробників CMS, створити єдине інформаційне середовище для потенційних користувачів подібних систем, просувати і затверджувати єдині стандарти. Перш за все, це асоціації OSCOM (Open Source Content Management, і CMSWatch.
OSCOM затвердила такі стандарти, як,, ATOM і JSR-170. Один з її цікавих проектів, CMSML, передбачає створення заснованої на XML мови для опису систем управління контентом, списку властивостей CMS, словника для їх опису і відповідних імен для кожної властивості в XML-розмітці. Властивості розділені на три великі класи — створення, управління і доставка контента кінцевому користувачу.
У свою чергу, CMSWatch щорічно випускає звіт, що включає огляд ринку CMS-систем, порівняння деяких з них, опис життєвого циклу контента і управління їм в CMS-системах.
Розглянемо моделі представлення даних контента — об'єктну, мережеву або модульну.